- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
Спочатку офіцер чітко формулює завдання й визначає об'єкт дослідження. Після цього необхідно визначити соціометричні критерії. Вибір цих критеріїв диктується завданням дослідження та випливає з його програми.
Наприклад, якщо потрібно вивчити групову структуру взаємних симпатій або взаємодопомоги, то питання формулюються таким чином, щоб їхній зміст по змозі повністю відповідав соціальному та моральному змісту цих взаємин і був причетний до конкретної діяльності, де ці взаємини можуть виявитися. Виконавши ці вимоги, ви одержите значущий критерій. Наприклад, якщо ви ставите завдання типу: «Виберіть тих із членів групи, хто є вашим товаришем», то такий критерій не відповідає вказаним вимогам, бо є заслабким.
Товариші можуть бути різні. Одних людей ми схильні записати у свої товариші вже тільки тому, що часто до них звертаємося. Інших ми не схильні зараховувати до своїх товаришів навіть тоді, коли просимо в них позику. Тому треба сформулювати критерій якомога конкретніше, на основі якоїсь реальної ситуації. Наприклад, у певному випадку його можна сформулювати так: «Якби ви захотіли організувати у себе зустріч Нового року, то кого б Ви запросили з близьких знайомих та товаришів по службі?» У такому формулюванні роль та значення товарища описані чітко й конкретно. Проте це ще не значить, що такий критерій однаково зацікавить усіх членів групи. Іншим членам групи, може, більш сподобається, скажімо, такий: «Кого з членів Вашої групи Ви бажали б мати своїм сусідом по квартирі?» або «Кого з членів вашої групи Ви б запросили на своє весілля?».
Рекомендується не захаращувати соціометричну картку великою кількістю критеріїв, а вибрати такі, які, по-перше, були б логічно пов'язані між собою і, по-друге, викликали б активний інтерес у більшості досліджуваних. Необхідно підібрати такі запитання, зміст яких був би зрозумілий усім членам соціальної групи. При цьому доцільно враховувати соціально-демографічні, професійні, психічні та інші ознаки.
Табл. 9-1. Приклад соціометричної картки
т |
Тип |
Критерії |
Вибори |
|
|
а) Кого б Ви хотіли обрати своїм командиром відділення? б) Кого б Ви не хотіли обрати своїм командиром відділення? |
|
|
|
Як Ви гадаєте, хто обере Вас: за пунктом а)? за пунктом б)? |
|
Соціометрична картка складається на завершальному етапі розроблення програми дослідження. Від якості її оформлення залежить отримання достовірних сирих даних для подальшого опрацювання. У тих випадках, коли провадиться анкетне опитування більшості груп і людей за іменною анкетою (не анонімною, а із зазначенням імені та прізвища особи, яка її заповнює), соціометричні критерії можуть бути включені в загальну анкету разом з іншими запитаннями, але їх треба виділити в перший її підрозділ. Така форма соціометрії потребує під час відповідей обов'язкового написання в анкеті прізвищ тих, хто відмовляється.
Порядок складання соціометричної картки є таким (табл. 9-1):
спочатку готують списки членів соціометричних груп. Кожен член групи мусить мати свій порядковий номер у списку, це його шифр;
далі складається картка із врахуванням величини групи. Під заголовком «Соціометрична картка» надається стисла інструкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, в графу «вибори» необхідно проставляти номери тих членів групи за списком, які найповніше відповідають вашому ставленню до цих запропонованих критеріїв вибору;
при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію у картці слід накреслити стільки вертикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в цій групі (при здійсненні опитування без обмежень кількості виборів у соціометричній картці після кожного критерію має бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше);
у тих випадках, коли дослідникові бажано встановити порівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна внести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів указано порядок вибору або переваг відповідною цифрою — вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.
Спрощений варіант соціометричної картки:
|
Андріївський Д.І. |
1. Луцький С.А. |
|
2. Ніколко М.В. |
|
3. Панченко К.С. |
|
Цю картку заповнив воїн, прізвище якого вказано праворуч і який відповідав на запитання:
Кого б Ви хотіли обрати напарником у бойовий екіпаж (військова діяльність)?
Разом з ким Ви бажали б виконати суспільне доручення (громадська діяльність)?
У кого з Вашого підрозділу широкий культурний світогляд і з ким ви бажали б організувати години дозвілля (відпочинок)?
Підготовка соціометричного опитування. Результативність соціометрії більш залежить від відповідної психологічної підготовки опитуваних. Тут не має бути місця жодному штучному або адміністративному тиску з боку дослідника або зацікавлених осіб. Заповнення соціометричної картки — справа добровільна й особиста. У дослідників-по-чатківців часто виникають сумніви щодо успіху опитування тільки тому, що багато осіб відмовляється брати участь в опитуванні. Щоб уникнути таких інцидентів, необхідна попередня соціометрична розминка. Вона може бути здійснена двояко. Або у формі індивідуальної бесіди дослідника з кожним членом групи, або бесіди з групою в цілому. У будь-якому з цих випадків необхідно коректно, коротко і дохідливо викласти завдання опитування, викласти його наукову важливість та запевнити досліджуваного у повному збереженні таємниці опитування.
При заповненні соціометричних карток кожному учасникові слід надати самостійність. Не має бути, жодних підказок. Найкраще опитувати групу фронтально, тобто всіх одночасно, наприклад, у класі або в аудиторії. Дослідник завжди має триматися ввічливо та впевнено. Заповнені соціометричні картки повертаються дослідникові.
Коли картки заповнені й зібрані, починається етап їх обробки. Найпростішим способом кількісної обробки є табличний, графічний та ін-дексологічний.
