- •Рецензія
- •Завдання для виконання курсового проекту
- •Загальні положення
- •1. Методичні поради до виконання курсового проекту Завдання 1. Кліматичні умови відповідної зони та агрохімічна характеристика грунтів сівозміни
- •Завдання 2. Вапнування кислих грунтів
- •Завдання 3. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві
- •3.1. Виробництво підстилкового гною
- •3.2. Вихід безпідстилкового гною
- •3.3. Приготування компостів у господарстві
- •3.4. Заготівля інших видів органічних добрив
- •3.5. Нагромадження і розподіл органічних добрив
- •Завдання 4. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури
- •Визначення норм органічних добрив на основі даних насиченості сівозміни та кількості полів у сівозміні
- •4.1. Визначення норм мінеральних добрив на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні з корегуванням їх за допомогою поправочних коефіцієнтів
- •4.2. Визначення норм добрив балансовим методом
- •4.3. Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив
- •4.4. Річна потреба у поживних елементах на сівозміну для формування запланованої врожайності
- •4.5. Розрахунки потреби різних форм добрив на кожне поле сівозміни, в центнерах фізичної маси
- •З а в д а н н я 5. Економічна ефективність застосування добрив під окремі культури
- •5.1 Обчислення економічної ефективності застосування добрив
- •Завдання 6. Екологічна експертиза системи удобрення сівозміни
- •6.1. Винос поживних речовин урожаєм
- •6.2. Плановий баланс поживних речовин у сівозміні
- •2. Робочий зошит для виконання курсового проекту Завдання 1. Характеристика господарства
- •1.1. Загальні відомості про господарство*
- •1.2. Землекористування господарства
- •1.3. Характеристика середньобагаторічних умов погоди (за даними___________________________ метеорологічної станції)
- •1.4. Запланована врожайність сільськогосподарських культур, ц/га
- •1.6. Агрохімічна характеристика ґрунтів сівозміни, для якої розробляється план застосування добрив
- •1.5. Схема польової сівозміни № для якої складається план застосування добрив
- •1.7. Висновки
- •1.8. Контрольні запитання
- •Завдання 2. Вапнування (гіпсування) грунтів
- •План вапнування ґрунтів у сівозміні
- •2.2. Висновки
- •2.3. Контрольні запитання
- •3.1 Виробництво підстилкового гною у господарстві
- •3.2. Приготування компостів у господарстві
- •3.3. Заготівля інших видів органічних добрив у господарстві
- •3.4. Нагромадження і розподіл органічних добрив у господарстві
- •3.5. Висновки
- •3.6. Контрольні запитання
- •4.1. План удобрення культур у польовій сівозміні №___
- •4.2. Визначення норм добрив на заплановану врожайність балансовим методом
- •4.3. Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю
- •4.4 Річна потреба в добривах (поживних елементах) на польову сівозміну №___
- •4.5. Розрахунок потреби різних форм добрив на кожне поле сівозміни №___ , ц фізичної маси
- •4.6. Висновки
- •4.7. Контрольні запитання
- •Завдання 5. Економічна ефективність застосування добрив під окремі культури
- •5.2. Висновки
- •5.3. Контрольні запитання
- •Завдання 6. Екологічна експертиза системи удобрення сівозміни
- •6.1. Винос поживних речовин з урожаєм
- •6.2. Плановий баланс поживних речовин у сівозміні
- •6.3. Висновки
- •6.4.Вирощуваня екологічно чистої продукції та охорона довкілля в зв'язку з застосуванням добрив
- •6.5. Контрольні запитання
- •Використана література і матеріали
- •Рекомендована література
4.2. Визначення норм добрив балансовим методом
Суть даного методу полягає в тому, що в процесі формування врожайності кожна культура зони на кожну одиницю продукції виносить приблизно однакову кількість елементів мінерального живлення. Цей показник називається виносом. Знаючи заплановану врожайність, можна розрахувати винос культурою елементів живлення, або потребу культури для формування запланованої врожайності. Дані агрохімічного обстеження ґрунтів, які проводять один раз у п'ять років, дають відомість наявності елементів живлення у ґрунті. Знаючи коефіцієнт засвоєння елементів живлення з ґрунту, можна визначити урожайність культури без добрив, а також потребу елементів для забезпечення запланованої врожайності.
