- •Чисельні методи
- •5 Методи розв'язку інтегральних рівнянь
- •1 Пакет pde Tools решения задач для уравнений в частных производных
- •1.2. Выполнение расчетов в пакете matlab
- •1.3 Задачи для самостоятельного решения
- •2 Метод сіток розв'яЗання еліптичних рівнянь
- •2.1 Метод сіток – постановка задачі
- •2.2 Побудова сітки й апроксимація рівняння
- •2.4 Погрішність вирішення й збіжність
- •2.5 Задача для самостійного вирішення на практиці
- •2.6. Завдання до лабораторної роботи
- •3 Метод сіток
- •3.1 Постановка задачі
- •3.2 Явна різницева схема
- •3.3 Неявна різницева схема
- •3.4 Різницеві схеми підвищеної точності. Схема Кранка-Нікольсона
- •3.5 Задачі для самостійного розв'язку на практиці
- •Завдання до лабораторної роботи
- •3.7 Контрольні питання
- •4 Метод сіток розв'язку крайових задач для хвильових рівнянь
- •4.1 Постановка задачі
- •Явна схема
- •4.3 Неявна схема
- •4.4 Задача для самостійного розв'язку на практиці
- •Завдання до лабораторної роботи
- •4.6 Контрольні питання
- •5 Методи розв'язку інтегральних рівнянь
- •5.1 Загальні відомості про інтегральні рівняння
- •5.2 Метод послідовних наближень розв'язку інтегральних рівнянь Фредгольма
- •5.3 Квадратурний метод розв'язку інтегральних рівнянь Фредгольма
- •5.4 Загальні відомості про інтегральні рівняння Вольтерра
- •5.5 Метод послідовних наближень розв'язку інтегральних рівнянь Вольтерра
- •5.6 Квадратурний метод розв'язку інтегральних рівнянь Вольтерра
- •5.7 Завдання до лабораторної роботи
- •5.8 Контрольні питання
- •6 Література
4.6 Контрольні питання
Які особливості чисельного розв'язку диференціальних рівнянь гіперболічного типу?
Які види сіток використовуються в методі кінцевих різниць? Яким чином будують на цих сітках різницеві апроксимації й відповідні їм шаблони?
Як задаються граничні умови? З яких міркувань вибирають крок сітки в методі кінцевих різниць?
Яким чином можна оцінити погрішність результату чисельного розв'язку?
Що таке стійкість різницевої схеми? Приведіть приклади стійких і нестійких різницевих схем.
У яких випадках може виникати нестійкість розв'язку задачі? Як впливає вибір параметрів сітки на стійкість?
Що розуміють під збіжністю процесу розв'язку задачі?
Назвіть три основних джерела погрішностей при розв'язку задач на ЕОМ, їх природу й способи зменшення.
5 Методи розв'язку інтегральних рівнянь
5.1 Загальні відомості про інтегральні рівняння
Визначення 1. Інтегральним рівнянням називається рівняння щодо невідомої функції, яка знаходиться під знаком інтеграла.
Визначення 2. Лінійним інтегральним рівнянням Фредгольма називаються рівняння виду
(5.1)
(рівняння 2-го роду) і
(5.2)
(рівняння 1-го роду). В (5.1) і (5.2) – невідома функція, а ядро й вільний член передбачаються заданими відповідно у квадраті й на відрізку .
Будемо припускати, що межі інтегрування й в (5.1) – кінцеві числа, а функції й або безперервні у своїй області інтегрування, або задовольняють умовам:
, (5.3)
. (5.4)
Якщо всюди на , то рівняння (5.1) називається однорідним, а якщо ні, то, воно називається неоднорідним. Розв'язком рівняння (5.1) будемо називати функцію класу , що обертає це рівняння в тотожність відносно .
Звичайно розглядають сімейство рівнянь
, (5.5)
залежних від числового параметра .
5.2 Метод послідовних наближень розв'язку інтегральних рівнянь Фредгольма
Розглянемо випадок, коли число задовольняє умові
(5.6)
За умови (5.6) рівняння (5.5) має єдиний розв'язок, який може бути знайдений методом послідовних наближень.
Перепишемо рівняння (5.5) у вигляді:
і, вибравши довільне нульове наближення , побудуємо послідовність , , за формулою:
, .
Якщо число задовольняє умові (5.6), то при послідовність сходиться до точного розв'язку .
Приклад 5.1. Методом послідовних наближень розв'язати рівняння .
Розв'язок. Покладемо й . Маємо
і, отже, умова виконана. Прийнявши , послідовно знаходимо:
,
.
У загальному випадку
.
Звідки
.
Точним розв'язком рівняння є функція , у чому можна переконатися безпосередньою перевіркою.
При чисельній реалізації вважається, що послідовність функцій сходиться до розв'язку рівняння (5.5) при , якщо , де .
Погрішність -го наближення визначається нерівністю:
,
де
, , .
Кількість кроків (наближень) суттєво залежить від вибору початкового наближення, тобто від близькості його до шуканого розв'язку.