- •1. Загальні поняття статистичного спостереження, основні стадії та вимоги до статистичного спостереження
- •2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Розкрити зміст мети спостереження, об’єкта і одиниці спостереження (сукупності), одиниці звітності, програми спостереження та інструкції
- •3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування
- •4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня охоплення одиниць сукупності
- •5. Розкрити основні критерії застосування часу проведення статистичного спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час, критичний момент)
- •6. Характеристика помилок реєстрації та репрезентативності, їх розподіл за природою виникнення. Види контролю отриманих даних статистичного спостереження (логічний, арифметичний)
- •7. Поняття і основна мета зведення статистичних матеріалів. Виокремити програму зведення та її склад
- •8. Характеристика, функції та побудова основних видів групувань (структурне, типологічне та аналітичне групування)
- •9. Визначення основних видів групувальних ознак та правила утворення груп. Формула визначення величини інтервалу
- •10.Правила побудови статистичних таблиць
- •11. Визначення, властивості та відмінність абсолютних і відносних статистичних показників. Навести приклади абсолютних і відносних величин
- •12. Умови використання та порядок визначення відносних величин динаміки, виконання плану та планового завдання, їх взаємозв’язок
- •13. Характеристика відносних величин структури і порівняння, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •14. Відносні величини інтенсивності та координації, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •15. Загальна характеристика середніх величин, сфери їх застосування. Основні властивості та необхідні умови для розрахунку середньої величини.
- •16. Середня арифметична проста і зважена, середня хронологічна, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •17. Середня геометрична проста і зважена, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •18. За допомогою формул розкрити зміст середньої геометричної та середньої квадратичної величини і основні сфери їх застосування
- •19. Основні властивості середньої арифметичної величини, умови при яких необхідне використання властивостей середньої
- •20. Закономірності формування ряду розподілу, види та побудова ряду розподілу. Задачі, які вирішують ряди розподілу у статистичному аналізі
- •21. Характеристика моди і медіани, порядок їх визначення в інтервальних та дискретних рядах розподілення
- •22. Значення основних показників варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія, квадратичний і лінійний коефіцієнт варіації
- •23. Значення і порядок розрахунку коефіцієнта концентрації
- •24 Значення і порядок розрахунку коефіцієнта подібності (схожості) структур статистичних сукупностей
- •25. Види соціально-економічних взаємозв’язків в залежності від причин їх виникнення та результату цих причин
- •26. Послідовність та формули за якими визначається кореляційний зв’язок у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу
- •28. Поняття, побудова та види рядів динаміки. Показники за допомогою яких проводиться аналіз рядів динаміки (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту)
- •29. Середні рівні показників ряду динаміки: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середні темпи зростання й приросту
- •30. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – змикання рядів динаміки
- •31. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод укрупнення інтервалів
- •32. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод рухливих середніх
- •33. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – аналітичне вирівнювання
- •34. Індивідуальні індекси. Співвідношення між базисними і ланцюговими індивідуальними індексами
- •35. Поняття та побудова загальних індексів. Способи розрахунків загальних індексів.
- •36. Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •37. Розкрити поняття вибіркового спостереження, сфери використання цього методу спостереження у практичній діяльності
- •38. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для середньої при без повторному та повторному доборі.
- •39. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для частки при без повторному та повторному доборі
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
30. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – змикання рядів динаміки
За способом вираження рівнів динамічного ряду вони поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин.
При побудові динамічних рядів потрібно дотримуватись порівнянності всіх рівнів ряду між собою за періодами часу, за територією, колом охоплюваних об'єктів, методом обчислення показників, одиницями виміру і іншими параметрами.
Непорівнянність даних може виникнути з різних причин:
зміни в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць вимірювання;
зміни в структурі сукупності, а також територіальні зміни;
різні критичні моменти реєстрації даних чи тривалість періодів, до яких належать рівні;
зміна цін для вартісних показників.
Порівнянність даних забезпечується на етапах їх збирання та обробки. Використовують також спеціальні прийоми зведення даних до порівняного вигляду – “статистичні ключі” зімкнення динамічних рядів. Припустимо, помісячні рівні витрат сировини на виробництво продукції в І півріччі непорівнянні, оскільки в квітні змінився порядок обліку витрат (табл.9.3)
Подолати переривчатість ряду можна двома способами. Перший спосіб – спосіб відносних рівнів, коли за базу порівняння для кожного ряду беруть квітневий рівень. Два ряди відносних рівнів об’єднують в один.
Другий спосіб ґрунтується на співвідношенні квітневих рівнів. Помноживши рівні першого ряду на цей коефіцієнт, отримаємо єдиний зімкнений (порівнянний) ряд динаміки за весь період.
31. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод укрупнення інтервалів
Для виявлення тенденції зміни показника у досить довгих рядах динаміки використовують метод збільшення інтервалів часу. При цьому вихідні рівні ряду замінюють сумарними або середніми значеннями показника за більші періоди часу. Наприклад, відомі дані про щомісячний обсяг продажу товару, шт.
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
y |
700 |
692 |
698 |
704 |
690 |
686 |
671 |
682 |
665 |
640 |
661 |
654 |
Використаємо метод збільшення інтервалів часу та визначимо середній обсяг продажу по кварталах:
І квартал |
|
ІІ квартал |
|
ІІІ квартал |
|
ІV квартал |
|
Отже, спостерігається чітко визначена тенденція до зменшення обсягу продажу на протязі року.
32. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод рухливих середніх
Для обробки ряду динаміки з метою зменшення коливань його рівнів використовується метод рухомої середньої. Суть цього методу полягає у тому, що первинний ряд динаміки замінюється рядом середніх значень, підрахованих на основі рухомих сум. Рухома сума визначається шляхом додавання рівнів ряду, включених в інтервал вирівнювання (переважно це 3, 5, 7 рівнів).
Приклад розрахунку:
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
y |
700 |
692 |
698 |
704 |
690 |
686 |
671 |
682 |
665 |
640 |
Рухомі суми |
— |
2090 |
2094 |
2092 |
2080 |
2047 |
2039 |
2018 |
1987 |
— |
Рухомі середні |
— |
697 |
698 |
697 |
693 |
682 |
680 |
673 |
662 |
— |
Головним недоліком даного методу є те, що вирівняний ряд стає коротшим від вихідного за рахунок втрати рівнів на початку та в кінці ряду.