План роботи над проектом:

1. Підібрати тему проекту.

2. Обговорити тему з вчителем, друзями, родиною.

3. Знайти цікавий матеріал, який стосується обраної теми.

4. Розглянути можливі варіанти виконання практичної частини проекту.

5. Розробити власну конструкцію виробу.

6. Розробити необхідну документацію для виготовлення виробу.

7. Підібрати необхідний матеріал, інструменти.

8. Виготовити виріб.

9. Захистити проект (презентація виробу). (якщо це спільний груповий проект, то спочатку проект захищається в групі, потім якщо є необхідність проект доопрацьовується й захищається остаточно. Під час захисту свого проекту учні вчаться переконувати своїх однокласників, вчителя у цінності роботи, демонструють свою обізнаність у спеціальних питаннях, які стосуються проекту, старанність, добросовісність, аргументацію запропонованого рішення, рівень творчості та оригінального підходу.

Основні критерії вибору проектів: 1.Зміст навчальної програми. 2.Інтереси учнів. 3.Вікові та індивідуальні особливості учнів. 4.Рівень знань і вмінь учнів. 5.Творчий характер проекту.

При оцінюванні проектів вчитель оцінює як поточну роботу учнів так і безпосередньо виріб. При оцінюванні поточної роботи враховується: правильність виконання прийомів і способів роботи, раціональність виконання роботи та організації робочого місця, економне використання матеріалів, дотримання правил техніки безпеки, добросовісність виконання роботи. При оцінюванні виробу враховуються якість, оригінальність і завершеність виробу, його естетичне оформлення, виконання завдання з ефектами новизни, рівень творчості та ступінь самодіяльності учнів.

Переваги методу проектів. Під час застосування методу проектів учні мають можливість: виявляти свої інтереси. 2.Учитися планувати свою роботу. 3.працювати творчо, самостійно. 4 Спілкуватись з товаришами.5.Використовувати знання з інших предметів.

Недоліки методу проектів.1 Не всі учні можуть працювати самостійно.2.Застосування методу проектів вимагає значних витрат часу, як на уроці, так і в позаурочний час.

Розробити фрагмент уроку на тему: «Макетування хатнього інтер’єру» (колективний проект) (4 клас).

Тема проекту: «Макетування хатнього інтер’єру»

Тип проекту – колективний, короткотривалий (3-4 уроки) (підсумковий)

Мета: ознайомити учнів з традиціями та звичаями рідного краю, з інтер’єром української хати, з оздобленням предметів хатнього побуту, закріпити уміння працювати різними інструментами та матеріалами, навчити творити прекрасне, розвивати творчі здібності, фантазію, творчу уяву, естетичні смаки, комунікативні навички; формувати навички взаємодопомоги, співпраці, прагнення завершити почату справу, виховувати любов до традицій і звичаїв українського народу.

Метод, домінуючий в проекті: творчий, пошуковий.

На 1 уроці трудового навчання вчитель повідомляє учням, що вони будуть проектувати макети хатнього інтер’єру. Учитель розповідає учням, як над проектами працювали учні інших класів в минулі роки, демонструє учням кращі зразки їх робіт (для того щоб учні уявляли собі кінцевий результат роботи). Обов’язково вчитель розповідає учням якою ж була українська хата (ознайомлює учнів з її інтер’єром). Українська піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, в якій були вікна. По діагоналі від печі влаштували парадний кут, де розміщували ікони, прикрашені вишиваними рушниками. Під іконами уздовж бічної стіни ставили стіл. Біля столу попід стіною розміщували довгу дерев’яну лаву, а з зовнішнього боку – маленький переносний ослін. Збоку від столу стояла скриня. Біля печі робився настил з дощок (полик), вдень він використовувався для хатніх робіт, а вночі слугував спальним місцем. В кутку протилежному печі біля дверей розміщували поличку або невеличку шафу для посуду, а вздовж стіни над вікнами полички для хатнього начиння. Підлога була глиняною. Над спальним місцем були поширені жердки-вішалки. Традиційна українська хата мала, як правило, не менше 3 вікон.

Підготовчий етап. На цьому ж уроці учні об’єднуються в групи, обирають координатора групи і починають працювати над макетом хатнього інтер’єру. Спочатку учні обговорюють своє завдання. Висувають ідеї щодо майбутнього макету (вони можуть використовувати метод мозкової атаки), планують свою роботу, розподіляють обов’язки в групі, хто над якою частиною буде працювати, конструюють і створюють попередні ескізи. Робота продовжується і в позаурочний час. Учні працюють з додатковою літературою. Консультуються з вчителем, якщо виникають труднощі. Учні підбирають необхідні інструменти та матеріали для роботи.

