Природно-рекреаційні ресурси

Об'єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму.

Загальна площа потенційно рекреаційних територій займає 7,2 % території України (близько 4,4 млн. га), в тому числі природоохоронних земель 2,2 %. На базі природно-рекреаційних ресурсів розвиваються дві галузі соціальної сфери:

• санаторно-лікувальна;

• туристично-рекреаційна.

До складу природно-рекреаційних входять бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні, ландшафтні, пляжні та культурно-пізнавальні ресурси. Вони розміщені практично на всій території, однак найвищою є концентрація рекреаційних ресурсів у приморських областях України, а також у Карпатському економ. районі.

Значні запаси мінеральних вод розміщені у Вінницькій, Житомирській, Львівській (Трускавець, Моршин, Східниця, Немирів), Полтавській (Миргород) областях.

В Україні є великі запаси лікувальних грязей: в Івано-Франківській, Одеській областях та Автономній Республіці Крим.

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного значення та 13 курортів місцевого значення, понад 400 санаторіїв можуть приймати на лікування понад півмільйона відпочиваючих.

3. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу

Задоволення зростаючих потреб населення в сировині та енергії в умовах обмеженості й вичерпності природних ресурсів полягає в раціональному використанні та ресурсозбереженні , яке досягається кількома шляхами. Ресурсозбереження забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.

Стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких:

- комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів;

Комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів дає змогу збільшити кількість промислової сировини. Масштаби видобутку і переробки сировини і палива досягають таких розмірів, що навіть порівняно невеликий вміст тих чи інших компонентів відіграє велику економічну роль. Рівень комплексного використання сировини на даний час характеризує загальний рівень технічного прогресу.

Наприклад, у кольоровій металургії поряд з міддю вилучають цінні компоненти і на їх основі виробляють додатково 20 видів продукції. При цьому вартість міді набагато нижча ніж вартість компонентів.

Актуальним є комплексне використання сировини в електроенергетиці: в основному використовується низькосортне вугілля, при спалюванні якого щороку (з одної електростанції) утворюється золи (100 млн м³), яку щоб розмістити потрібно 150 га. (найбільш доцільно використовувати золу при виготовленні асфальтобетону).

- впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології;

- широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини;

- стабілізація земельного фонду; відновлення родючості землі;

- регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активні лісовідновлення;

- збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об’єктів.