Соціомитриця. Це табличний спосіб обробки соціометричної інформації. Спочатку слід побудувати соціоматрицю № 1 (табл. 9-2).
Дослідник розставляє усі соціометричні картки досліджуваних за алфавітом (прізвища, які вказані праворуч). Результати опитування з кожної такої картки записуються до матриці (взаємний вибір відзначають хрестиком, який міститься в колі). Для виявлення неформальних мікрогруп і вивчення міжособистісних стосунків заповнюється друга соціометрична матриця (табл. 9-3), її будують на основі першої. Порядок її складання такий. Заготовлюють таку саму таблицю, як і для першої матриці. З правого верхнього кута проводять діагональ, перетинаючи розташовані на цій лінії клітинки квадрата. З першої матриці вибирають будь-кого, хто має найбільшу кількість взаємних виборів. Його порядковий номер і прізвище записують у перший рядок матриці. Цей само номер заносять у першу клітинку зверху. Так, у нашому прикладі таким є Рудий. Потім з першої матриці вибираютьтих, хто перебуває у взаємному виборі з занесеним у перший рядок.
Його порядковий номер і прізвище заносять у другий рядок. У нашому випадку — це Шуліка. Цей самий номер записують зверху в другу графу, у відповідній клітинці матриці записують хрестик у колі. Такий вибір з першої матриці продовжується до повного вичерпання взаємних виборів у всіх, кого записують у наступний рядок. Інакше кажучи, коло осіб із взаємним вибором має замкнутися. Тих, які не мають взаємного вибору, записують у кінці матриці. Неформальна мікрогрупа може складатися з 2-7 воїнів.
Аналіз соціоматриць з кожного показника дає достатню наочну картину взаємин у підрозділі. Основна перевага соціоматриць — можливість зобразити вибори в числовому вигляді, що, у свою чергу, дає змогу прорангувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу в підрозділі. На основі другої соціо-матриці легко побудувати соціограми— карти соціометричних виборів. Графічна мова соціограми відображена на рис. 9-1.
Третій варіант соціограми може характеризувати всі взаємини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву «мішень». При довільній соціограмі взаємини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на основі соціоматриці параметричного опитування (табл. 9-3) можна побудувати таку довільну соціограму (рис. 9-4). Соціограма «мішень» грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна в колективі. Чим більше отримано виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому — воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 9-5).
Аналізуючи соціограму «мішень», дослідник відразу визначає бійців, які мають найбільший авторитет у підрозділі, та тих із них, хто перебуває в ізоляції.
Соціометричні індекси. Розрізняють:
персональні соціометричні індекси (ПСІ) — дають характеристики індивідуальних соціально-психічних явищ особистості як члена групи;'
групові соціометричні індекси (ГСІ) — дають чисельні характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі; описують різні аспекти спілкування і взаємин у підрозділі.
Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу i -члена та емоційної взаємодії ij -члена. Символи i та j означають одну й ту саму особу, але в різних значеннях: i — якого вибирають, j — він же, хто вибирає, ij — сполучення ролей. Індекс соціометричного статусу /-члена групи визначається за формулою (9-1):
N
Ci = E (Ri+ + Ri-)
i=1
________________ (9.1)
N - 1
де С — соціометричний статус /-члена;
Ri — одержані /-членом вибори (позитивні й негативні);
E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і-го члена;
N — кількість членів групи.
Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціальної структури, які займають в ній певну просторову позицію. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус вимірює також потенційну здатність людини ДО Лідерства. Щоб Рис 9.5.. Соціограма «мішень» обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1.
Індекс емоційної експансивностіу'-члена групи визначається за формулою (9-2):
N
Еj = E (Rj+ + Rj-)
j=1
_____________ (9.2)
N - 1
де Еj — це емоційна експансивністьу'-члена;
Rj — зробленіу-членом вибори (позитивні й негативні).
З погляду психології цей показник характеризує потребу особистості у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу.
Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцерові змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (9-3):
N
Iij = E (Rij++ + Rij--)
ij=1
_____________ (9.3)
N - 1
де I сум — індекс сумісності конкретного військовослужбовця;
Rij++ — кількість взаємних позитивних виборів;
Rij--— кількість взаємних негативних виборів.
У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час здійснення непараметричного соціометричного опитування).
З групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз'єднаності.
Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (9-4):
N N
Ag = E ( E (Rj+ - ))
j=1 i=1
_____________ (9.4)
N
де Аg — експансивність групи;
E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитивних і негативних) усіма членами групи;
N — кількість членів групи.
Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв'язанні завдання соціометричного опитування. Чим цей індекс вищий, тим вища внутрішньогрупова активність взаємин членів групи.
Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі обчислюється за формулою (9-5):
N N
Gg = E ( E (Rjj+ )
ij=1 ij=1
_____________ (9.5)
½ N (N-1)
де G g — взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртованості);
Rjj++ — кількість позитивних взаємних виборів у групі;
N — кількість членів групи.
Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи.
Індекс групової роз'єднаності обчислюється за формулою (9-6):
N N
J роз = E ( E (Rjj+ )
ij=1 ij=1
_____________ (9.6)
½ N (N-1)
де J роз — індекс групової роз'єднаності;
Rjj-- — кількість взаємних негативних виборів у групі;
N — кількість членів групи.
Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного соціометричного опитування.
Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за формулою (9-7):
J згурт. = Gg – J роз (9.7)
де J роз — індекс групової згуртованості.
При множенні формул (9-1Н9-7) на 100 % вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі щодо теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість проаналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити в них порівняльний аналіз.