8. Вибір споживача з ординалістських позицій.

Поєднання понять кривих байдужості та бюджетного обмеження дає можливість пояснити, за яких умов споживач буде перебувати в стані тривалої рівноваги, тобто такому стані, коли він буде максимізувати свою корисність споживанням визначеної кількості товару X та Y за даної величини доходу (Д) і цін благ X та Y.

Рис. 2.10. Кутове рішення

Споживач максимізує свою корисність за даної умови, коли він одночасно знаходиться на найвищій кривій байдужості і на лінії можливостей споживання, тобто на бюджетній лінії. Можливість вільного переміщення впродовж бюджетної лінії говорить про те, що максимізувати корисність споживач буде в точці А, в якій крива байдужості (Б_о) стає дотичною до бюджетної лінії (рис. 2.9.). Всі криві байдужості, які розташовані правіше від точки А (Б₁), є недосяжними для споживача. Інші спільні точки на кривій байдужості і бюджетній лінії (В і С) не максимізують корисність споживача, оскільки вони знаходяться на кривій байдужості (Б₂), яка розташована ближче до початку координат. Отже, точка А є точкою рівноваги споживача, в якій він максимізує свою корисність, споживаючи кількість ХА товару X, та YA товару Y. В математичному плані рівновага споживача забезпечується в точці, де крутизна лінії бюджетних можливостей дорівнює крутизні кривої байдужості, тобто tgа=tgв. Отже максимальне задоволення потреб споживача за допомогою бюджетного обмеження забезпечується в точці, де гранична норма заміщення товару Y товаром X буде дорівнювати співвідношенню цін цих товарів.

ГНЗ = Ц_х/Ц_у;

10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та доход споживачів.

Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням.

Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг (споживацьких наборів) може при­дбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу І (Income) (див. графік 3.5).

Рівняння бюджетного обмеження:

І = P_хQ_х + P_yQ_y,

де І - доход споживача;

Р_х - ціна товару х;

Р_у - ціна товару у,

Q_x - кількість товару х;

Q_y - кількість товару у.

Графік 3.5. Бюджетне обмеження. (Бюджетна лінія.)

Фактори, які впливають на бюджетну лінію

• зміна доходу споживача;

• зміна цін на товари.

При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення (графік 3.6,а) (або зменшення) і займає паралельне попередньому положення. Зміна ціни на товар х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної лінії (графік 3.6,6).

9. Криві байдужості, їх властивості.

Вибір споживача можна виразити за допомогою кривої байдужості, тобто такої лінії, яка характеризує стан, коли споживачеві байдуже що брати: 14 од. бл. Y і 2 од. бл. X, чи 8 од. 6л. Y і 4 од. бл. X, чи 4 од. бл. Y і 8 од. бл. X. На кривій байдужості споживач не може віддати переваги жодному із двох товарів. Крива байдужості показує множину спожи­вацьких пар, вибір яких байдужий для споживача. Усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності.

Крива байдужості завжди є увігнутою лінією. Будь-який набір товарів, що характеризується точками вище і справа кривої байдужості, завжди більш привабливий, ніж на кривій байдужості або нижче неї.

Якщо рухатись впродовж кривої байдужості зверху вниз, можна визначити, якою кількістю товару Y споживач ладен поступитися, щоб отримати додаткову одиницю товару X (рис. 2.3.). Одиницею виміру такої заміни є гранична норма заміщення (ГНЗ, відповідно MRS - mar­ginal rate of substation). Отже ГНЗ можна виразити відношенням

ГНЗ = - ( у/ х).

Для будь-якої точки на кривій байдужості ГНЗ дорівнює tga (кут нахилу дотичної до кривої байдужості в даній точці). Різний нахил кривої байдужості характеризує різний ступінь заміни одного товару іншим. Це дає можливість говорити про те, що існують набори товарів, які мають високу і низьку ГНЗ. Сукупність кривих байдужості утворює карту байдужості.

2. Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується граничною нормою заміщення благ.

3. Криві байдужості є випуклі донизу лінії, а це означає, що нахил кривої байдужості зменшується по мірі переміщення впродовж кривої байдужості зверху вниз. Звідки витікає, що ГНЗ завжди буде зменшуватись, якщо збільшується споживання одного блага (X) замість іншого (Y), це і є принцип зниження ГНЗ.

4. Криву байдужості можна провести через будь-яку точку простору.

5. Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельними лініями.

6. Споживач максимізує свою корисність, якщо він знаходиться на кривій байдужості, яка максимально віддалена від початку координат.

Товари, між якими існує відношення повної заміни у споживанні, абсолютні замінники (досконалі субститути) мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, які споживаються разом для задоволення єдиної потреби, тобто такі, які не можуть замінити одне одного, - абсолютно доповнюючі товари у споживанні (досконалі комплементи), - мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Аналіз оптимізації споживчого вибору за двома моделями - на ос­нові кардиналістської і ординалістської теорій - показує, що вони дають один і той самий результат: еквімаржинальний принцип ви­значення стану рівноваги споживача: MU_х І Р_х = MU_Y І Ру . Цей принцип застосовується до ситуацій вибору з двох абсолютно необ­хідних благ. Існують і особливі випадки рівноваги, пов'язані з різни­ми функціями корисності.

Узагальнена модель споживчого вибору з розширеним бюджет­ним обмеженням показує, що споживач буде нарощувати споживан­ня даного блага доти, доки спадна гранична корисність блага не зрівняється з ринковою ціною товару

MU_x \ ⁼ Px, що слугує підтвер­дженням "кориснісної" основи пропорцій обміну товарів і ринкового ціноутворення.

Умова оптимізації споживчого вибору має й значно ширший ви­мір, вона відображає умову оптимізації в ринковій економіці в цілому: оптимальний стан досягається, коли гранична норма заміни {MRS) для всіх споживачів стає рівною співвідношенню цін товарів

(Рх/Ру).