6. Причини торгівлі людьми

ЗОВНІШНІ:1. Недієва система протидії тл, неузгоджена міграційна політика, невідповідність міграційної політики умовам ринку праці, брак коштів, недосконале законодавство, недодержання його. 2. Спрощується можливість перетинати кордон. 3. Економічна нерівність. 4. Наявність можливості для тл. 5. Наявність війн, збройних конфліктів тощо. ВНУТРІШНІ:1. Інформаційна причина(люди не обізнані про явище тл, як захистити себе). 2. Склад сімї, стосунки у сімї. 3. Психологічні причини (втрата впевненості у собі…) деформація моральних цінностей, не сформованість позитивного «образу Я». 4. Ситуація на ринку праці.

7. Наслідки торгівлі людьми

Наслідки є для особи(захворювання психологічного та соматичного характеру, розлади тощо.); для її сімї(необхідна допомога психолога, допридумувать чому); і для суспільства (втрата роб сили, моральна деградація, вплив на соц. Політику, зайнятість тощо)

8. Соціальна допомога жертвам торгівлі людьми

Центр допомоги жертвам торгівлі людьми і мережа з дев'яти регіональних притулків в даний час діють як центр зусиль по порятунку, репатріації і реабілітації постраждалих від тл. Персонал Центру зустрічає постраждалих в аеропортах, залізничних вокзалах і автостанціях, куди часто приходять і торговці людьми, щоб перехопити свій "товар". Дівчат швидко переправляють в безпечне місце, де вони перебувають, поки не оформлені квитки для їх відправки додому або для реабілітації в регіональний притулок. Для покриття витрат в Центрі є спеціально виділені кошти, цільовим чином що йдуть на придбання квитків, їжі і одягу.Міжнародний жіночий правозахисний реабілітаційний цент «ЛаСтрада– Україна» для потерпілих від торгівлі людьми є спеціалізованою установою, діяльність якої направлена на надання комплексу соціально-реабілітаційних послуг і організацію надання медичної допомоги постраждалим від торгівлі людьми для виведення їх з кризисного психологічного стану. Функціонування притулків є невід'ємною частиною успішної реабілітації потерпілих від торгівлі людьми. Необхідність поселення в притулок може виникнути у разі, коли потерпілих після їх повернення на батьківщину не приймає сім'я. При виникненні подібних ситуацій соціальні працівники можуть запропонувати їм тимчасовий притулок для проходження курсу реабілітації, а потім допомогти знайти роботу із забезпеченням житлом або допомогти налагодити взаємини з рідними. У деяких реабілітаційних центрах потерпілі можуть пройти обстеження і лікування, а також курс психологічних консультацій.При фінансовій і технічній підтримці проекту постраждалим надається широкий комплекс реабілітаційних і реінтеграційних послуг, включаючи можливість мешкання в реабілітаційному притулку, надання медичної, психологічної, правової і соціальної допомоги, сприяння в професійному вченні і працевлаштуванні. Всі послуги надаються безкоштовно, на основі принципів конфіденційності і добровільності, з врахуванням індивідуальних потреб кожного постраждалого.

9.Мережа організацій, які надають допомогу особам, які потерпіли від торгівлі людьми

