25. Види соціально-економічних взаємозв’язків в залежності від причин їх виникнення та результату цих причин
Соціальна статистика — галузь статистики, яка вивчає кількісну і якісну сторони масових суспільних явищ і процесів, що відбуваються в соціальному житті, і розробляє Інтегровану систему показників здійснення соціальних процесів і явищ. Такі показники всебічно характеризують стан і розвиток соціальних умов життя, розкривають існуючі тенденції і закономірності розвитку соціальних процесів, дають повну картину устрою і способу життя людини у конкретних історичних умовах розвитку суспільства. Використовуючи статистичні методи, соціальна статистика вивчає політичну, планову й ідеологічну сторони життя, такі соціальні його аспекти, як формування особистості, сім'ї, добробут населення. До найважливіших показників соціальної статистики належать показники складу і устрою суспільства, структура і склад населення країни, рівень його освіти і культури, стан здоров'я і медичного обслуговування, зайнятість трудових ресурсів, рівень реальних доходів, споживання матеріальних благ і послуг, житлово-комунальні й побутові умови, умови праці та відпочинку тощо. У більш вузькому розумінні соціальною статистикою називають кримінальну, клінічну, моральну, санітарну, статистику навколишнього середовища і т. ін. Умови соціальних перебудов у суспільстві потребують відображення в показниках соціальної статистики демократизації суспільного життя, самоуправління, ринкових відносин і т. ін.
Економічна статистика як галузь єдиної статистичної науки, спираючись на положення загальної теорії статистики, вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у сфері матеріального виробництва з метою виявлення пропорцій тенденцій і закономірностей їх розвитку. Тобто вона кількісно характеризує дію економічних законів, досліджує обсяг, структуру і динаміку явищ, показує взаємозалежності економічних процесів з урахуванням конкретних природних та історичних умов розвитку суспільства. Економічна статистика досліджує всю економіку країни, даючи їй числову характеристику. Об'єкт вивчення економічної статистики — процес розширеного відтворення, його здійснення в умовах переходу до ринкових відносин і кінцеві результати для господарства в цілому, її предметом, як галузі практичної діяльності держави, є кількісна сторона масових економіч¬них явищ, які в сукупності характеризують народне господарство.
26. Послідовність та формули за якими визначається кореляційний зв’язок у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу
Метод аналітичного групування полягає в тому, що всі елементи сукупності групують, як правило за факторною ознакою х і в кожній групі обчислюють середні значення результативної ознаки у, тобто лінія регресії оцінюється лише в окремих точках, які відповідають певному значенню х.
На першому етапі аналізу кореляційного зв’язку при обґрунтуванні моделі постають два питання:
1.Вибір факторних ознак;
2.Визначення кількості груп та меж інтервалів.
На другому етапі проводиться оцінка лінії регресії – у кожній групі за факторною ознакою обчислюються середні значення результативної ознаки.
На
третьому етапі аналітичного групування
– відбувається вимірювання тісноти
зв’язку, що ґрунтується на правилі
складання дисперсій: загальна дисперсія
розкладається
на між групову δ2
і середню із групових дисперсій
і обчислюється за індивідуальними
значеннями ознаки у.
Основи кореляційно-регресійного аналізу.
У моделі регресійного аналізу характеристикою кореляційного зв’язку є теоретична лінія регресії , яка являється безперервною і описується функцією:
Y=ƒ(х) яка називається рівнянням регресії
Залежно від характеру зв’язку використовують:
- лінійні рівняння Y= a + bx, коли із змінною Х ознака У змінюється більш менш рівномірно;
- нелінійні рівняння, коли зміна взаємопов’язаних ознак відбувається нерівномірно (із прискоренням, уповільненням або із змінним напрямком зв’язку).