35. Адміністративний договір: поняття, ознаки

Із закріпленням у ст. 3 КАС поняття адміністративного договору як дво — або багатосторонньої угоди, зміст якої складають права та обов´язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб´єктів владних повноважень, який є однією зі сторін угоди, воно отримало нормативно-правову форму опосередкування свого змісту в українському законодавстві.

Характерними ознаками адміністративного договору є те, що він: 1) виникає зі сфери реалізації публічно- владних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; 2) забезпечує задоволення інтересів публічно-правового характеру; 3) передбачає можливість оперативного контролю за виконанням договору; 4) має за підставу виникнення право- застосовний акт;

5) забезпечується можливістю накладення санкцій адміністративного чи дисциплінарного характеру за порушення або невиконання договірних зобов´язань тощо.

36. Методи управління: поняття, ознаки, види

Термін «метод» у загальноприйнятому розумінні означає спосіб чи прийом здійснення чого-небудь, засіб досягнення поставленої мети. Відповідно до цього, методи державного управління – це сукупність засобів здійснення управлінських функцій держави, впливу суб’єктів державного управління на об’єкти. загальні методи управління: Контроль – це активне втручання суб’єкта управління в діяльність підконтрольного об’єкта. Нагляд – пасивний метод управління, що полягає у збиранні потрібних знань про діяльність об’єкта управління й їх оцінки, це юридичний аналіз стану справ додержання законності і дисципліни щодо об’єкту управління, який здійснюється суб’єктом управління із застосуванням відповідних, наданих йому законодавством форм, але без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підконтрольного об’єкту. Для реалізації і тих, й інших методів потрібна, як правило, правова форма. Регулювання, керівництво, управління, Переконання й примус.

37. Переконання і примус як методи державного управління

Переконання й примус: Методи переконання й примусу використовуються в усіх сферах та на всіх рівнях управління, багато в чому визначаючи зміст та конкретний прояв інших методів. Переконання – система методів правового й неправового характеру, яка здійснюється державними й недержавними органами, й виявляється у застосуванні виховних, заохочувальних, роз’яснювальних заходів з метою формування у громадян розуміння необхідності виконання приписів нормативних актів. Примус – додатковий метод державного управління, психологічний або фізичний вплив державних органів (посадових осіб) на певних осіб з метою змусити їх виконувати приписи правових норм.

38. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація

Адміністративний примус є одним з видів державного примусу - його слід розглядати як одну з невід'ємних складових здійснення державної влади, як її метод. З іншого боку, цей примус — не самоціль, він є наслідком певної поведінки різних соціальних суб'єктів, поведінки, яка відхиляється від вимог правових норм, становить загрозу відносинам, що цими нормами регулюються і охороняються, і застосовується з метою усунення («зняття») такої поведінки. норм. Адміністративний примус застосовується з потрійною метою. Відповідно до цього заходи адміністративного примусу поділяються на три види (групи): 1) адміністративно-запобіжні заходи; 2) заходи адміністративного припинення;3)заходи адміністративної відповідальності.