Організація допомоги особам, які потерпіли від торгівлі людьми (а особливо дітям), є важливою складовою політики протидії та запобігання цьому злочину на міжнародному та національному рівнях. На державному рівні в Україні надають допомогу жертвам торгівлі людьми такі суб’єкти: Міністерство соціальної політики; Міністерство внутрішніх справ; Міністерство закордонних справ;Міністерство юстиції; Міністерство охорони здоров'я; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту; Міністерство закордонних справ;Адміністрація Державної прикордонної служби; Державна міграційна служба;Державна служба зайнятості; Інші центральні органи виконавчої влади;Служба безпеки (за згодою); Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми; заклади охорони здоров'я; органи місцевого самоврядування (за згодою), міжнародні, громадські організації, фізичні та юридичні особи (за згодою). З національними суб’єктами активні співпрацю по боротьбі з торгівлею людьми ведуть міжнародні організації, а саме: ОБСЄ, Дитячий фонд ООН (ЮНІІСЕФ), Міжнародна організація праці й Міжнародний жіночий правозахисний центр “ЛаСтрада-Україна”. Національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми включає виявлення особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлення потреб такої особи та пошук органів чи закладів, що можуть їх задовольнити з метою надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми (далі – Національний механізм взаємодії).У разі виявлення будь – яким із суб'єктів Національного механізму взаємодії особи, щодо якої є підстави вважати, що вона постраждала від торгівлі людьми, цей суб'єкт визначає потреби особи та направляє її до закладу, органу чи установи, які можуть задовольнити ці потреби, а також, за згодою особи, до місцевої державної адміністрації для здійснення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Суб’єкти Національного механізму взаємодії надають допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми, незалежно від їх статі, віку, громадянства, наявності документа, що посвідчує особу, наявності реєстрації за місцем проживання, звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі та інших ознак.Розголошення відомостей про особисте життя особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та іншої інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам Національного механізму взаємодії під час виконання своїх службових обов'язків, не допускається. Суб'єкт Національного механізму взаємодії, до якого надійшло звернення іншого суб'єкта взаємодії стосовно виявлення та необхідності надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, інформує його про результати роботи з цією особою.Суб'єкти Національного механізму взаємодії в межах компетенції сприяють розповсюдженню інформації про можливість і порядок отримання допомоги постраждалими від торгівлі людьми особами.Суб'єкти Національного механізму взаємодії взаємодіють між собою в процесі виявлення та надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми особам, та, за результатами проведеної роботи, подають кожні півроку звіти Міністерству соціальної політики.

