8. Термінологічний словник

-А-

Абстрагування – це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Аналіз фінансової діяльності як вид фінансового контролю, який передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності господарюючого суб'єкта з метою загальної оцінки результатів його фінансової діяльності, оцінки фінансового стану, забезпеченості підприємства власним капіталом та ефективності його використання.

Аудиторський контроль – незалежний невідомчий фінансовий контроль. Його можуть проводити як окремі фізичні особи, що пройшли державну атестацію та зареєстровані як підприємці-аудитори, так і аудиторські фірми, в тому числі іноземні, які можуть мати будь-яку організаційно-правову форму, що передбачена законодавством.

-Б-

Балансовий метод - використовується для узгодження напрямів використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, тобто узгодження всіх розділів фінансового плану між собою.

Бюджетна класифікація - це:

1) єдине систематизоване, функціональне групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних;

2) єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної або місцевої влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного або місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на отримання бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом України, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків бюджету над його доходами.

Бюджетний запит - це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності розпорядників на наступний бюджетний період.

Бюджетний механізм - сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку.

Бюджетний процес - це регламентована законом діяльність органів влади та управління із складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Бюджетний цикл - підготовка бюджетних запитів, затвердження бюджетних запитів представницьким органом, виконання бюджету і звітування про фактичні бюджетні операції.

Бюджетні відносини - це фінансові відносини, що складаються у держави з підприємствами, організаціями та населенням.

-В-

Валовий внутрішній продукт – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, робіт, послуг у поточному році. Це амортизація, заробітна плата, прибуток, позичковий процент, рента, непрямі податки.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу, надання кредитів із бюджету та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - це сума видатків бюджету, коштів на кредитування та коштів на погашення основної суми боргу.

Відомча класифікація видатків бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

-Г-

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого насамперед вимірюються витрати праці асоційованих працівників.

-Д-

Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з утворенням та використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави, призначених для виконання її функцій шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державні фінанси - це:

1. фінансові ресурси, зосереджені в руках держави і призначені для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються;

2. це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу ВВП та національного доходу, що пов'язані з формуванням фінансових ресурсів, які лишаються у розпорядженні держави та її підприємств, і використання цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни.

Державні цільові фонди - це:

1) фонди, створені відповідно до законів України, які формуються за рахунок визначених законами України податків, зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб;

2) форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко визначених джерелах утворення та напрямках використання коштів.

Джерело сплати податку — це дохід платника, з якого він сплачує податок.

Директивний фінансовий механізм розробляється, як правило, для фінансових взаємин, в яких держава бере безпосередню участь .В його сферу входять податки, державний кредит, витрати бюджету, бюджетне фінансування, організація бюджетного устрою та бюджетного процесу, фінансове планування.

Дотація - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

-Е-

Економічна (регулююча) функція податків означає, що податки як активний інструмент перерозподільчих процесів, мають суттєвий вплив на відтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи або послаблюючи нагромадження капіталу, поширюючи або звужуючи платоспроможний попит населення.

-З-

Загальнодержавні податки – податки, які встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того , до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

Зведений бюджет - це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

-К-

Класифікація фінансування бюджету відбиває джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класична фінансова політика – політика кінця 20-х років минулого сторіччя, яка базувалась на працях класиків політекономії А. Сміта і Д. Рикардо та їх послідовників. Основні її напрямки це:

• невтручання держави в економіку;

• збереження вільної конкуренції;

• використання ринкового механізму як головного регулятора господарчих процесів.

Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух грошових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання.

Кредит - це рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання та матеріальної забезпеченості.

-Л-

Ланка фінансової системи - це виокремлена за певною ознакою частина фінансових відносин.

-М-

Мета фінансової науки – пізнання дії об’єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.

Метод дедукції – спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі.

Метод індукції – проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на основі яких вчений – фінансист доходить певних висновків щодо наявності закономірностей та залежностей між фінансовими явищами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

Місцеві податки – податки, які встановлюються місцевими органами влади та управління.

Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Місцевий бюджет - це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин, що складаються в процесі формування і використання грошових коштів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

-Н-

Нагляд застосовується контролюючими органами за економічними суб’єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і передбачає дотримання ними встановлених правил та нормативів.

Національне багатство – вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів. Склад: основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси.

Неподаткові надходження - це всі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження за штрафами і санкціями, крім штрафів за порушення податкового законодавства, і всі добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел. Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші неподаткові надходження.

Непрямі податки – податки, що встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Нормативний метод базується на використанні встановлених норм та нормативів.

-О-

Об’єкт оподаткування – це дохід, майно, по відношенню до якого розраховуються податки і платежі.

Об’єктивні закони в сфері фінансів – це найстійкіші зв’язки та залежності фінансових явищ.

Обслідування на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників економічного суб’єкта, який досліджується, для визначення його фінансового стану та перспектив розвитку.

Одиниця оподаткування – одиниця виміру об’єкта оподаткування, по відношенню до якої визначаються нормативні ставки оподаткування. Вони можуть бути встановленими в сталих розмірах (грн., на одиницю оподаткування).

Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагодженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів.

-П-

Перевірка – розгляд окремих питань фінансової діяльності на основі звітної документації та видаткових документів та визначення межі виправлення виявлених порушень.

Планово-директивна фінансова політика застосовується в країнах, що використовують адміністративно-командну систему управління економікою. Планова система управління, що ґрунтується на державній власності на засоби виробництва, дозволяє здійснювати пряме директивне управління усіма сферами економіки та соціального життя, в тому числі і фінансами.

Податки - це обов'язкові платежі, що безоплатно стягуються з юридичних та фізичних осіб, які сплачуються ними до бюджетів різних рівнів у відповідності з встановленими законодавством ставками та строками.

Податкова квота – це частка податку в доході платника.

Податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Вона ґрунтується на принципах гласності; загальності; обов'язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

Податкова ставка — це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податкові надходження - це обов'язкові, безповоротні платежі органам державного управління. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Поточні видатки бюджетів - це видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Предмет фінансової науки – діяльність держави, підприємницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов’язана за створенням і використанням фондів фінансових ресурсів.

Прогнозування видатків бюджету на середньострокову перспективу (середньострокове прогнозування (планування) бюджету) - це процес розроблення головними розпорядниками коштів завдань на середньостроковий період та відповідних програм з оцінкою необхідних обсягів ресурсів на підставі прогнозу надходжень до бюджету та пріоритетів видаткової політики Уряду.

Програмна класифікація використовується для планування видатків бюджету за програмами. При цьому чітко визначаються мета та завдання кожного розпорядника бюджетних коштів і передбачається подальше оцінювання ефективності їх використання.

Прямі податки – податки, що встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування.

-Р-

Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю, повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.

Регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).

Регулюючий фінансовий механізм – механізм, що визначає основні “правила гри” в конкретному сегменті фінансів, що безпосередньо не зачіпає інтереси держави.

Регулююча фінансова політика – політика, основним постулатом якої є необхідність втручання та регулювання державного циклічного розвитку економіки.

Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні – між платниками.

Розподільча функція фінансів – проявляється у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням.

Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

-С-

Система оподаткування – сукупність податків, зборів, платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що стягуються у визначеному чинним законодавством порядку.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

Субсидія (допомога, підтримка) сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого ріння, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

Сфера фінансової системи характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин.

-У-

Управління фінансами - це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.

-Ф-

Фінанси -

1. економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів;

2) економічні відносини, що пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів для виконання функцій та завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення;

3) це специфічні економічні відносини, які мають грошовий характер і пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів у фондовій та не фондовій формах.

Фінанси підприємств - це особливі економічні відносини, які виникають між державою і підприємствами, а також між підприємствами та працівниками у процесі утворення і використання доходів та нагромаджень шляхом утворення та використання децентралізованих грошових фондів.

Фінансова наука – це наука, яка вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні й використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного та соціального розвитку.

Фінансова політика - це сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

Фінансова система країни:

- за внутрішньою будовою - це сукупність відносно відокремлених взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП;

- за організаційною структурою - це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова стратегія підприємства - це загальний напрям та засоби використання фінансових ресурсів для досягнення підприємством поставленої мети.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Фінансова тактика підприємства - це конкретні прийоми та методи фінансового характеру, які використовує підприємство для досягнення поставлених стратегічних завдань.

Фінансове планування - це:

1. діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому;

1. діяльність з формування та використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, спрямованих на розширене відтворення та задоволення різноманітних потреб суспільства.

Фінансове право – сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві.

Фінансовий апарат - сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами.

Фінансовий баланс - це фактично зведена фінансова програма економічного і соціального розвитку.

Фінансовий важіль – засіб дії фінансового методу.

Фінансовий контроль - одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави.

Фінансовий менеджмент - це:

1. підсистема загального управління комерційно-господарською діяльністю підприємства, яка включає сукупність принципів, методів і форм організації управління усіма аспектами його фінансової діяльності і спрямована на реалізацію стратегічних і тактичних цілей підприємства;

2. система управління фінансами, яка включає організацію взаємодії фінансових відносин і грошових фондів задля оптимізації їх впливу на кінцеві результати діяльності підприємства.

Фінансовий механізм -

1. це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільні відносини, утворюються доходи суб'єктів господарювання і фонди грошових коштів;

2. (у вузькому розумінні) - це система дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні та стимулюванні використання фінансових ресурсів.

Фінансовий метод - це засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

Фінансовий ринок - це:

1) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси та за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу;

2) механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на підставі попиту і пропозиції на капітал.

Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти господарюючого суб'єкта, які є сукупністю власних, позичених та залучених грошових доходів та надходжень підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу розширеного відтворення й виконання інших поточних та довгострокових фінансових зобов'язань підприємства.

Фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фіскальна функція податків є основною, що випливає з самої природи податків. За допомогою цієї функції відбувається одержавлення частини національного доходу в грошовому вимірі.

-Ц-

Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, які пов'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах уряду.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару.