- •Контрольна робота
- •1.Економічний ризик. Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Аналіз факторів ризику.
- •Аналіз факторів ризику
- •2.Методи кількісного аналізу ризику. Метод аналогії.
- •3. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз чутливості.
- •4. Методи кількісного аналізу ризику. Метод імітаційного моделювання.
- •5. Методи кількісного аналізу ризику. Аналіз ризику збитків.
- •6. Система кількісних оцінок ступеня ризику (інгредієнт економічного показника).
- •1. Ризик в абсолютному вираженні. Спрощений підхід до оцінювання ризику. Ризик як величина очікуваної невдачі.
- •2. Ризик як міра мінливості результату
- •7.Ризик у відносному вираженні. (коефіцієнт сподіваних збитків, варіації).
- •1. Коефіцієнт сподіваних збитків.
- •2. Коефіцієнти варіації, семі варіації, семі відхилення від зваженого середньо геометричного.
- •8. Ризик у відносному вираженні. Правила визначення знака інгредієнта. Коефіцієнт асиметрії та варіація асиметрії, коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу.
- •Коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу
- •9. Використання нерівностей Чебелова. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту. Визначення меж за допустимою критичного ризиків.
- •1. Уникнення банкрутства при отриманні кредиту
- •2. Уникнення банкрутства при наданні кредиту. Визначення меж зон допустимого, критичного та катастрофічного ризиків
- •10.Ризик та елементи теорії корисності.
- •3.Сподівана корисність
- •4. Нейтральність до ризику
- •5. Стратегічна еквівалентність
- •6. Продаж лотереї
- •7. Купівля лотереї
- •8. Функція локальної несхильності до ризику
- •9. Криві байдужості
- •11.Управління ризиками. Основні підходи.
- •. Запаси, резерви як спосіб зниження ступня ризику.
- •13. Диверсифікація як спосіб зниження ризику:елементи теорії портфеля.
- •8. Портфель цінних паперів.
- •6.Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
- •14.Моделювання економічного ризику методами теорії ігор.
6.Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
Найпростішою і широко використовуваною на практиці математичною моделлю для наближених розрахунків є запропонована Вільямом Шарпом однофакторна модель.
Ця модель ґрунтується на багаторічних спостереженнях і виявленні того факту, що норми прибутків більшості акцій, в основному, залежать від одного чинника, який називають чинником ринку (біржі). На більшості бірж спостерігається, що із зростанням ринкових індексів зростають пропорційно і ціни більшості акцій, і навпаки. Ці спостереження дозволили висунути гіпотезу, згідно з якою норми прибутку акцій щільно корельовані відносно загальнобіржового індексу доходів (середньому по біржі в цілому).
Цей індекс можна трактувати як гіпотетичний цінний папір (акцію), ціна якого весь час коливається і для якого, зокрема, можна визначити сподівану норму прибутку і варіацію. Цей гіпотетичний ЦП можна прийняти за портфель ринку.
Кореляційну залежність норми прибутку звичайної акції від норми прибутку, що її вказує ринковий індекс, можна подати за допомогою лінійної економетричної моделі (моделі Шарпа):
Rj = j + j RМ + ej . (7.20)
У моделі (7.20) величина Rj — норма прибутку j-ої акції — пояснюється нормою прибутку ринкового портфеля — RМ. Але оскільки на норму прибутку акції впливає також ряд інших чинників, крім загальної ситуації на біржі (що відображає RМ), то дію інших (неврахованих) чинників відображає випадкова складова еj. Власне, введення цієї випадкової величини дозволяє поставити знак рівності між лівою і правою частинами розглянутої моделі.
Коефіцієнт j при величині RМ в моделі Шарпа називають коефіцієнтом бета для j-ої акції. Він відіграє дуже важливу роль в економічній науці та практиці і може використовуватись як міра ринкового ризику певної акції.
Йому можна дати таку інтерпретацію: коефіцієнт звичайної акції вказує, на скільки відсотків наближено зросте (знизиться) норма прибутку акції, якщо норма прибутку ринку зросте (знизиться) на 1%. Тобто це означає, що коефіцієнт певної акції показує, якою мірою норма прибутку акції реагує на зміни, що відбуваються на ринку в цілому.
Наведемо кілька простих прикладів.
1. Коефіцієнт дорівнює нулеві (j = 0). Це означає, що норма прибутку даного цінного паперу ніяк не реагує на зміни на ринку. Тобто даний цінний папір необтяжений ринковим ризиком. Таким папером може бути, зокрема, державна облігація, для якої норма прибутку майже позбавлена ризику.
2. Величина коефіцієнта така, що 0 < j < 1. Це означає, що норма прибутку даної акції досить помірковано реагує на зміни, які відбуваються на ринку цінних паперів. Таку акцію називають дефенсивною (захищеною) акцією.
3. Коефіцієнт дорівнює одиниці (j = 1). Це означає, що норма прибутку даної акції змінюється такою самою мірою, як і норма прибутку ринку. Слід мати на увазі, що ринковий портфель має коефіцієнт = 1.
4. Величина коефіцієнта більша від одиниці (j > 1). Це означає, що норма прибутку даної акції значною мірою залежить від змін, що відбуваються на ринку. Таку акцію називають агресивною.
В Україні останнім часом в періодичних виданнях почали публікуватися дані щодо цього, але досить нерегулярно. В країнах з розвинутою ринковою економікою ряд солідних часописів систематично публікують коефіцієнт для багатьох акцій. Більшість акцій Нью-Йоркської біржі мають коефіцієнт , який знаходиться в інтервалі від 0,5 до 1,5.