- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
9.4. Вимірювання авторитету
У роботі з особовим складом офіцерові треба знати індивідуально-психічні особливості своїх підлеглих, для того щоб їх ефективно використовувати у військово-педагогічному процесі. При визначенні неформальних лідерів підрозділу і призначенні воїнів на відповідні посади офіцерові допомагає також його знання рівня авторитетності воїнів у підрозділі. З цією метою він може провадити відповідне опитування. Пропонує воїнам відповісти на запитання, які дають йому змогу виявити неформальних лідерів підрозділу.
Методика здійснення опитування. Офіцер-дослідник готує картки для опитування кожного воїна, де одразу може міститися зміст питання і коротка інструкція: «Напишіть на картках під цифрою 1 прізвище члена підрозділу, якого Ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 — кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 — кого б Ви вибрали, якби не було першого і другого» (табл. 9-7).
Табл. 9-7. Опнтувальна картка
|
Прізвище воїна: Мовчан |
||
3 ким би Ви поїхали у тривале відрядження? |
1 місце |
2 місце |
3 місце |
|
Позвонюк |
Сергієнко |
Василенко |
У графу 3 по вертикалі записанЬ дані з картки для опитування Мовча-на (аналогічно заповнюються графи 4-23). При заповненні матриці за кожний 1-й вибір (1-ше місце) нараховано 1 бал, за 2-ге — 0,77 бала, за 3-тє — 0,65 бала.
Після того як усі вибори будуть занесені до таблиці, треба підрахувати по горизонталі алгебраїчну суму всіх одержаних балів кожним воїном підрозділу. Ця сума виборів визначає авторитетність цього воїна у підрозділі.
Можна також провадити порівняльний аналіз отриманих результатів у різних підрозділах (у нашому випадку в трьох відділеннях цього взводу), відповідним чином можна проаналізувати авторитетність формальних (сержантів, активістів) і неформальних лідерів. Як видно з матриці, заступник командира взводу сержант Мовчан має авторитет у взводі, але недостатній. Рядовий Повзнюк має значно вищий авторитет, ніж він. Командири 1 -го і 2-го відділень сержанти Сніжко і Голуб мають авторитет серед особового складу, командир 3-го відділення Баштовий такого практично не має, а його підлеглі Повзнюк, Василенко і Сергієнко мають у взводі високий авторитет.
Офіцер-дослідник має проаналізувати результати опитування, дійти відповідних висновків щодо підлеглих, а якщо цс необхідно — здійснити організаційні зміни у підрозділі та внести певні корективи у стиль своєї роботи.
9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
Цей метод можна застосувати для поглибленого вивчення стосунків у підрозділах (екіпаж, відділення, взвод, інколи в роті). Показниками є оцінні думки досліджуваних про рівень розвитку у певного військовослужбовця двох важливих специфічних професійно значущих якостей:
а) ставлення до виконання своїх функціональних обов'язків;
б) ініціативність у наданні допомоги за спільної роботи у скла- ді екіпажу, відділення, взводу.
Дослідник зможе отримати таку інформацію в ході індивідуальних бесід із кожним воїном підрозділу або за допомогою фронтального опитування всіх членів підрозділу. При цьому за п'ятибальною системою кожен опитуваний оцінює самого себе і своїх товаришів по службі. Ці оцінки опитувані проставляють у картці (табл. 9-9).
Табл. 9-9. Опнтувальна картка
|
Порядковий номер за списком підрозділу членів колективу, що взаємодіють між собою, та їхні прізвища |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
22 |
23 |
Особнстісна якість |
Мовчан |
Сніжко |
Юрченко |
Шумськпп |
Ііалюх |
иванов |
Швець |
|
Коломиец |
Ивко |
Ставлення до виконання обов'язків |
4 |
4 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
Ініціативність у паданні допомоги |
4 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Для діагностики ставлення до службових обов'язків використовуються такі ознаки:
службові обов'язки виконує завжди добросовісно та якісно — 5;
службові обов'язки виконує добре (найчастіше прагне бути корисним для товаришів по службі) — 4;
службові обов'язки виконує задовільно (не завжди виконує добросовісно і вимагає систематичного контролю) — 3;
службові обов'язки виконує незадовільно (вимагає сталого контролю зі сторони командування) — 2;
взагалі не має бажання виконувати свої службові обов'язки —: 1.
Для діагностики ініціативності в наданні допомоги можна використовувати такі показники:
завжди приходить на допомогу з власної ініціативи — 5;
інколи приходить на допомогу з власної ініціативи, інколи на прохання — 4;
надає необмежену допомогу, але тільки на прохання — 3;
надасть допомогу в обмеженому обсязі на прохання — 2;
схильний уникати надання допомоги — 1.