Після завершення підготовчого етапу, починається технологічний етап (2 уроки), в процесі якого учні виготовляють побутові речі української хати, оздоблюють їх в різних техніках, об’єднують готові вироби в спільний макет.

Заключний етап. Захист проектів. Захист проектів може відбуватися як частина свята «українські вечорниці». Спочатку проект учні обговорюють в групі. В день презентації кожній групі надається можливість демонструвати свою роботу, представити план здійснення проекту, хто і на якому етапі допомагав виконувати проект, що сподобалося в проектній діяльності, що нового дізналися при виконанні даного проекту. Учні класу можуть ставити запитання учням, які презентують свою роботу. Вчитель теж ставить питання учням «З яким видом дизайну ви ознайомилися?», «Про які традиції та звичаї ви дізналися?», «Що сподобалось у роботі?», «Щоб хотілося ще добавити в проекті?», «Як з’явився задум, ідея?» «Які труднощі виникали про роботі над проектом?», «Чи влаштовували вас властивості тих матеріалів, які ви використовували в роботі?» «Які техніки використовувались при виконанні проекту? (вишивання, аплікація, витинанка, ліплення, розпис та ін.). Після захисту проектів влаштовується виставка робіт.

Використання технологій взаємного навчання в процесі трудової підготовки молодших школярів. Розробити фрагмент уроку із залученням учнів-консультантів на тему: «Виготовлення виробів способом орігамі» (2 клас).

Технологія взаємного навчання відноситься до інтерактивних технологій. Інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, таких при яких учень навчається успішно. Завдання технології взаємного навчання – підвищення якості навчального процесу: активізації пізнавальної і трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Специфіка уроків трудового навчання полягає в тому, що в їх основі лежить предметно-практична діяльність учнів (створення виробу), спрямована на засвоєння технологічних знань і формування загально-трудових умінь та навичок. У процесі виконання практичних робіт, передбачених програмою, створюються сприятливі умови для активної взаємодії учнів. При використанні інтерактивних технологій потрібно враховувати психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування. В курсі трудового навчання є багато уроків на яких учні повинні засвоїти нові, невідомі їм операції і прийоми роботи. Якщо учні не засвоять ці операції, вчитель не зможе пропонувати учням творчі завдання. Знайомство з новими операціями та прийомами краще за все здійснювати використовуючи практичний метод навчання, основними прийомами при цьому є демонстрація (з боку вчителя) і вправи (зі сторони учнів). Але обмежитися лише докладним поясненням і фронтальною організацією роботи учнів не завжди вдається. Вчителю доводиться підходити майже до кожного учня і демонструвати операцію індивідуально (проведення індивідуального інструктажу). Це стосується уроків з згинання і складання паперу, ознайомлення учнів з художніми швами (вишивання), плетіння, в’язання та ін. По кожному виду робіт учням можна пропонувати багато творчих задач і проблемних завдань, але перед цим необхідно сформувати відповідні уміння, тобто необхідна серйозна підготовка, яка вимагає від учителя великих зусиль.

Тому для проведення такої роботи вчитель може залучати учнів в якості помічників. В класі завжди знайдуться учні, які краще і швидше інших засвоюють нові операції або навіть вже володіють ними (навчились дома або в гуртку). Ці учні і можуть бути помічниками-консультантами вчителя. Консультантом може бути учень, який добре встигає з трудового навчання, зацікавлено ставиться до його вивчення, виявляє бажання допомогти товаришам у навчанні, вміє знаходити контакт з іншими учнями, не проявляє зазнайства й лицемірства, вимогливий до себе і до інших. Крім того, він повинен володіти організаторськими вміннями, умінням здійснювати аналіз навчального завдання, складати план розв’язування, залучати до цієї справи всю групу, вміти дохідливо пояснити матеріал, об’єктивно оцінювати роботу, тактовно виправляти допущені товаришами помилки. Вчитель завчасно повинен підготовити учнів-консультантів до уроку: навчити їх виконувати конкретне завдання та перевірити чи зможуть учні-консультанти пояснити як виконується це завдання іншим учням.

На уроці трудового навчання учні-консультанти допомагають вчителю під час практичної роботи навчати інших учнів. Вчитель об’єднує учнів в невеличкі групки (це 3-4 учня які працюють приблизно в одному темпі); група сідає коло учня-консультанта (перед консультантом повинна лежати інструкційна картка з технологічним процесом виконання виробу), який і навчає групу виготовляти певний виріб, або навчає певній технологічній операції). Після виконання завдання з одним консультантом група працює з іншим учнем-консультантом, який їх навчає виконанню іншого виробу або операції. На наступних уроках роль консультантів можуть виконувати інші учні. Переваги залучення учнів-конультантів до навчання учнів:кожен учень працює в індивідуальному темпі, без напруги, спокійно; кожен учень одразу може отримати необхідну допомогу від консультанта; учень не соромиться звернутися по допомогу до консультанта, уточнити в нього як правильно виконувати завдання (учні в яких, щось не виходить не завжди звертаються по допомогу до вчителя – соромляться, бояться, тому їм легше звернутися за допомогою до товариша); навчання нових операцій проходить більш ефективно, учні виконують за урок не один, а декілька виробів; кожен учень отримує можливість вести ділову розмову з консультантом; працюючи разом, учні набувають навичок співробітництва, взаємодопомоги, уміння прислухатися до думки товариша. Недоліком є затрата часу вчителем на підготовку учнів-консультантів до конкретного заняття з трудового навчання.