10.Напрями діяльності соціальних служб, що працюють з жертвами торгівлі людьми. Міністерство соціальної політики: забезпечує контроль та координацію заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на протидію торгівлі людьми;приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми за поданням місцевої державної адміністрації;координує та контролює діяльність служб у справах дітей з питань протидії торгівлі дітьми та надання допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми; координує діяльність відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування у питаннях протидії торгівлі людьми;здійснює виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;контролює та координує діяльність закладів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми; інформує Державну міграційну службу про встановлення або відмову у встановленні, а також позбавлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, іноземця або особи без громадянства;організовує оздоровлення та відпочинок дітей та молоді з числа осіб, які постраждали від торгівлі людьми;веде збір та узагальнення відомчої статистики постраждалих від торгівлі людьми. Міністерство внутрішніх справ: надає допомогу в отриманні паспортів, здійсненні реєстрації за місцем проживання (перебування) осіб, які постраждали від торгівлі людьми;в межах компетенції сприяє іноземцям, які постраждали від торгівлі людьми, у поверненні до країни походження;виявлення причин та передумов, що сприяють торгівлі людьми, та вжиття заходів щодо їх усунення; забезпечує безпеку осіб, які визнані потерпілими від торгівлі людьми, свідків та інших осіб, які берутьучасть у кримінальному судочинстві у справах щодо торгівлі людьми; виявляє та розслідує злочини, пов'язані з торгівлею людьми; притягає до відповідальності, у тому числі кримінальної, осіб, причетних до торгівлі людьми; забезпечення відновлення прав постраждалих від торгівлі людьми; інформує суб'єктів Національного механізму взаємодії та громадськість щодо результатів діяльності у сфері боротьби з торгівлею людьми;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження щодо захисту прав та законних інтересів осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту:забезпечує підготовку програм соціальної та психологічної реабілітації учнів та студентів, які постраждали від торгівлі людьми;забезпечує роботу психологічної служби у системі освіти з дітьми дошкільного, шкільного віку та студентами з числа осіб, які постраждали від торгівлі людьми;контролює відвідування постраждалими особами навчальних закладів;сприяє залученню учнів та студентів, які постраждали від торгівлі людьми, до громадської та гурткової роботи в загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;організовує навчання фахівців органів, служб, установ, закладів для дітей, а також осіб, які постійно контактують з дітьми у сферах освіти, галузях спорту, культури та відпочинку, з питань виявлення та надання допомоги дітям, які постраждали від торгівлі людьми;надає консультації особам, які постраждали від торгівлі людьми, щодо реалізації ними права на освіту та сприяє реалізації такого права; здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження.Міністерство охорони здоров'я: організовує кваліфіковане обстеження та лікування осіб, які постраждали від торгівлі людьми;забезпечує консультування медпрацівниками в закладах охорони здоров’я осіб, які постраждали від торгівлі людьми;забезпечує вирішення питань щодо надання необхідної медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми, та перебувають на території України;рекомендує санаторно-курортне лікування особам, які постраждали від торгівлі людьми, у санаторно-курортних закладах системи охорони здоров’я за наявності медичних показань;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Міністерство закордонних справ: вживає заходів щодо захисту інтересів громадян України, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном;вживає через закордонні дипломатичні установи України заходів для поновлення порушених прав громадян України;забезпечує громадян України, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном відповідними документами для повернення в Україну;веде облік громадян України, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном; сприяє поверненню громадян України, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Міністерство юстиції:сприяє наданню юридичних послуг із метою реалізації прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від торгівлі людьми; організовує роботу громадських приймалень із надання безоплатної правової допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми; забезпечує захист інформації щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми, від несанкціонованого доступу;бере участь у розробленні та розповсюдженні освітніх програм у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян; здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Адміністрація Державної прикордонної служби: інформує відповідні органи Міністерства внутрішніх справ про факти торгівлі людьми, які стали відомі під час охорони державного кордону або про звернення осіб, які постраждали від торгівлі людьми під час перетинання ними державного кордону України;бере участь у наданні громадянам України та іноземцям, які постраждали від торгівлі людьми, допомоги в поверненні додому;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження щодо захисту прав та законних інтересів осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Державна міграційна служба: здійснює реєстрацію громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства відповідно до законодавства України;бере участь у межах, визначених законодавством, у вирішенні питань, пов'язаних із навчанням в Україні іноземців та осіб без громадянства з числа постраждалих від торгівлі людьми;здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постраждали від торгівлі людьми та які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство;здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, студентських квитків студентам із числа іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми;здійснює ідентифікацію громадян України, які втратили документи, що посвідчують особу внаслідок потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;здійснює заходи щодо репатріації іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми; здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження.  Державна служба зайнятості: сприяє працевлаштуванню та зайнятості осіб, які постраждали від торгівлі людьми, а також надає послуги з професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та професійної орієнтації;сприяє вирішенню питань щодо надання особам, які постраждали від торгівлі людьми, матеріального забезпечення по безробіттю на підставах та в порядку, передбачених чинним законодавством;за згодою осіб, які постраждали від торгівлі людьми, залучає їх до участі в оплачуваних громадських роботах;при підготовці програм зайнятості населення передбачає заходи щодо сприяння працевлаштуванню осіб, які постраждали від торгівлі людьми, забезпечує виконання зазначених програм;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Служба безпеки: здійснює заходи пов'язані з безпекою громадян України за кордоном;виявляє, припиняє та розкриває злочини, пов'язані з торгівлею людьми, проводить дізнання і слідство у цих справах, розшукує осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначеного злочину;у межах компетенції забезпечує захист особистої безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві у справах щодо торгівлі людьми;здійснює в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження щодо захисту прав та законних інтересів осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Місцеві державні адміністрації: направляють подання про присвоєння статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми до Міністерства соціальної політики;видають довідки, що підтверджують факт звернення іноземця або особи без громадянства за встановленням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також довідки про встановлення статусу особам, які постраждали від торгівлі людьми;організовують поширення інформації щодо можливості та порядку одержання допомоги особами, які постраждали від торгівлі людьми;здійснюють збір та облік інформації про кількість осіб, які постраждали від торгівлі людьми та подають щоквартальні статистичні звіти до Міністерства соціальної політики за формою, затвердженою Мінсоцполітики організовують підготовку відповідних інформаційних та статистичних матеріалів з питань протидії торгівлі людьми;залучають громадські організації, що працюють за напрямом протидії торгівлі людьми, до надання допомоги постраждалим особам; ведуть облік даних про відповідні громадські організації, надають інформацію про них іншим суб’єктам Національного механізму взаємодії;надають наявну організаційну та інформаційну підтримку відповідним громадським організаціям на реалізацію їх функцій щодо надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;організовують навчання посадових і службових осіб суб’єктів Національного механізму взаємодії з питань надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми; у разі необхідності звертаються з клопотаннями до інших суб’єктів Національного механізму взаємодії з питань надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;здійснюють в межах своєї компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми: надають в умовах цілодобового стаціонару допомогу та тимчасовий притулок особам, які постраждали від торгівлі людьми, у разі відсутності у зазначених осіб засобів до існування, а також забезпечують їх харчуванням у встановленому порядку;надають постраждалим особам консультації з питань застосування законодавства, допомогу в оформленні документів;проводять психологічну діагностику з метою психологічної корекції, реабілітації та адаптації постраждалих осіб;забезпечують надання іншої допомоги, відповідно до компетенції, особам, які постраждали від торгівлі людьми; представляють, у разі потреби, інтереси осіб, які постраждали від торгівлі людьми, у суді;здійснюють в межах компетенції інші передбачені законодавством повноваження. Органи місцевого самоврядування, міжнародні, громадські організації, а такожфізичні та юридичні особи:здійснюють заходи, спрямовані на попередження торгівлі людьми, підвищення рівня обізнаності населення стосовно явища торгівлі людьми, співпрацюють з іншими суб'єктами Національного механізму взаємодії з питань надання допомоги та захисту постраждалим від торгівлі людьми особам.

