- •1. Загальні поняття статистичного спостереження, основні стадії та вимоги до статистичного спостереження
- •2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Розкрити зміст мети спостереження, об’єкта і одиниці спостереження (сукупності), одиниці звітності, програми спостереження та інструкції
- •3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування
- •4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня охоплення одиниць сукупності
- •5. Розкрити основні критерії застосування часу проведення статистичного спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час, критичний момент)
- •6. Характеристика помилок реєстрації та репрезентативності, їх розподіл за природою виникнення. Види контролю отриманих даних статистичного спостереження (логічний, арифметичний)
- •7. Поняття і основна мета зведення статистичних матеріалів. Виокремити програму зведення та її склад
- •8. Характеристика, функції та побудова основних видів групувань (структурне, типологічне та аналітичне групування)
- •9. Визначення основних видів групувальних ознак та правила утворення груп. Формула визначення величини інтервалу
- •10.Правила побудови статистичних таблиць
- •11. Визначення, властивості та відмінність абсолютних і відносних статистичних показників. Навести приклади абсолютних і відносних величин
- •12. Умови використання та порядок визначення відносних величин динаміки, виконання плану та планового завдання, їх взаємозв’язок
- •13. Характеристика відносних величин структури і порівняння, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •14. Відносні величини інтенсивності та координації, сфера застосування цих показників. Навести приклади
- •15. Загальна характеристика середніх величин, сфери їх застосування. Основні властивості та необхідні умови для розрахунку середньої величини.
- •16. Середня арифметична проста і зважена, середня хронологічна, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •17. Середня геометрична проста і зважена, умови їх застосування, формули за якими розраховуються ці показники
- •18. За допомогою формул розкрити зміст середньої геометричної та середньої квадратичної величини і основні сфери їх застосування
- •19. Основні властивості середньої арифметичної величини, умови при яких необхідне використання властивостей середньої
- •20. Закономірності формування ряду розподілу, види та побудова ряду розподілу. Задачі, які вирішують ряди розподілу у статистичному аналізі
- •21. Характеристика моди і медіани, порядок їх визначення в інтервальних та дискретних рядах розподілення
- •22. Значення основних показників варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія, квадратичний і лінійний коефіцієнт варіації
- •23. Значення і порядок розрахунку коефіцієнта концентрації
- •24 Значення і порядок розрахунку коефіцієнта подібності (схожості) структур статистичних сукупностей
- •25. Види соціально-економічних взаємозв’язків в залежності від причин їх виникнення та результату цих причин
- •26. Послідовність та формули за якими визначається кореляційний зв’язок у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу
- •28. Поняття, побудова та види рядів динаміки. Показники за допомогою яких проводиться аналіз рядів динаміки (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту)
- •29. Середні рівні показників ряду динаміки: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середні темпи зростання й приросту
- •30. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – змикання рядів динаміки
- •31. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод укрупнення інтервалів
- •32. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – метод рухливих середніх
- •33. Прийом обробки й аналізу рядів динаміки – аналітичне вирівнювання
- •34. Індивідуальні індекси. Співвідношення між базисними і ланцюговими індивідуальними індексами
- •35. Поняття та побудова загальних індексів. Способи розрахунків загальних індексів.
- •36. Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •37. Розкрити поняття вибіркового спостереження, сфери використання цього методу спостереження у практичній діяльності
- •38. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для середньої при без повторному та повторному доборі.
- •39. Порядок визначення меж довірчого інтервалу для частки при без повторному та повторному доборі
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
10.Правила побудови статистичних таблиць
Статистичні таблиці – спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу та аналізу цифрових характеристик суспільних явищ і процесів.
Статистичні таблиці дають змогу найбільш стисло, компактно, без будь-яких зайвих пояснень викласти зведену обробку статистичних матеріалів. За рахунок того, що об’єкти та їх показники розташовують за певною системою, яка дає змогу внести їх назви у вигляді заголовків, досягають переваги наочності.
За логічним змістом статистична таблиця розглядається як „статистичне речення”. Статистичним підметом називають те, про що йдеться в таблиці (тобто об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали). Статистичний присудок – це числові підсумки, які характеризують статистичний підмет (тобто система показників).
У підприємницькій діяльності використовують різні таблиці, які залежно від побудови статистичного підмета, поділяються на:
1) прості – в них підмет не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об’єктів чи територіальних одиниць;
2) групові – коли підмет поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак. З таких таблиць дістають більше інформативного матеріалу порівняно з текстом для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворенням у їхньому підметі груп за певною ознакою;
3) комбінаційні – статистичний підмет поділяється за двома або більше ознаками, взятими у комбінації.
Статистичний присудок, об’єктивно перебуваючи в діалектичному взаємозв’язку із статистичним підметом, має бути представлений таким чином, аби за допомогою системи його показників можна було б одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їх істотні особливості.
Показники в присудку розташовують у логічній послідовності. Присудок таблиці має бути не набором випадкових цифр, а певною системою думок, висловлених мовою цифр.
11. Визначення, властивості та відмінність абсолютних і відносних статистичних показників. Навести приклади абсолютних і відносних величин
Абсолютні величини – це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах місця і часу. Визначають їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації. Абсолютні величини широко використовують для аналізу та прогнозування.
В статистиці розрізняють наступні типи абсолютних величин:
1) за способом вираження розмірів досліджуваних явищ:
– індивідуальні – характеризують кількісні ознаки окремих одиниць сукупності [наприклад, рівень виробітку окремого робітника за конкретний період];
– підсумкові – характеризують розмір ознаки сукупності, одержаної від додавання значень ознак окремих одиниць сукупності.
2) залежно від різних причин і завдань аналізу застосовують такі величини:
– натуральні – відповідають природним або споживчим властивостям предмета і виражаються у фізичних одиницях ваги, довжини тощо;
– умовно-натуральні – у разі виробництва однорідної, але не однакової продукції. Суть цього полягає в тому, що один з продуктів приймають за одиницю, решту порівнюють до нього на підставі обчислених коефіцієнтів [наприклад, завод виготовив 200 чотиривісних вагонів та 400 двовісних, то загальну кількість вагонів потрібно перерахувати у двовісні = 200 × 2 + 400 = 800, оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним];
– вартісні – дають змогу узагальнити та зіставити різноманітні явища, їх застосовують при виробництві різнойменної продукції для визначення загального обсягу продукції.
Відносні статистичні величини – це показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Їх визначають як частку від ділення двох абсолютних величин.
Відносні величини мають велике значення під час аналізу соціально-економічних явищ, оскільки абсолютні величини не завжди дають змогу правильно оцінити явища з огляду на їхню динаміку, склад, інтенсивність поширення тощо.
Відповідно до цих завдань виділяють наступні види відносних величин:
1. Відносна величина виконання договірних зобов’язань – показник, що визначають ділення обсягу договірних зобов’язань на осяг зобов’язань, передбачених договором;
2.Відносна величина динаміки – показник, який виражає ступінь зміни явищ у часі;
3. Відносна величина структури – показник, що характеризує склад досліджуваної сукупності [наприклад, чисельність міського населення = 34,8 млн. чол., а сільського – 16,5 млн. чол. База порівняння – чисельність сільського населення. Відносна величина координації – 34,8 / 16,5 = 2,1. Це означає, що чисельність міського населення більш ніж у два рази перевищує чисельність сільського населення];
4. Відносна величина порівняння – співвідношення однойменних величин різних об’єктів;
5. Відносна величина порівняння зі стандартом – співвідношення фактичних значень показника з певним еталоном – стандартом, нормативом, оптимальним рівнем;
6. Відносна величина інтенсивності – показники, які характеризують ступінь поширення, розвиток явища в певному середовищі[наприклад, забезпеченість лікарями на 1000 осіб, забезпечення підприємствами громадського харчування на 10000 осіб, захворюваність чи злочинність на 100 осіб тощо].