- •Контрольна робота
- •1.Економічний ризик. Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Аналіз факторів ризику.
- •Аналіз факторів ризику
- •2.Методи кількісного аналізу ризику. Метод аналогії.
- •3. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз чутливості.
- •4. Методи кількісного аналізу ризику. Метод імітаційного моделювання.
- •5. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз ризику збитків.
- •6. Система кількісних оцінок ступеня ризику (інгредієнт економічного показника).
- •1. Ризик в абсолютному вираженні. Спрощений підхід до оцінювання ризику. Ризик як величина очікуваної невдачі.
- •2. Ризик як міра мінливості результату
- •7.Ризик у відносному вираженні. (коефіцієнт сподіваних збитків, варіації).
- •1. Коефіцієнт сподіваних збитків.
- •2. Коефіцієнти варіації, семі варіації, семі відхилення від зваженого середньо геометричного.
- •8. Ризик у відносному вираженні. Правила визначення знака інгредієнта. Коефіцієнт асиметрії та варіація асиметрії, коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу.
- •Коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу
- •9. Використання нерівностей Чебелова. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту. Визначення меж за допустимою критичного ризиків.
- •1. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту
- •2. Уникнення банкрутства при наданні кредиту. Визначення меж зон допустимого, критичного та катастрофічного ризиків
- •10.Ризик та елементи теорії корисності.
- •3.Сподівана корисність
- •4. Нейтральність до ризику
- •5. Стратегічна еквівалентність
- •6. Продаж лотереї
- •7. Купівля лотереї
- •8. Функція локальної несхильності до ризику
- •9. Криві байдужості
- •11.Управління ризиками. Основні підходи.
- •. Запаси, резерви як спосіб зниження ступня ризику.
- •13. Диверсифікація як спосіб зниження ризику:елементи теорії портфеля.
- •8. Портфель цінних паперів.
- •6.Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
- •14.Моделювання економічного ризику методами теорії ігор.
7.Ризик у відносному вираженні. (коефіцієнт сподіваних збитків, варіації).
1. Коефіцієнт сподіваних збитків.
У відносному вираженні ризик визначається як величина збитків, віднесена до деякої бази. За базу зручно приймати або майно підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або ж очікуваний прибуток від даного підприємництва.
Для підприємства за базу визначення відносної величини ризику, як правило, беруть вартість основних фондів та оборотних засобів або плановані сумарні затрати на даний вид ризикованої діяльності, маючи на увазі як поточні затрати, так і капіталовкладення чи розрахунковий прибуток.
Під ризиком банкрутства розуміють, зокрема, співвідношення максимально можливого обсягу збитків до обсягу власних фінансових ресурсів інвестора.
У відносному вираженні ризик визначається іноді за допомогою такого коефіцієнта ризику:
(3.1)
де W — коефіцієнт ризику, х — максимально можливий обсяг збитків (грош. од.), K — обсяг власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих необхідних надходжень.[10.83]
Коефіцієнт сподіваних збитків KZ враховує обсяг сподіваних збитків по відношенню до суми абсолютних значень сподіваних вигод та сподіваних збитків. Він обчислюється за формулою:
(3.2)
де Z — заплановане значення економічного показника; та — відповідно сподівані величини сприятливих та несприятливих відхилень (по відношенню до Z).
Формально та — це умовні математичні сподівання щодо відхилень, тобто
(3.3)
де — множина сприятливих значень економічного показника по відношенню до рівня Z, — множина його несприятливих значень. Очевидно, що
Наприклад, якщо Х має позитивний інгредієнт (Х = Х +), то
= {xi X, для яких xi Z},
= {xi X, для яких xi < Z}.
Значення KZ [0,1], причому КZ = 0, якщо є відсутніми сподівані збитки і КZ = 1, якщо є відсутніми сподівані вигоди. Слід зауважити, що КZ має негативний інгредієнт ( ).
У дискретному випадку, тобто у випадку, коли X = {x1; x2; …; xn} і відомі ймовірності настання кожної події P = {p1; p2; …; pn}, величини та (умовні математичні сподівання) обчислюються за формулами:
(3.4)
(3.5)
де — індикатор несприятливого (по відношенню до Z) відхилення, — індикатор сприятливого (по відношенню до Z) відхилення.
Наприклад, коли Х = Х + (має позитивний інгредієнт), то
(3.6)
(3.7)
На практиці замість величин та можна використати їхні статистичні оцінки:
(3.8)
(3.9)
Чим більшим (за абсолютною величиною) буде коефіцієнт еластичності, тим більшим буде й ступінь ризику.
Знання величини еластичності еZ дає змогу встановити, наскільки відсотків зміниться коефіцієнт ризику, коли дана планова величина економічного показника зміниться на 1%. Знаючи це співвідношення, можна виразити коефіцієнт ризику в одиницях вимірювання планової величини.
На практиці можна скористатись скінченно-різницевим аналогом формули для обчислення еластичності:
(3.10)
де величина Z задається дослідником (наприклад, Z = (Zmax –– Zmin)/100), KZ = K(Z + Z) — K(Z).