15. Еластичність попиту.

Елас­тичність - це міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної. Ела­стичність визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Якщо

Еластичність попиту за ціною - це процентна зміна обсягу по­питу, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару. Показник E_d

вимірює процентну зміну обсягу попиту на товар вздовзк кривої попиту на нього.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці.

Для розрахунку дугової еластичності беруть середні зна­чення змін ціни (Р) та обсягу (Q ) на певному відрізку кривої попиту, тобто визначають процентну зміну в центральній точці інтервалу.

Вважається, що попит еластичний, якщо E_d > 1, тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту. Попит нееластичний, коли \E_d < 1, тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту. Особливе значення має випадок одиничної еластичності, коли Е_(І = 1, тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту. Існують також граничні випадки елас­тичності: абсолют­но еластичний Е_d => ∞ і абсолютно нееласти­чний попит E_d = 0.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту - це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару. Вона показує, на скільки процентів зміститься крива попиту.

Еластичність попиту зо доходом - це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу. Ми знаємо, що коли до­ход споживачів змінюється, то крива попиту зміщується. Еластичність попи­ту за доходом показує граничну величину зміщення кривої попиту в проце­нтах.

Отже, еластичність попиту за доходом для нормальних благ буде дода­тною (Eі > 0), для нижчих - від'ємною {Eі < 0), для нейтральних - ну­льовою (Eі — 0). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю (E_і > 1), предмети першої необхідності - меншу за оди­ницю (Е, < 1).

16. Пропозиція і закон пропозиції.

Пропонування - це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Пропонування визначається виробництвом, але не тотожне йому. Розрізняють індивідуальне пропонування, або пропонування окремої фірми, та ринкове пропонування, яке складається з суми обсягів ін­дивідуального пропонування. На рішення фірм щодо пропонування, як і на рішення споживачів відносно покупок, в першу чергу впливає ціна. Ціна є основним індикатором, який показує, скільки і якої продукції виробляти.

Пропонування - це множина співвідношень цін і відповідних кіль­костей товару. Пропонування слід відрізняти від обсягу пропонування.

Обсяг пропонування— це конкретна кількість товару, яку продав­ці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни.

На відміну від споживача, для фірми стимул до виробництва і пропо­нування є тим більшим, чим вищою є ціна на ринку. Зв'язок між ціною та об­сягом пропонування описується законом пропонування.

Закон пропонування твердить, що між ціною та обсягом пропо­нування існує прямий зв'язок: обсяг пропонування зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону пропонування є функція пропону­вання:

(2.4)

де Qs - обсяг пропонування товару, S — пропонування.

Іноді для аналізу використовується інша функція - функція ціни пропо­нування, яка встановлює залежність ціни товару від обсягу його пропонуван­ня:

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропону­вання (рис.2.5). Крива пропонування звичайно є висхідною і неліній­ною (рис. 2.5 а). Для аналітичних цілей, як правило, застосову­ється лінійна крива про­понування (рис. 2.5 б).

Лінійна функція пропонування описується РІВНЯННЯМ:

. (2-5) де с і d - константи.

17. Ринкова рівновага. Взаємодія попиту і пропозиції. Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та про­понування збігаються; не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції. Обидві криві перетнуться в точці кількіс­но-цінової рівноваги Е. У цій точці обсяг q попиту дорівнює обсягу пропонування. Ці­на, за якою попит і пропонування збігаються,

називається рівноважною ціною (Р ), а об­сяги попиту та пропонування - рівноважним обсягом (Q ). Оскільки мова йдеться про ринок певного товару, ця рівновага називається частковою рів­новагою.

Умовою часткової рівноваги є: Q_D = Q_s .

Ціна рівноваги - це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покуп­ців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.

Рівноважна ринкова ціна є основним індикатором, який визначає поведінку покупців і спрямовує зусилля та ресурси виробників.

Рівновага, що стосується окремого ринку певного товару, нази­вається частковою рівновагою. Точка ринкової рівноваги стійка.

Ринок є саморегульованою системою, яка попри впливи числен­них детермінант повсякчасно відновлює рівновагу попиту та пропо­нування. За своєю природою ринковий механізм є механізмом лікві­дації дефіцитів та надлишків. Урядове втручання в ринкове ціноут­ворення, відхилення цін від рівноважних призводить до розбалансування ринку. Зміна податків веде до зміни параметрів рівноваги.