- •1. Загальні поняття статистичного спостереження, основні стадії та вимоги до статистичного спостереження
- •2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Розкрити зміст мети спостереження, об’єкта і одиниці спостереження (сукупності), одиниці звітності, програми спостереження та інструкції
- •3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування
- •4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня охоплення одиниць сукупності
- •5. Розкрити основні критерії застосування часу проведення статистичного спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час, критичний момент)
- •6. Характеристика помилок реєстрації та репрезентативності, їх розподіл за природою виникнення. Види контролю отриманих даних статистичного спостереження (логічний, арифметичний)
- •7. Поняття і основна мета зведення статистичних матеріалів. Виокремити програму зведення та її склад
- •8. Характеристика, функції та побудова основних видів групувань (структурне, типологічне та аналітичне групування)
- •9. Визначення основних видів групувальних ознак та правила утворення груп. Формула визначення величини інтервалу
- •10.Правила побудови статистичних таблиць
- •11. Визначення, властивості та відмінність абсолютних і відносних статистичних показників. Навести приклади абсолютних і відносних величин
- •12. Умови використання та порядок визначення відносних величин динаміки, виконання плану та планового завдання, їх взаємозв’язок
- •13. Характеристика відносних величин структури і порівняння, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •14. Відносні величини інтенсивності та координації, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •15. Загальна характеристика середніх величин, сфери їх застосування. Основні властивості та необхідні умови для розрахунку середньої величини.
- •16. Середня арифметична проста і зважена, середня хронологічна, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •17. Середня геометрична проста і зважена, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •18. За допомогою формул розкрити зміст середньої геометричної та середньої квадратичної величини і основні сфери їх застосування
- •19. Основні властивості середньої арифметичної величини, умови при яких необхідне використання властивостей середньої
- •20. Закономірності формування ряду розподілу, види та побудова ряду розподілу. Задачі, які вирішують ряди розподілу у статистичному аналізі
- •21. Характеристика моди і медіани, порядок їх визначення в інтервальних та дискретних рядах розподілення
- •22. Значення основних показників варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія, квадратичний і лінійний коефіцієнт варіації
- •23. Значення і порядок розрахунку коефіцієнта концентрації
- •24 Значення і порядок розрахунку коефіцієнта подібності (схожості) структур статистичних сукупностей
- •25. Види соціально-економічних взаємозв’язків в залежності від причин їх виникнення та результату цих причин
- •26. Послідовність та формули за якими визначається кореляційний зв’язок у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу
- •28. Поняття, побудова та види рядів динаміки. Показники за допомогою яких проводиться аналіз рядів динаміки (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту)
- •29. Середні рівні показників ряду динаміки: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середні темпи зростання й приросту
- •30. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – змикання рядів динаміки
- •31. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод укрупнення інтервалів
- •32. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод рухливих середніх
- •33. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – аналітичне вирівнювання
- •34. Індивідуальні індекси. Співвідношення між базисними і ланцюговими індивідуальними індексами
- •35. Поняття та побудова загальних індексів. Способи розрахунків загальних індексів.
- •36. Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •37. Розкрити поняття вибіркового спостереження, сфери використання цього методу спостереження у практичній діяльності
- •38. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для середньої при без повторному та повторному доборі.
- •39. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для частки при без повторному та повторному доборі
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
18. За допомогою формул розкрити зміст середньої геометричної та середньої квадратичної величини і основні сфери їх застосування
Середня квадратична використовується для визначення характеристики варіації ознак (наприклад, дисперсія) та для узагальнення ознак, виражених лінійними мірами площ (наприклад, при обчисленні середнього діаметру).
Середня квадратична буває двох видів:
проста:
зважена:
19. Основні властивості середньої арифметичної величини, умови при яких необхідне використання властивостей середньої
Одним з найбільш поширених видів середньої є середня арифметична. Вона застосовується у тих випадках, коли обсяг варіюючої ознаки для всієї сукупності формується як сума значень ознаки у окремих одиниць сукупності, що вивчається.
Середня арифметична буває двох видів: проста і зважена.
