Тема 4. Теорії вибору споживача.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ.

1. Теорії споживацького вибору та їх структурні елементи.

2. Споживацький вибір в кардиналістській теорії.

3. Сутність та аксіоми ординалістської теорії споживацького вибору.

4. Крива байдужості та її властивості.

5. Бюджетне обмеження споживача.

6. Рівновага споживача в ординалістській теорії вибору.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ.

1. Економічні потреби та їх класифікація.

2. Уподобання, корисність, користь і ціна.

3. Теорія граничної корисності та її практичне значення.

4. Практичне застосування теорій споживацького вибору.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ.

Корисність, гранична корисність, сукупна корисність, кардиналістська і ординалістська теорії поведінки споживача, закон спадної граничної корисності, аксіома (припущення) порівнянності, аксіома транзитивності, аксіома ненасиченості, крива байдужості, карта байдужості, гранична норма заміщення, бюджетна лінія, правило максимізації корисності.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. – СПб.: Экономическая школа, 1996. Т. 1. – Гл. 3.

2. Долан Эд. Дж., Линдсей Д. Е. Микроэкономика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. Б. Лисовика, В. Лукашевича. – СПб.: 1994. – Гл. 5.

3. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – Тема 2.

4. Ивашковский С. Н. Микроэкономика. Учебник. – М.: Дело, 1998. – Гл. 6.

5. Косік А. Ф., Гронтковська Г. Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – Розділ 4 – 5.

6. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с 14-го англ. изд. – М.: ИНФРА-М, 2002. – Гл. 21.

7. Мельникова В. І., Яременко В. Г., Мельникова О. П., Корнівська В. О. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – Розділ 2.

8. Мэнкью Н. Г. Принципы экономикс. – СПб: Питер Ком, 1999. – Гл. 21.

9. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА·М, 2005. – Гл. 4.

10. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. – Розділ 3.

Завдання для контролю.

ЗАВДАННЯ 1.

Для кожного положення знайдіть відповідний йому термін або поняття.

1. Набір варіантів споживацького вибору, кожен з яких має однаковий рівень корисності, - ...

2. Стан споживача в якому він купує товари за певними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність, - ...

3. Здатність блага задовольняти потреби, - ...

4. Сукупність кривих байдужості кожна з яких представляє інший рівень корисності - ...

5. Споживач встановлює певний порядок уподобань, – якщо набір благ А привабливіший, ніж набір благ В, а набір благ В привабливіший ніж набір благ С, то набір благ А буде більш привабливішим також і за набір благ С, - ...

6. Загальна сума задоволення від споживання благ, - ...

7. Ранги, що їх встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб, - ...

8. Концепція, яка виходить з того, що людина не може абсолютно оцінити задоволення, яке приносить їй кожна конкретна одиниця будь-якого товару і передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів благ, - ...

9. Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат, - ...

10. Припущення, згідно з яким людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший або визнати їх рівноцінними, - ...

11. Відрізок кривої байдужості, де можлива заміна товарів у споживчому кошику, - ...

12. Принцип, згідно з яким починаючи з певного моменту споживання кожної додаткової одиниці блага приносить споживачу все меншу додаткову корисність, - ...

13. Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару, - ...

14. Теорія поведінки споживача, яка передбачає, що споживач чудово уявляє собі, яку саме корисність (задоволення) принесе йому кожна одиниця будь-якого товару, - ...

15. Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг за певний проміжок часу, - ...

16. Припущення, згідно з яким споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів, - ...

17. Концепції, що пояснюють, як споживачі витрачають свої доходи, маючи на меті досягти найкращого задоволення своїх потреб, - ...

18. Крива, що відображає всі можливі комбінації двох товарів, які забезпечують споживачу однаковий рівень корисності, - ...

19. Граничні корисності товарів у розрахунку на одиницю їх ціни рівні, - ...

20. Додаткова корисність, одержана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності, - ...

ВІДПОВІДІ: а) корисність; б) гранична корисність; в) сукупна корисність; г) закон спадної граничної корисності; д) теорії поведінки споживача; е) кардиналістська теорія споживацького вибору; є) ординалістська теорія споживацького вибору; ж) аксіома порівнянності; з) транзитивність; и) аксіома ненасиченості; і) крива байдужості; ї) набір байдужості; й) карта байдужості; к) гранична норма заміщення; л) зона заміщення (субституції); м) бюджетна лінія; н) правило максимізації корисності (еквімаржинальний принцип); о) рівновага споживача; п) бюджет споживача; р) споживчі переваги.

ЗАВДАННЯ 2. ТЕСТИ.

Знайдіть єдину вірну відповідь.

1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

2. Раціональність поведінки споживача означає, що:

а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари;

б) споживач піклується не власним, а суспільним добробутом;

в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень;

г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.

3. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

4. Сукупна корисність – це :

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання певного набору благ.

5. Сукупна корисність:

а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

б) збільшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом;

г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.

6. Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;

б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;

в) приріст сукупної корисності;

г) всі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а) і б).

7. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є величиною позитивною;

г) збільшується повільно;

8. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

9. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

10. Закон спадної граничної корисності твердить, що:

а) відношення граничних корисностей до їхніх цін повинні бути рівними;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

11. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

12. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір Х привабливішим за Y, а набір Y привабливішим за набір Z :

а) віддасть перевагу набору Х перед набором Z;

б) віддасть перевагу набору Z перед набором Х;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень доходу споживача.

13. Серед наведених тверджень знайдіть неправильне:

а) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означає різну комбінацію двох товарів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;

г) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

14. Ціна одиниці товару Х складає 1,5 грн., а товару Y – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 45 балів;

б) 30 балів;

в) 20 балів;

г) 15 балів.

15. Форма і нахил кривої байдужості для окремого споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживача;

б) цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

16. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою, що знаходиться на бюджетній лінії, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) перебуває у стані споживчої рівноваги;

д) жодна відповідь не є правильною.

17. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

18. Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

19. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого доходу;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.

20. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

21. Гранична норма заміни товару Y товаром Х показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару Х без зміни рівня сукупної корисності;

в) додаткову кількість товару Х, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y.

22. Споживацький вибір є оптимальним, якщо:

а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відношенню їхніх цін;

б) споживач задовольняє всі свої потреби;

в) споживач максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.

ЗАВДАННЯ 3.

Визначить, яке з наведених тверджень є вірним, а яке – ні. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Якщо гранична корисність кожної наступної одиниці блага зменшується, то і його сукупна корисність також зменшується.

2. Криві байдужості ніколи не перетинаються.

3. Споживацькі переваги транзитивні.

4. Споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

5. Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим меншу корисність вона відображає.

6. Криві байдужості двох товарів перетинаються в точці рівноваги споживача.

7. Раціональний споживач буде купувати різні товари по однаковим цінам тільки тоді, коли гранична корисність цих товарів також буде для нього однаковою.

8. Криві байдужості для абсолютної більшості благ є спадними і опуклими до початку координат.

9. Форма і нахил кривої байдужості відображають уподобання споживача.

10. Гранична норма заміщення завжди постійна вздовж даної кривої байдужості.

11. Закон спадної граничної норми заміщення благ є проявом закону спадної граничної корисності.

12. Нахил бюджетної лінії залежить від співвідношення цін двох благ.

13. Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.

14. Якщо споживач перебуває на певній кривій байдужості і при цьому цілком витрачає свій доход, можна стверджувати, що він максимізує корисність.

15. У точці рівноваги споживача кути нахилу кривої байдужості і бюджетної лінії однакові.

16. У стані рівноваги споживача гранична корисність товару Х дорівнює граничній корисності товару Y.

17. Умова рівноваги споживача за кардиналістською теорією не відрізняється від умови рівноваги споживача за ординалістською теорією.

18. Всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень грошового доходу.

19. Оптимальний споживчий кошик повинен розміщуватись на бюджетній лінії і належати до найвищої із можливих кривих байдужості.

20. Досягнувши стану рівноваги, споживач не має потреби змінювати структуру споживання, купувати одного товару більше, а іншого – менше.

ЗАВДАННЯ 4. ЗАДАЧІ.

1. Студентка споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики є рівноцінними для неї, вони всі мають однакову корисність.

Споживчі кошики	A	B	C	D
Кількість груш, кг	5	3	2	1
Кількість яблук, кг	1	2	3	5

а) на основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук – на горизонтальній;

б) визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від A до D. Як вона змінюється і чим це можна пояснити?

2. Визнаючи тижневий рівень споживання, Петро дійшов висновку, що він одержував 20 умовних одиниць корисності від споживання останньої шоколадки, тоді як від останнього тістечка – 40 умовних одиниць. Що повинен зробити Петро, щоб максимізувати свою корисність від споживання цих товарів, якщо шоколадка коштує 2 грн., а тістечко – 5 грн.?

3. Вам подарували 50 грн. і ви вирішуєте, що придбати: відеокасети або фотоплівку. Ціна (Р) відеокасети складає 10 грн., а фотоплівки – 5 грн. Гранична корисність (MU) цих товарів наведена в таблиці. Який набір товарів вам слід придбати, щоб максимізувати корисність (визначить її чисельно)? Заповніть таблицю.

Одиниці товару	Відеокасети		Фотоплівка		Послідовність придбання	Залишок коштів
	Гранична корисність, MU (ютилів)	MU/P	Гранична корисність, MU (ютилів)	MU/P
1	35		20
2	30		15
3	20		14
4	10		10
5	1		1

4. Студент кожного тижня купує газети та журнали. В таблиці показана корисність, яку він отримує від споживання різної кількості газет та журналів. Ціна газети – 2 грн., журналу – 5 грн. Припустимо, що студент звичайно купує за тиждень 5 газет та 3 журнали, витрачаючи при цьому 25 грн.

