- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
Аналіз стану військової дисципліни — це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та законодавством України, з метою встановлення реального стану військової дисципліни, виявлення причин її порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів щодо її поліпшення.
Водночас з вивченням стану військової дисципліни провадиться аналіз дисциплінарної практики, яка являє собою усталену у Збройних силах систему застосування заохочень і дисциплінарних стягнень з метою зміцнення військової дисципліни та стимулювання військово-професійної діяльності особового складу. її найчастіше розуміють як практику застосування заохочень і стягнень щодо військовослужбовців.
Послідовність аналізу стану військової дисципліни командиром:
Збирання даних про стан військової дисципліни (основні джерела збирання даних: результати особистих перевірок командиром виконання підлеглими вимог статутів, розпорядку дня, різних видів забезпечення особового складу; результати перевірок виконання заходів щодо зміцнення військової дисципліни; доповіді та донесення відповідних посадових осіб про стан військової дисципліни; матеріали, що надходять із органів юстиції, військових комендантів і медичних установ; інформація громадськості; вивчення службових карток, характеристик, матеріалів атестації підлеглих, протоколів зборів, актів перевірок; матеріали розслідувань травматизму, випадків грубих порушень військової дисципліни, злочинів; листи, скарги та заяви особового складу тощо).
Класифікація і систематизація порушень військової дисципліни, подій, злочинів (вихідними даними для класифікації і систематизації є: службово-посадові і соціально-демографічні дані про особовий склад; розподіл військовослужбовців за періодами служби, військовими спеціальностями; місце і час здійснення порушень військової дисципліни: під час бойової підготовки, на господарських роботах, у передвихідні і вихідні дні, у вечірній час і вночі та ін.; дані про порушення військової дисципліни за певний період часу тощо).
З'ясування кількості І характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, що здійснені різними категоріями особового складу.
Згрупування цих порушень за видами та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі.
Щодо кожного порушення командир (начальник) робить висновки для ухвалення рішення. До них можуть належати:
визначення важкості конкретного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення);
встановлення причин(и) провини, в тому числі психічної (-их): неуважність, емоційна нестійкість, несумісність та ін.;
—отримання відповідей на такі запитання: За яких умов провини можна було б уникнути? Хто завинив у непопередженні? Які недоліки виявила провина у системі дисциплінарної практики? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків провини?
Вивчення та аналіз дисциплінарних провин, соціально-психологічних умов їх скоєння дає можливість командирам (начальникам) отримати об'єктивну інформацію про стан військової дисципліни в підрозділі, своєчасно виявити причини негативних тенденцій у ньому, підгортувати необхідні аналітичні дані для ухвалення рішення щодо поліпшення МПС та здійснення ефективної профілактичної роботи з порушниками військової дисципліни.
Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:
—характер правопорушень у підрозділі;
категорії військовослужбовців, які їх допустили;
обставини, за яких скоєно порушення дисципліни;
причини, які призвели до того чи іншого порушення;
основних винуватців порушень;
конкретних військовослужбовців, які сприяли цьому порушенню або його не попередили.
5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни та обставин і причин ЇЇ порушення. На основі їх з'ясування командир (начальник):
визначає комплекс додаткових заходів запобігання таких і інших порушень військової дисципліни на перспективу;
доводить заходи до підлеглих командирів, визначає їм завдання і спільно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;
здійснює контроль (особисто та через своїх заступників) за реалізацією запланованих заходів та їхньої дієвістю.
Після здійснення вищенаведених заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що є судженням командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна оцінюється:
«задовільно», якщо:
—командування підрозділу (частини) повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;
—немає фактів приховування злочинів і провин;
—своєчасно вживаються законні заходи до осіб, що скоїли правопорушення;
недопущено зловживань владою, незаконних ухвал і дій з боку командирів (начальників);
відсутні злочини і провини, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;
військовий підрозділ (частина) керований, готовий до бою, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;
«незадовільно», якщо:
стан військової дисципліни не дає змоги вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом;
морально-психологічний стан у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;
мають місце факти приховування правопорушень або ухвалені за ними рішення не відповідають визначеним законами та іншими правовими актами заходам відповідальності осіб. (Прихованим вважається злочин, який через невиконання, незалежно від цілей та мотивів, відповідними посадовими особами не був відображений у статистичному звіті про злочинність. Злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир (начальник) про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені ст. 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи, незаконно закрив її та про ухвалене рішення не повідомив військового прокурора.);
викрито факти правопорушень під час перевірки, які не були виявлені командуванням підрозділу;
у роті (батареї) не виконані вимоги на оцінку «задовільно»;
у батальйоні (дивізіоні) у двох або більше ротах (батареях) або у штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється «незадовільно».
Завершальний етап аналізу стану військової дисципліни— це виступ командира підрозділу перед особовим складом. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді «Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень І шляхи її зміцнення», акцентує увагу на таких аспектах:
— наголошує, як особовим складом виконуються вимоги міністра оборони, інших старших командирів (начальників) з проблем зміцнення військової дисципліни і поліпшення служби військ;
— нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень І як вплинула дисциплінованість особового складу на їх виконання;
називає військовослужбовців, які відзначилися під час виконання цих завдань, і дає позитивну характеристику їхнім діям;
оголошує кількість заохочень, яка отримана особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що і ким були заохочені;
аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), які допущені особовим складом (називає конкретні порушення, називає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється «незадовільно»;
порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і робить висновок про поліпшення або погіршення стану військової дисципліни в роті;
зазначає, який вплив зробили порушення військової дисципліни на виконання бойових, навчально-бойових і повсякденних завдань;
аналізує роботу зі зміцнення військової дисципліни, яка була зроблена у роті посадовими особами, та оприлюднює їх результати;
визначає кращі відділення і взводи у роті за станом військової дисципліни;
звертає особливу увагу на відділення і взводи рот, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;
визначає місця відділень і взводів роти за станом військової дисципліни;
формулює висновок про загальний МПС роти та окремих відділень і взводів, які вимагають до себе особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;
визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, поліпшення МПС особового складу роти.
На звершення підбиття підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися, та накласти стягнення на порушників.
Аналогічним чином провадяться аналіз стану військової дисципліни з особовим складом відділення і взводу (щодня).