12. За правом емiсiї розрiзняють:

а) державнi позики;

б) мiсцевi позики;

в) державнi та мiсцевi позики.

13. Hа якi цiлi направляються кошти вiд продажу державних казначейських зобов`язань?

а) на поповнення позабюджетних фондів;

б) на поповнення бюджетного фонду;

в) на спеціально обумовлені цiлi;

г) на поповнення бюджетного фонду i позабюджетних фондів.

14. Державна облiгацiя продається за курсовою цiною, яка може бути бiльше або менше вiд номiнальної. Вiд яких факторiв залежить курсова рiзниця?

а) вiд розмiру номiнального проценту за облiгацiєю; вiд насиченостi ринку державними цiнними паперами; вiд стану господарської кон'юнктури; вiд ступеню довiри населення уряду;

б) вiд рiвня добробуту населення; вiд ступеню довiри населення уряду; вiд розмiру бюджетного дефiциту; вiд вiльностi обiгу облiгацiї на ринку;

в) вiд надання урядової гарантiї на погашення облiгацiї; вiд насиченостi ринку державними цiнними паперами; вiд розмiру бюджетного дефiциту; вiд стану господарської кон'юнктури.

15. Державний борг - це:

а) сукупність зобов'язань держави перед резидентами;

б) економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення;

в) заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації;

г) сукупність боргових зобов 'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

16. Державний борг поділяється:

а) валютний та товарний;

б) внутрішній та зовнішній;

в) інвестиційний та неінвестиційний;

г) пільговий, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі.

17. Відповідно до Бюджетної класифікації України державний борг класифікується:

а) на капітальний;

б) за типом кредитора;

в) за типом боргового зобов’язання;

г) на поточний.

18. Чим вiдрiзняється метод вiдстрочки погашення позички вiд методу консолiдацiї позички?

а) змiною строку дiї позички;

б) економiчною обґрунтованiстю;

в) змiною рiвня доходностi цiнних паперiв.

19. Обмiн за регресивним спiввiдношенням облiгацiй попереднiх позик на новi проводиться з метою:

а) скорочення державного боргу;

б) продовження термiну позики;

в) спрощення управлiння державним боргом.

20. Управління державним боргом складається з таких стадій:

а) залучення державних запозичень;

б) покриття дефіциту платіжного балансу;

в) використання коштів;

г) погашення та обслуговування боргу.

21. Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути:

а) кошти, отримані державою в процесі приватизації;

б) відсотки за кредити;

в) державні запозичення;

г) кошти бюджету;

д) золотовалютні резерви.

22. Серед методів управління державним боргом виділяють:

а) рефінансування державного боргу;

б) анулювання державного боргу;

в) викуп боргу;

г) програмування боргу;

д) консолідації.

23. Капiтальний державний борг – це:

а) сума заборгованостi, що пiдлягає погашенню в поточному роцi й належних до сплати в цей перiод процентiв з усiх випущених на даний момент позик;

б) загальна сума заборгованостi й процентiв, що мають бути сплаченi за позиками;

в) заборгованiсть кредиторам за межами даної країни.

24. Управлiння державним боргом – це:

а) забезпечення платоспроможностi держави, тобто можливостi погашення боргiв;

б) забезпечення фiнансових вiдносин держави з iншими країнами;

в) органiзацiйне регулювання фiнансової дiяльностi держави.

25. Погашення старих боргiв за рахунок випуску нових позик веде до:

а) постiйного зменшення державного боргу;

б) постiйного зростання державного боргу;

в) не впливає на розмiр державного боргу.

26. Конверсiя державного боргу – це:

а) передача зобов'язань за ранiше випущеною позикою на нову позику

з метою продовження термiну позики;

б) об'єднання кiлькох позик в одну;

в) змiна доходностi позик.

27. Консолiдацiя державного боргу - це:

а) передача зобов'язань за ранiше випущеною позикою на нову позику з метою продовження термiну позики;

б) об'єднання кiлькох позик в одну;

в) змiна доходностi позик.

28. Державний кредит — це:

а) позика, яка надається від імені держави фізичним особам;

б) сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта;

в) грошові відносини між державою та фізичними і юридичними особами щодо сплати податків;

г) заборгованість державних підприємств перед постачальниками.

29. Які основні причини існування державного кредиту?

а) потреба держави у нарощуванні прибутків;

б) виплата додаткових пенсій;

в) бюджетний дефіцит;

г) бюджетний дефіцит, потреби держави, що постійно зростають.

30. Розрізняють такі форми державного кредиту:

а) акції та облігації;

б) товарна і грошова;

в) готівкова і безготівкова;

г) термінова і безтермінова.

31. Державний кредит включає такі елементи:

а) державні позики, кошти населення в ощадних банках, грошово-речові лотереї;

б) валюту певної країни та вільноконвертовану валюту;

в) державні резерви;

г) резерви НБУ та комерційних банків.

32. У яких випадках ощадну справу відносять до державного кредиту?

а) при виплаті пенсій населенню;

б)у випадку, якщо залучені кошти населення спрямовуються до бюджету і на придбання державних цінних паперів;

в) при реалізації лотерей;

г) при здійсненні будь-яких операцій ощадним банком.

33. Основними джерелами погашення державних позик виступають:

а) доходи від інвестування, емісія грошей, економія коштів від зменшення видатків;

б) тільки емісія грошей;

в) нові позики, що надаються державним підприємствам;

г) зменшення надходжень податкових платежів.

34. Якими видами цінних паперів можуть оформлятись державні позики?

а) векселями і ощадними сертифікатами;

б) тільки казначейськими зобов'язаннями;

в) тільки облігаціями;

г) облігаціями, казначейськими зобов'язаннями.

35. Внутрішні державні позики — це:

а) розміщення цінних паперів серед вітчизняних юридичних і фізичних осіб;

б) надходження від урядів інших держав;

в) надходження від міжнародних фінансових організацій;

г) емісія цінних паперів комерційними банками.

36. Що розуміють під державним боргом?

а) фінансові ресурси держави;

б) зобов'язання держави перед своїми кредиторами;

в) резервні бюджетні фонди;

г) розмір державного дефіциту.

37. Що означає обслуговування державного боргу?

а) розробка кредитного механізму для державних позик;

б) техніко-економічне обґрунтування доцільності випуску державних цінних паперів;

в) комплекс заходів держави щодо погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення та зміни умов погашення позик;

г) визначення умов додаткової емісії грошей.

38. Зовнішній державний борг — це:

а) загальна сума заборгованості всім кредиторам держави;

б) сума відсотків, що мають бути сплачені за позики;

в) сума заборгованості кредиторам за межами країни;

г) заборгованість кредиторам держави у певній країні.

39. Консолідація як спосіб управління державним боргом означає:

а) об'єднання кількох позик в одну;

б) продовження терміну погашення позик;

в) передачу зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову з метою продовження терміну позики;

г) обмін облігацій за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові.

40. Джерелом покриття державного боргу є:

а) державний кредит;

б) доходи бюджету;

в) кошти міжнародних фінансових установ;

г) резервні фонди уряду.

41. Державний кредит виконує такі функції:

а) розподільну;

б) планову;

в) регулюючу;

г) контрольну;

д) управлінську;

є) облікову.

42. Через розподільну функцію державного кредиту здійснюється:

а) регулювання грошового обігу;

б) формування централізованих грошових фондів держави;

в) фінансування витрат держави;

г) підтримка малого бізнесу.

43. Класифікаційними ознаками державних позик є:

а) суб'єкти позикових відносин;

б) місце розміщення;

в) термін залучення коштів;

г) забезпеченість боргових зобов'язань;

д) метод визначення доходу.

44. За забезпеченістю боргових зобов'язань державні позики поділяються на:

а) заставні;

б) ринкові;

в) неринкові;

г) виграшні;

д) беззаставні;

є) процентні.

45. За характером виплачуваного доходу державні позики поділяються на:

а) заставні;

б) беззаставні;

в) ринкові;

г) виграшні;

д) процентні;

є) облігації з "нульовим" купоном;

ж) неринкові.

46. Термін "операції на відкритому ринку" означає:

а) діяльність комерційних банків по кредитуванню фірм та населення;

б) діяльність центрального банку по наданню позичок комерційним банкам;

в) вплив на рівень процентних ставок, що здійснюється зростанням або зниженням загального розміру позичок, наданих комерційними банками;

г) операції центрального банку, що призводять до збільшення або зниження загального розміру поточних рахунків комерційних банків;

д) діяльність центрального банку по покупці або продажу державних цінних паперів.

47. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів населенню, то цей захід призводить до:

а) збільшення загальної суми особистих нагромаджень;

б) зменшення обсягу позичок, наданих комерційними банками;

в) збільшення загальної суми депозитів комерційних банків;

г) збільшення кількості банкнот в обігу.

48. Якщо центральний банк купує в населення велику кількість державних цінних паперів, то:

а) зобов'язання центрального банку в формі резервів комерційних банків збільшуються;

б) поточні рахунки комерційних банків зменшуються;

в) загальна маса грошей на руках у населення зменшується;

г) дисконтна ставка й обсяг позичок центрального банку зростають;

д) дисконтна ставка й обсяг позичок центрального банку зменшуються.

49. Широкомасштабні операції на відкритому ринку, проведені центральним банком з метою полегшення доступу до кредиту:

а) знижують загальний розмір резервів комерційних банків;

б) знижуюсь загальний рівень цін;

в) підвищують курс державних цінних паперів;

г) знижуюсь курс державних цінних паперів.

50. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він має на меті:

а) зробити кредит більш доступним;

б) ускладнити придбання населенням державних цінних паперів;

в) збільшили обсяг інвестицій;

г) знизити дисконтну ставку;

д) зменшили загальну масу грошей у обігу.

51. Державний кредит - це:

а) сукупність відносин, в яких держава виступає позичальником вільних коштів у населення та підприємницьких структур;

б) банківський кредит, що надається державними банками;

в) сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі кредитора;

г) сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта.

52. Головною причиною наявності державного кредиту є:

а) наявність дефіциту бюджетних коштів;

б) наявність державних цільових фондів;

в) наявність вільних коштів у населення і підприємств;

г) наявність міжнародних фінансових інститутів.

53. Державний внутрішній борг гарантується:

а) усім майном, що перебуває у загальнодержавній власності;

б) усім майном, що перебуває у власності державних підприємств;

в) усім майном, що перебуває у власності держави, підприємств усіх форм власності та населення.

54. Управління державним боргом здійснює:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Міністерство фінансів України;

г) Рахункова палата Верховної Ради України.