11.Запобігання торгівлі людьми Запобігання торгівлі людьми – система заходів, спрямованих на усунення причин і умов торгівлі людьми.На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна намагається якомога активніше залучатися у процес міжнародного співробітництва у сфері боротьби з торгівлею людьми, а також до загальної боротьби з міжнародною організованою злочинністю. Слід відзначити, що Україна (як на міжнародному, так і на національному рівні) застосовує багатовекторний підхід до проблеми боротьби з торгівлею жінками. Як правило, це проявляється у поєднанні стратегій боротьби з торгівлею жінками як такою, боротьби з нелегальною міграцією та боротьби із міжнародною організованою злочинністю. З метою запобігання сексуальної та трудової експлуатації наших громадян за кордоном, а також для посилення їхнього соціального захисту, постановою уряду у червні 2002 р. було затверджено Комплексну програму протидії торгівлі людьми, пріоритетними напрямками діяльності якої є:1) запобігання торгівлі людьми; 2) переслідування торговців людьми; а також 3) захист потерпілих та їх реінтеграція. Отже, на національному рівні імплементація Україною міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею людьми здійснюється саме у рамках виконання цент­ральними органами виконавчої влади положень Комплексної програми. Найкраща форма захисту від торгівлі людьми – запобігання цьому злочину. Соціальна профілактика має бути спрямована на викриття, локалізацію, обмеження, усунення умов та причин його існування. Превентивні заходи мають бути важливою складовою заходів з протидії торгівлі людьми, оскільки ефективне запобігання означає наявність меншої кількості постраждалих. Надзвичайно важливим у цьому плані є об'єднання зусиль органів державної влади, громадських організацій, засобів масової інформації та інших зацікавлених установ та об'єднань громадян