49. Об’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення

Об'єктивна сторона адміністративного проступку - це сукупність зовнішніх ознак проступку, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. Це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення. Вона дає характеристику суспільної шкідливості проступку, його спрямованості, містить ряд ознак, які прийнято поділяти на основні та факультативні.

До основних відноситься адміністративно-правове діяння (дія або бездіяльність);

Факультативні: а) шкідливі наслідки діяння; б) причинний зв'язок між протиправним діянням та наслідками; в) час: г) місце; д) умови; е) способи та знаряддя вчинення проступку.

50. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення

суб'єктивна сторона, під якою необхідно розуміти психічну діяльність особи, пов'язану із вчиненням ним суспільне шкідливого діяння. Суб'єктивна сторона - це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб'єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри. Суб'єктивна сторона включає з себе: - вину (основна ознака); - мету вчинення проступку; - мотив.

51. Характеристика адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення – це форма реагування органів державного управління на порушення тієї чи іншої адміністративно-правової норми у вигляді застосування до порушника адміністративного примусу. Вони застосовуються з метою виховання особи, що здійснила адмінпорушення, у дусі дотримання законів, поваги правил громадського життя, а також попередження здійснення нових правопорушень як правопорушниками, так і іншими особами.

У ст. 24 КпАП встановлені види адміністративних стягнень: попередження (– міра виховного характеру, яка виноситься у письмовій формі), штраф (адміністративне стягнення грошового характеру, накладається на громадян за адміністративне правопорушення ), повернення вилученого предмета, який був знаряддям здійснення або безпосереднім об’єктом правопорушення (примусовому вилученні з подальшою реалізацією даного предмета з переданням виручки бувшому володарю з утриманням витрат на реалізацію.); конфіскація грошей, одержаних внаслідок здійснення адміністративного порушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянину (керування транспортом, полювання і т. і.); адміністративний арешт.

52. Правила накладення адміністративних стягнень

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому тощо), ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, неухильне додержання принципу законності. ( це і є правила)

53. Характеристика обставин, що виключають адміністративну відповідальність

Статті 17-20 КпАП установлюють обставини, що виключають протиправність і суспільну шкідливість діяння (гостра потреба й необхідна оборона) або винність (неосудність) особи.

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. (ст.17КпАП)

Зробленим у стані крайньої необхідності зізнається дія, спрямована на усунення небезпеки, що загрожує громадському порядку, власності, іншим об'єктам, які охороняються законом, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобамиі якщо заподіяна шкода є менш значним, чим шкоду відвернений. (ст.18КпАП) Наприклад, у стані крайньої необхідності може бути зроблене порушення правил дорожнього руху водієм, що доставляє травмованої людини в лікарню.