- •1. Загальні поняття статистичного спостереження, основні стадії та вимоги до статистичного спостереження
- •2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Розкрити зміст мети спостереження, об’єкта і одиниці спостереження (сукупності), одиниці звітності, програми спостереження та інструкції
- •3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування
- •4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня охоплення одиниць сукупності
- •5. Розкрити основні критерії застосування часу проведення статистичного спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час, критичний момент)
- •6. Характеристика помилок реєстрації та репрезентативності, їх розподіл за природою виникнення. Види контролю отриманих даних статистичного спостереження (логічний, арифметичний)
- •7. Поняття і основна мета зведення статистичних матеріалів. Виокремити програму зведення та її склад
- •8. Характеристика, функції та побудова основних видів групувань (структурне, типологічне та аналітичне групування)
- •9. Визначення основних видів групувальних ознак та правила утворення груп. Формула визначення величини інтервалу
- •10.Правила побудови статистичних таблиць
- •11. Визначення, властивості та відмінність абсолютних і відносних статистичних показників. Навести приклади абсолютних і відносних величин
- •12. Умови використання та порядок визначення відносних величин динаміки, виконання плану та планового завдання, їх взаємозв’язок
- •13. Характеристика відносних величин структури і порівняння, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •14. Відносні величини інтенсивності та координації, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •15. Загальна характеристика середніх величин, сфери їх застосування. Основні властивості та необхідні умови для розрахунку середньої величини.
- •16. Середня арифметична проста і зважена, середня хронологічна, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •17. Середня геометрична проста і зважена, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •18. За допомогою формул розкрити зміст середньої геометричної та середньої квадратичної величини і основні сфери їх застосування
- •19. Основні властивості середньої арифметичної величини, умови при яких необхідне використання властивостей середньої
- •20. Закономірності формування ряду розподілу, види та побудова ряду розподілу. Задачі, які вирішують ряди розподілу у статистичному аналізі
- •21. Характеристика моди і медіани, порядок їх визначення в інтервальних та дискретних рядах розподілення
- •22. Значення основних показників варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія, квадратичний і лінійний коефіцієнт варіації
- •23. Значення і порядок розрахунку коефіцієнта концентрації
- •24 Значення і порядок розрахунку коефіцієнта подібності (схожості) структур статистичних сукупностей
- •25. Види соціально-економічних взаємозв’язків в залежності від причин їх виникнення та результату цих причин
- •26. Послідовність та формули за якими визначається кореляційний зв’язок у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу
- •28. Поняття, побудова та види рядів динаміки. Показники за допомогою яких проводиться аналіз рядів динаміки (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту)
- •29. Середні рівні показників ряду динаміки: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середні темпи зростання й приросту
- •30. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – змикання рядів динаміки
- •31. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод укрупнення інтервалів
- •32. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод рухливих середніх
- •33. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – аналітичне вирівнювання
- •34. Індивідуальні індекси. Співвідношення між базисними і ланцюговими індивідуальними індексами
- •35. Поняття та побудова загальних індексів. Способи розрахунків загальних індексів.
- •36. Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •37. Розкрити поняття вибіркового спостереження, сфери використання цього методу спостереження у практичній діяльності
- •38. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для середньої при без повторному та повторному доборі.
- •39. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для частки при без повторному та повторному доборі
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
22. Значення основних показників варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія, квадратичний і лінійний коефіцієнт варіації
Поняття варіації та її основні показники.
Варіація – це кількісні зміни ознаки в межах однорідної сукупності, які зумовлені впливом різних факторів. Розрізняють варіації випадкові і систематичні. Аналіз систематичної варіації дає змогу оцінити залежність зміни ознаки від суттєвих для неї чинників.
У системі показників варіації найпростішим є показник розмаху варіації, який визначають як різницю між найбільшим та найменшим значеннями варіантів:
.
Недоліком цього показника є те, що він фіксує лише крайні відхилення і зовсім не враховує відхилень решти варіантів від їх середньої.
Узагальнюючу характеристику може дати лише середня величина, зокрема середня відхилень варіантів від їх середньої, яка називається середнє лінійне відхилення. Формула середнього лінійного відхилення:
для не згрупованих даних:
,
для згрупованих даних:
.
Середнє лінійне відхилення не завжди характеризує розсів варіантів.
Ступінь варіації об’єктивніше характеризує дисперсія. Його розраховують як середню арифметичну з суми квадратів відхилень окремих варіантів від їх середньої:
для не згрупованих даних:
,
для згрупованих даних:
.
Корінь квадратний із середнього квадрата відхилень варіантів від їх середньої (дисперсії) називають середнім квадратичним відхиленням:
.
Середнє квадратичне відхилення є мірилом надійності середньої. Чим менше дане відхилення, тим повніше середня арифметична відображує всю сукупність.
Усі розглянуті показники варіації – розмах, середнє лінійне та квадратичне відхилення, дисперсія – є абсолютними показниками варіації. Для того щоб забезпечити порівняння варіаційних рядів, потрібно обчислити показники, які характеризують варіацію, виражену в стандартних величинах, наприклад, у процентах.
Для цього у статистиці використовують коефіцієнт варіації, який визначають як відношення середнього відхилення на середню варіанту:
лінійний коефіцієнт варіації:
,
квадратичний коефіцієнт варіації:
.
Коефіцієнт варіації є певно мірою критерієм типовості середньої. Якщо коефіцієнт дуже великий, то це означає, що середня характеризує сукупність за ознакою, яка суттєво змінюється в окремих одиницях. Типовість такої середньої сумнівна, тобто невелика.
23. Значення і порядок розрахунку коефіцієнта концентрації
Для визначення міри концентрації елементів сукупності обчислюють наступний коефіцієнт концентрації:
,
де: xd j – обсяг ознаки;
dj – частка розподілу елементів сукупності.
За умови рівноправного розподілу К = 0, при повній концентрації К = 1, а в решті випадків цей коефіцієнт є тим більший, чим вищий ступінь концентрації.
24 Значення і порядок розрахунку коефіцієнта подібності (схожості) структур статистичних сукупностей
Якщо розподіл значень ознаки в сукупності рівномірний, то частки однакові — , відхилення часток свідчать про певну концентрацію. Верхня межа суми відхилень , а тому коефіцієнт концентрації обчислюється як півсума модулів відхилень:
Значення коефіцієнта коливаються в межах від нуля (рівномірний розподіл) до одиниці (повна концентрація). Чим більший ступінь концентрації, тим більше значення коефіцієнта K. У нашому прикладі K = 1,28 : 2 = 0,64, що свідчить про високий ступінь концентрації споживання електроенергії у промисловості регіону.
Коефіцієнти концентрації широко використовуються в регіональному аналізі для оцінювання рівномірності територіального розподілу виробничих потужностей, фінансових ресурсів тощо. За кожним регіоном визначається також коефіцієнт локалізації, який характеризує співвідношення часток.
За даними табл. 5.9 коефіцієнти локалізації свідчать про нерівномірність купівлі
За аналогією з коефіцієнтом концентрації обчислюється коефіцієнт подібності(схожості)структур двох сукупностей: