88. Цілі особистості. Рівень домагань.

Свідомість особистості включає почуття самототожності, образ «Я», самооцінку та рівень домагань. Почуття самототожності забеспечує цілісність особистості, протистоїть її роздвоєнню. Для індивіда особистість виступає як його «Я», компоненти: когнітивні – самосвідомість, уявленя про власні здібності; емоційні – самоставлення, самоповага, самолюбство; емоційно – вольові – самооцінка, саморегуляція.

Обрая «Я» виявляється у рівні домагань, що визначається тим, які цілі серед сукупності можливих схильна обрати особистість, легкі чи важкі. При цьому особистість прагне зберегти самоповагу. Рівень домагань залежить від самооцінки, яка може бути завищеною, заниженою, адекватною. Рівень домагань і самооцінка, важливі фактори психічного розвитку і самовдосконалення особистості.

2. 5. Співвідношення спілкування та спільної діяльності.

Діяльність може виконуватись в 2 основних формах: індивідуальній та спільній (груповій чи колективній). Спільна діяльність виконується групою людей, її ознаки: єдина мета, для її досягнення необхідна участь кожного з членів групи; мотивація спільного виконання; розподіл та узгоджені дій між учасниками; взаємооцінка та взаємоконтроль в групі; спільний простір і час виконання. Приклади спільної діяльності – театральна вистава, брей-ринг, спортивні ігри.

Діяльність організовується і збагачується через спілкування. Існує декілька думок про зв'язок діяльності і спілкування: 1)спілкування особливий вид активності поряд з діяльністю Ломов. 2)спілкування сторона будь-якої діяльності Леонтєв. 3) спілкування один з видів діяльності, поряд з грою, навчанням, працею. Люди завжди спілкуються на основі певної діяльності, у деяких випадках діяльності як її засоби і способи використовуються ті, що характерні для спілкування (педагоги, лектори), іноді дії виступають засобами і способами спілкування (в театральній постановці, балеті).

Проте спілкування має свої особливості: 1)його результат не перетворений на предмет, а у відносини з іншими людьми; 2)одиниця діяльності – дія, то у спілкування – взаємодія двох і більше людей кожен з яких суб’єкт. Діяльність відбувається у системі суб’єкт – об’єкт, спілкування суб’єкт – суб’єкт. 3)кожен з учасників спілкування має свої мотиви, якщо в діяльність ми розглядаємо що спонукає людину до діяльності, то у спілкуванні необхідно врахувати взаємовідношення мотивів його учасників.

11. Психологічні особливості педагогічного спілкування.

Специфіка спілкування залежить від особливостей професійної діяльності, в які воно використовується. Важливого значення спілкування набуває у педагогічній діяльності. Педагогічне спілкування – професійне спілкування на уроці або поза ним, що виконує певні педагогічні функції та спрямоване на оптимізацію навчання та виховання.

Специфіка ПС: 1.обовязковість – неможливе розв’язання задач навчання та виховання. 2.педагогічна цілеспрямованість – завжди переслідує цілі різноманітних та ефективних впливів на учнів. 3.організованість – передбачає складання плану, відбір засобів і способів його реалізації. 4.суперечливість ролей учасників. 5.володіня вчителем технологією педагогічного спілкування.

Структура: моделювання спілкування; організація, управління, аналіз реалізованої системи спілкування. Стилі: спілкування в процесі творчої діяльності, на основі дружніх відносин, дистанція, залякування, загравання.