Середня арифметична проста визначається виконанням двох простих операцій – складанням значень варіантів і діленням одержаної суми на їх кількість. Позначивши варіанти через х1, х2 і т.д., розрахунок середньої арифметичної можна подати за такою формулою:
Наведений вище розрахунок середньої можна дещо спростити: перед сумуванням помножити варіанти на частоти, тобто на число, що показує скільки раз цей варіант зустрічається у ряді розподілу. Таке множення варіантів на їх частоти у статистиці називається зважуванням, а розрахована на цій основі середня – середньою арифметичною зваженою.
Формула середньої арифметичної зваженої має такий вигляд:
20. Закономірності формування ряду розподілу, види та побудова ряду розподілу. Задачі, які вирішують ряди розподілу у статистичному аналізі
Статистична сукупність формується під впливом причин та умов, з одного боку – типових, спільних для всіх елементів сукупності, а з іншого – випадкових, індивідуальних. Ці фактори пов’язані, а їх спільна взаємодія визначає як індивідуальні значення ознак, так і розподіл останніх у межах сукупності. Характерні властивості структури статистичної сукупності відбиваються в рядах розподілу.
Ряд розподілу складається з двох елементів:
Варіанта – значення групувальної ознаки хі;
Частота – fi..
Побудова рядів випливає з принципів статистичного групування. Ряди розподілу можна утворити або за атрибутивними, або за кількісними (варіаційними) ознаками.
При побудові атрибутивних рядів розподілу варіанти потрібно розташувати за логічною послідовністю.
Розрізняють ряди розподілу з абсолютними, відносними та нагромадженими частотами. Нагромаджені частоти називають кумулятивними, абсолютні частоти є абсолютними числами, а відносні – питомою вагою або часткою кожної групи.
Ряди розподілу з абсолютними частотами характеризують склад сукупності, а з відносними – їх структуру.
Ряди розподілу з кумулятивними частотами вказують на кількість або питому вагу одиниць із значенням ознаки, меншим від заданої. Кумулятивні частоти знаходять підсумуванням їх по групах.
21. Характеристика моди і медіани, порядок їх визначення в інтервальних та дискретних рядах розподілення
Мода (Мо) – це величина, яка найчастіше трапляється в даній сукупності. У варіаційному ряді це – варіанта, якам має найбільшу частоту.
Моду широко використовують у комерційній діяльності, в соціологічних дослідженнях, коли вивчають ринковий попит, реєструють ціну, встановлюють рейтинг популярності осіб чи товарів тощо.
В інтервальному варіаційному ряді для знаходження модальної величини ознаки, що міститься в певному інтервалі, формула має такий вигляд:
,
де: х0 – нижня межа модального інтервалу;
h – ширина або шаг інтервалу;
fm – частота модального інтервалу;
fm-1 – частота інтервалу, що передує модальному;
fm+1 – частота наступного за модальним інтервалу.
Медіана (Ме) – це варіанта, що є серединою впорядкованого варіаційного ряду, тобто ділить його на дві рівні частини: одна частина має значення варіаційної ознаки менше, ніж середня, а друга – більше. Медіана вказує на значення варіаційної ознаки, якого досягла половина одиниць сукупності.
Медіані у дискретному ряді визначають за сумою всіх частот, яку треба поділити на дві і до отриманого результату додати 0,5. У тому разі, коли сума частот парна, медіанна варіанта є дробовим числом, але оскільки дробових варіантів не буває, то медіана лежить у середині сусідніх варіантів.
Для обчислення медіани в інтервальному ряді визначають медіанний інтервал. Від відповідає такому, кумулятивна частота якого дорівнює або перевищує половину суми частот. Кумулятивні частота визначають за допомогою поступового підсумовування частот, розпочинаючи з інтервалу з найменшим значенням ознаки. Медіану розраховують за наступною формулою:
,
де: х0 – нижня межа медіанного інтервалу;
h – ширина або шаг інтервалу;
fmе – частота медіанного інтервалу;
– сума кумулятивних частот до медіанного інтервалу;
f – частоти ряду.