Одиниці товару	Газети			Журнали
	Сукупна корисність, TU (ютилів)	Гранична корисність, MU (ютилів)	MU/P	Сукупна корисність, TU (ютилів)	Гранична корисність, MU(ютилів)	MU/P
1	40			90
2	76			165
3	104			215
4	130			250
5	150			275
6	164			290
7	172			300
8	176			305

а) яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів? Чи вона є максимальною?

б) заповніть таблицю та на основі цих даних розрахуйте комбінацію товарів, при якій споживач отримає максимальну корисність при тому ж бюджеті у 25 грн. Якого значення вона при цьому набуває?

5. Студентка назавтра повинна підготуватися до семінарських занять з двох дисциплін: мікроекономіки та менеджменту. Вона почуває себе впевнено в мікроекономіці, але хвилюється з приводу менеджменту.

Студентка хотіла б максимізувати кількість балів з обох дисциплін. На підготовку до семінарських занять вона має лише годину. В залежності від того, скільки вона затрачує додатково хвилин на підготовку до кожного заняття, вона очікує отримати наступні бали:

Кількість хвилин на мікроекономіку	Очікуванні бали з мікроекономіки	Кількість хвилин на менеджмент	Очікувані бали з менеджменту
0	70	0	50
10	76	10	58
20	81	20	65
30	85	30	71
40	88	40	76
50	90	50	80
60	91	60	83

Яким чином студентці потрібно використати цей час, щоб максимізувати кількість балів з обох дисциплін? Поясніть, чому їй не слід присвячувати всю годину вивченню більш складної для неї дисципліни – менеджменту.

6. Студент щотижня отримує від батьків 20 грн. на їжу і розваги. Накресліть бюджетну лінію студента для кожної із ситуацій, відкладаючи продукти споживання по вертикальній осі, а розваги – по горизонтальній.

№ п/п	Ціна продуктів	Ціна розваг
1	50 коп.	50 коп.
2	1 грн.	50 коп.
3	50 коп.	1 грн.
4	40 коп.	40 коп.
5	50 коп.	50 коп., але доходи збільшились до 25 грн.

7. Уявіть, що ви робите вибір між покупкою морозива та шоколадок, гранична корисність яких представлена даними таблиці:

Одиниці товару	Гранична корисність морозива, MU (ютилів)	Гранична корисність шоколадок, MU (ютилів)
1	10	8
2	8	7
3	6	6
4	4	5
5	3	4
6	2	3

а) визначте, яка кількість морозива та шоколадок максимізуватиме корисність, якщо ваш тижневий доход становить 9 грн., ціна одного морозива – 2 грн., однієї шоколадки – 1 грн. Визначте величину сукупної корисності оптимального набору. Перевірте правильність вашого вибору за правилом максимізації корисності;

б) як зміниться оптимальний набір товарів та його сукупна корисність, якщо, за інших рівних умов, ціна морозива знизиться до 1 грн.? Чи задовольняє ваш вибір правилу максимізації корисності?

8. Ви любите споживати на сніданок свіжі соки. Орієнтуючись на свої смаки, Ви склали таблицю корисності. Відобразіть графічно свої переваги, використовуючи криву байдужості.

Сік апельсиновий	2	1	2	1	3	3	Склянки
Сік яблучний	2	0,5	1	3	1	3	Склянки
Корисність	40	20	35	40	40	50	Бали

9. Школяр отримав від батьків 2 грн. 40 коп., на які вирішив купити зошити і ручки. Ціна одного зошита – 30 коп., ціна ручки – 20 коп. Побудуйте бюджетну лінію школяра, відклавши кількість зошитів на вертикальній, а кількість ручок – на горизонтальній осі. Визначте, як зміститься бюджетна лінія, якщо:

а) ціна ручки зросла в 2 рази, за інших рівних умов;

б) ціна зошита зросла до 40 коп., за інших рівних умов;

в) батьки видали школяреві 3 грн. 60 коп., а ціни на товари залишились на рівні початкових;

г) батьки видали школяреві 3 грн. 60 коп., ціна ручки зросла в 2 рази, а ціна зошита зросла до 40 коп.

10. Бюджетна лінія споживача задається рівнянням: X + 2Y = 60.

а) побудуйте графік бюджетної лінії;

б) визначте альтернативну вартість придбання додаткової одиниці товару Х;

в) якою є абсолютна величина кута нахилу бюджетної лінії?

г) як зміниться положення бюджетної лінії, якщо:

– за інших рівних умов, доход споживача зросте до 80 грн.?;

– ціна товару Х зросте вдвічі, а ціна товару Y і доход споживача залишаться на рівні початкових?

11. Споживач витрачає 20 грн. в день на апельсини та яблука. Гранична корисність яблук для нього дорівнює 20 – 3Х, де Х – кількість яблук, кг. Гранична корисність апельсинів дорівнює 40 – 5Y, де Y – кількість апельсинів, кг. Ціна 1 кг яблук – 1 грн., а ціна 1 кг апельсинів – 5 грн. Яку кількість яблук та апельсинів придбає раціональний споживач?