- •Контрольна робота
- •1.Економічний ризик. Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Аналіз факторів ризику.
- •Аналіз факторів ризику
- •2.Методи кількісного аналізу ризику. Метод аналогії.
- •3. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз чутливості.
- •4. Методи кількісного аналізу ризику. Метод імітаційного моделювання.
- •5. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз ризику збитків.
- •6. Система кількісних оцінок ступеня ризику (інгредієнт економічного показника).
- •1. Ризик в абсолютному вираженні. Спрощений підхід до оцінювання ризику. Ризик як величина очікуваної невдачі.
- •2. Ризик як міра мінливості результату
- •7.Ризик у відносному вираженні. (коефіцієнт сподіваних збитків, варіації).
- •1. Коефіцієнт сподіваних збитків.
- •2. Коефіцієнти варіації, семі варіації, семі відхилення від зваженого середньо геометричного.
- •8. Ризик у відносному вираженні. Правила визначення знака інгредієнта. Коефіцієнт асиметрії та варіація асиметрії, коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу.
- •Коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу
- •9. Використання нерівностей Чебелова. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту. Визначення меж за допустимою критичного ризиків.
- •1. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту
- •2. Уникнення банкрутства при наданні кредиту. Визначення меж зон допустимого, критичного та катастрофічного ризиків
- •10.Ризик та елементи теорії корисності.
- •3.Сподівана корисність
- •4. Нейтральність до ризику
- •5. Стратегічна еквівалентність
- •6. Продаж лотереї
- •7. Купівля лотереї
- •8. Функція локальної несхильності до ризику
- •9. Криві байдужості
- •11.Управління ризиками. Основні підходи.
- •. Запаси, резерви як спосіб зниження ступня ризику.
- •13. Диверсифікація як спосіб зниження ризику:елементи теорії портфеля.
- •8. Портфель цінних паперів.
- •6.Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
- •14.Моделювання економічного ризику методами теорії ігор.
5. Стратегічна еквівалентність
Під час вибору конкретних функцій корисності зручно користуватись поняттям стратегічної еквівалентності. Кажуть, що дві функції U1(x) та U2(x) є стратегічно еквівалентними (записується U1(x) U2(x)), якщо вони однаково впорядковують за ступенем привабливості будь-яку пару лотерей.
Твердження 4. Якщо U1(x) U2(x), то існують дві константи а і b (b > 0), при яких U1(x) = a + bU2(x).
З твердження 4 випливає, що:
U1(x) = a + bx U2(x) = x;
U1(x) = a – be– cx U2(x) = – e– cx.
Якщо функцією С-НСР є функція розподілу ймовірностей F(x), то, враховуючи, що функція f(x) = F(x) є функція щільності розподілу ймовірності, можна дати інтерпретацію лотереї з недискретним (неперервним) розподілом ймовірностей:
L(Х [x*, x*]; f(x)).
6. Продаж лотереї
Нехай суб’єкт (надалі — продавець) вирішує питання щодо продажу лотереї (відмови від участі в ній). Оскільки цю лотерею він розглядає з точки зору свого розуміння корисності (з позицій своєї функції С-НСР Uпр(х) = Fпр(x)), то можна говорити, що продається лотерея
Lпр = L(Х [x*, x*]; fпр(x)),
де fпр(x) = Fпр(x) — щільність розподілу ймовірності прибутків, отриманих продавцем від участі в різних лотереях. Позначимо через а = Мо(Х), тобто fпр(a) = .
Тоді у випадку, коли інтервал [x*, x*] належить до зони несхильності суб’єкта до ризику, тобто а < x*, він (швидше всього) буде вважати лотерею несприятливою (такою, що може завдати йому значних збитків) i відмовиться від участі в ній за умови, що величина винагороди х х* (або за будь-яку суму, що є не меншою від величини затрат на придбання права на свою участь в лотереї).
Якщо [x*, x*] належить до зони схильності суб’єкта до ризику, тобто а > x*, то він не уступить свого права на участь в цій лотереї. Але у випадку, коли а >> x* (>> — значно більше), то з погляду непрестижності суб’єкт може відмовитись від такої лотереї і швидше всього — безплатно (ситуація меценатства, любові, альтруїзму).
Якщо ж точка а [x*, x*], то суб’єкт (інвестор) може відмовитись від участі в лотереї за суму х [a, x*].
Розглянемо окремо випадок, коли інтервал [x*, x*] належить до зони нейтральності суб’єкта до ризику. Тоді на цьому інтервалі функція корисності має характер, близький до лінійного:
U(x) = kx + b f(x) = U(x) = k = const,
тобто функція щільності f(x) описує рівномірний розподіл (для суб’єкта) можливих значень прибутку від участі в лотереї, і суб’єкт може уступити своє право на участь в ній за суму х а.
7. Купівля лотереї
Нехай тепер суб’єктом (надалі — покупцем) вирішується питання щодо купівлі лотереї Lпр (купівлі права на участь в ній). Оскільки він має свою функцію С-НСР Uпк(х) = Fпк(х), то його підхід до процесу купівлі може бути таким. Покладемо b = Мо(х), тобто fпк(b) = , де fпк(х) = Fпк(х).
Якщо інтервал [x*, x*] належить до зони несхильності до ризику покупця (b < х*), то про купівлю цієї лотереї не може бути й мови. Якщо [x*, x*] належить до зони схильності покупця до ризику (b > х*), то він згодиться на придбання цієї лотереї за суму х < x*.
Якщо ж b [x*, x*], то покупець згодиться придбати лотерею за суму x b. Якщо ж [x*, x*] належить до зони нейтральності до ризику, то за суму x b.
Тепер можна зробити такі висновки: акт купівлі-продажу лотереї відбудеться тоді, коли
C* = max{x*, a} < min{b, x*} = C*,
і сума х, на якій можуть зійтись продавець і покупець, буде належати інтервалу [C*,C*].
Більш глибокі дослідження щодо процесу купівлі-продажу лотереї можна отримати при введенні в розгляд таких характеристик випадкової величини, як медіана, модальна дисперсія, а також таку характеристику суб’єкта, як його поріг несхильності до ризику (поріг схильності).
Слід також мати на увазі, що у випадку симетричних функцій щільності розподілу ймовірностей fпр(х) та fпк(х) в процесі дослідження використовується величина сподіваного прибутку = = M(X), оскільки тоді Мо(Х) = М(Х).
Розглянутій лотереї можна надати таку економічну інтерпретацію. У ролі покупця лотереї може виступати підприємець, який має свою функцію корисності. У ролі продавця — статистичні дані щодо результатів в даному виді підприємницької діяльності, які подано у вигляді функції розподілу ймовірностей (чи функції щільності розподілу).