Розробити фрагмент уроку із залученням учнів-консультантів на тему: «Виготовлення виробів способом орігамі» (2 клас).

Тема: Згинання і складання паперу. Виготовлення виробів у техніці орігамі.

Мета: Розширити уяву учнів про техніку орігамі. Навчити складати вироби методом орігамі, формувати уміння перевіряти правильність виготовлення виробу і виправляти помилки. Вдосконалити навички співпраці. Розвивати пізнавальну увагу, пам'ять, координацію рухів. Виховувати: акуратність, почуття відповідальності за доручену справу, прагнення доводити розпочату справу до кінця, формувати навички взаємодопомоги. Обладнання: Демонстраційний матеріал: технологічні таблиці, зразки виробів. Для індивідуального користування: білий папір, кольоровий папір, гладилка, ножиці.

Хід уроку:1 етап. Організація учнів до уроку (налаштування на роботу, перевірка готовності до уроку).2 етап. Актуалізація знань та досвіду учнів. (На минулому уроці учні знайомилися з папером). Вчитель проводить бесіду, щоб з’ясувати як вони запам’ятали матеріал минулого уроку:З яким матеріалом ви знайомилися на минулому уроці? (папером). З чого виготовляють папір? Які види паперу ви знаєте? Де застосовують папір? 3 етап. Повідомлення теми та мети уроку. Сьогодні познайомимося з операціями обробки паперу – згинанням і складанням. Навчимося виготовляти різні вироби з паперу в техніці орігамі.

4 етап. Виклад нового матеріалу. Згинанням і складанням паперу можна виготовити безліч різних фігурок тварин, квіток, технічних моделей, та ін. (Демонстрація вчителем операцій згинання та складання паперу). Складання різних фігурок з паперу – це справжнє мистецтво. Називається воно «Орігамі», що з японської означає «складання паперу». У давні часи орігамі в Японії було храмовим мистецтво. Фігурки використовувались у релігійних обрядах. Пізніше орігамі стали використовувати в побуті для прикрашання помешкання, свят. Люди надсилали один одному листи у вигляді фігурок, в яких бажали здоров’я, любові. Згодом мистецтво орігамі поширилося за межі Японії, ним стали захоплюватися по всьому світу.

5 етап. Аналіз зразка виробу. Сьогодні ми будемо виготовляти вироби методом орігамі. Відгадайте загадку: «В нього рук і ніг немає, а до себе всіх приймає. Сам на животі повзе, на собі усіх везе.» (Човен). А який ви ще знаєте морський або річковий транспорт? Спробуємо з вами виготовити паперовий човник, катамаран, пароплав.

6 етап. Планування трудового процесу. Учитель демонструє зразок човника і показує поетапно як він виготовляється. Перед початком роботи вчитель повторює з учнями правила роботи з ножицями. На цьому уроці вам будуть допомагати учні-консультанти.

7 етап. Практична робота. Після цього учні за допомогою вчителя об’єднуються у невеличкі групи 3-4 учня і починають виготовляти вироби. Навчають їх виготовляти вироби в техніці орігамі – учні-консультанти (користуючись технологічною карткою), яких вчитель спеціально підготовив до цієї роботи в позаурочний час. Кожна група учнів з окремим консультантом виконує свій виріб. Зробивши човника, група працює з іншим консультантом, який навчає їх виготовляти пароплав. Потім з третім консультантом учні виготовляють катамаран. Під час виконання учнями поставленого завдання вчитель спостерігає за роботою окремих груп, при необхідності надає практичну допомогу. Фізкультхвилинка проводиться в перерві практичної роботи.8 етап. Оцінювання і підведення підсумків уроку. Вчитель по мірі виконання завдання, підходить до учнів і оцінює аргументуючи їх роботи. Далі вчитель разом з учнями визначає кращі роботи, з’ясовує умови, які цьому сприяли, разом з тим вчитель звертає увагу учнів на характерні помилки допущені в роботі. Допомагають йому в цьому учні-консультанти. Проводиться заключна бесіда, для закріплення вивченого матеріалу. В кінці уроку можна створити композицію з усіх виробів на тему: «У порту». 9 етап. Прибирання робочих місць.