Обробка результатів. Для узагальнення ділових якостей і особистого ставлення до надання допомоги своїм товаришам по службі заповнюються відповідні матриці № 1 (ставлення до виконання службових обов'язків) і № 2 (ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі) (табл. 9-10 і 9-11).
По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх членів підрозділу, який досліджується; по горизонталі — тільки їхній номер.
Матриця заповнюється послідовним перенесенням даних з індивідуальних карток. У перший горизонтальний рядок записуються оцінки, які отримав опитуваний Мовчан від своїх товаришів по службі та його власна оцінка про себе. Другий горизонтальний рядок створюється перенесенням оцінних думок про Сніжка. Аналогічно заповнюються всі інші горизонтальні рядки.
Після того як усі оцінки будуть занесені до матриці, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним воїном даного підрозділу виборів (суми виборів), що характеризуватиме узагальнену думку цієї групи воїнів, окрім самооцінки. Дослідникові треба мати на увазі той факт, що групова оцінка звичайно достатньо докладна, оскільки в підрозділі добре знають індивідуальні особливості один одного і таким чином відбувається взасмодоиовнепия індивідуальних думок про кожного воїна.
Відтак групові оцінки порівнюються з самооцінкою (вони розташовуються у маірпці,ііо діагоналі) і виносяться персональні висновки про
правильність самооцінки, об'єктивність оцінки особистісних якостей у товаришів по службі та статус конкретного воїна у підрозділі. Наприклад, у нашому випадку ми отримали матрицю № 1 (див. табл. 9-10). Таким самим чином оформлюється матриця № 2 (див. табл. 9-11).
У наведеному прикладі в Коломійця до Бондаренка, Мовчана, Баштового, Ґудзя, Пархомеика, Москаленка, Шумського завищені вимоги, тому з метою попередження виникнення конфліктних ситуацій між ними треба вжити заходів виховного впливу до кожного з них. У Панченка, Яценка, Бондаренка, Гриненка, Василенка, Сергієнка, Івка занижена самооцінка, у зв'язку з цим необхідно їм допомагати зайняти принципову позицію стосовно себе.
Дуже суттєво, що за допомогою матриць можна проаналізувати характер взаємних стосунків у парах воїнів. При цьому потрібно зіставляти оцінки і дані. Так, Мовчан і Сніжко дають один одному, порівняно з груповою оцінкою, різко знижені оцінки — це, відповідно, свідчить про напруженість стосунків між ними.
Офіцер також має можливість порівнювати ділові риси кожного військовослужбовця з його особистісними якостями (у нашому випадку — це ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі).
Таким чином, на підставі даних аналізу доходять висновків про статус кожного члена підрозділу на основі групової оцінки; відповідність самооцінки воїна груповій оцінці; наявність напруженості між воїнами; відповідність формальних і неформальних лідерів реальності; наявність членів підрозділу, до яких група ставиться критично або яких не сприймає; необхідність формулювання конкретних заходів щодо відповідного впливу на кожного військовослужбовця підрозділу. Деякі варіанти таких впливів наведено у відповідній графі матриці.
Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу слід використовувати також ті методи, які було подано у темі 7.
Щоб досягти успіху, в організації цих досліджень необхідно додержуватися основних правил їх здійснення: системності; об'єктивності; всебічності; добровільності; забезпечення анонімності результатів дослідження тощо.
Тести та завдання для самоконтролю
9-1. Яке з нижчезазначєних положень не використовується в соціометричному опитуванні?
а) діагностика міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їх зміни, поліпшення та вдосконалення;
б) вивчення типології соціальної поведінки воїнів в умовах групової діяльності;
в) оцінки соціально-психологічної сумісності членів військового підрозділу;
г) визначення статусу членів певного колективу;
д) вивчення неформальних. стосунків і структур у військовому підрозділі;
е) правильної відповіді немає; є) усі відповіді правильні.
9-2. Зробіть порівняльний методичний аналіз параметричного і непараметричного соціометричного опитування.
9-3. Розкрийте методику параметричного і непараметричного соціометричного опитування.
9-4. Зробіть соціометричне опитування у власному відділенні та проаналізуйте його результати з товаришами по службі.
9-5. Виберіть тест з вивчення певної психічної якості особистості, що має безпосередній вплив на життєдіяльність військового колективу та розробіть з товаришами по службі методику його здійснення.
9-6. Розробіть анкету щодо вивчення суспільної думки особового складу підрозділу та обґрунтуйте методику її здійснення.