Баланс елементів живлення можна уявити за рівнянням:
У х В = ЗГ х К, + О х Ко + М х Км, (4)
де У – запланована врожайність, ц/га;
В – винос, кг/ц;
Г – вміст елементів живлення в ґрунті, мг/кг;
Кг – коефіцієнт засвоєння елементу живлення з ґрунту;
О – внесено елементів живлення з органічними добривами, кг/га;
Ко – коефіцієнт засвоєння елементів живлення з органічних добрив;
М – внесено мінеральних добрив, кг/га;
Км – коефіцієнт засвоєння елементів живлення з мінеральних добрив.
Розрахунки даним методом проводять під дві культури сівозміни. Одна з внесенням органічних добрив, інша – без органічних добрив (див. завд. 4.1).
Планову урожайність культури та номер поля, на якому ця культура буде розміщена на рік складання плану удобрення в сівозміні беруть з робочого зошита цього ж бланку – із табл.. 1.4. При цьому одну культуру з внесенням органічних і мінеральних добрив, другу – без внесення органічних, але з внесенням мінеральних добрив. Розрахунки проводять так:
1. Показник виносу поживних речовин на 1 ц основної і відповідну кількість побічної продукції беруть з таблиці 10.
2. Винос поживних речовин на заплановану врожайність обчислюють множенням показника виносу даного елемента живлення на 1 ц продукції (пункт 1) на планову врожайність.
3. Вміст рухомих поживних речовин у ґрунті у мг/кг ґрунту даного поля беруть із таблиці 1.6 курсового проекту.
4. Запаси рухомих поживних речовин в орному шарі ґрунту визначають множенням показника вмісту даного поживного елементу в орному шарі (пункт 3) на коефіцієнт 3.
Таблиця 10. Винос поживних речовин з ґрунту сільськогосподарськими культурами з 1 ц основної та відповідну кількість побічної продукції, кг
Культура |
Продукція |
N |
Р |
K |
Озима пшениця |
зерно |
3,20 |
1,10 |
2,60 |
Яра пшениця |
- // - |
4,20 |
1,10 |
2,60 |
Озиме жито |
- // - |
2,90 |
1,20 |
2,80 |
Кукурудза |
- // - |
3,00 |
1,00 |
3,00 |
Ярий ячмінь |
- // - |
2,70 |
1,10 |
2,60 |
Овес |
- // - |
3,20 |
1,40 |
2,80 |
Просо |
- // - |
3,30 |
0,90 |
3,40 |
Гречка |
- // - |
3,00 |
1,50 |
3,90 |
Горох |
- // - |
6,60 |
1,50 |
2,00 |
Вика |
- // - |
6,70 |
1,40 |
1,70 |
Люпин |
- // - |
6,00 |
1,70 |
3,30 |
Льон |
насіння |
4,70 |
1,80 |
2,10 |
Соняшник |
- // - |
5,70 |
2,70 |
11,40 |
Буряки цукрові |
коренеплоди |
0,50 |
0,13 |
0,50 |
Буряки кормові |
- // - |
0,40 |
0,12 |
0,50 |
Кукурудза |
зелена маса |
0,25 |
0,10 |
0,35 |
Вика з вівсом |
- // - |
0,35 |
0,12 |
0,45 |
Горох |
- // - |
0,70 |
0,15 |
0,20 |
Люпин |
- // - |
0,60 |
0,11 |
0,30 |
Озиме жито |
- // - |
0,30 |
0,12 |
0,45 |
Конюшини |
сіно |
1,90 |
0,60 |
1,50 |
Люцерна |
- // - |
2,60 |
0,60 |
1,50 |
Конюшина з тимофіївкою |
- // - |
1,40 |
0,60 |
2,00 |
Тимофіївка |
- // - |
1,60 |
0,70 |
2,40 |
Природні сіножаті |
- // - |
1,70 |
0,70 |
1,80 |
Багаторічні трави |
- // - |
1,70 |
0,50 |
1,50 |
Картопля |
бульби |
0,50 |
0,22 |
0,80 |
Капуста |
головки |
0,33 |
0,13 |
0,44 |
Помідори |
плоди |
0,26 |
0,04 |
0,36 |
Морква столова |
коренеплоди |
0,32 |
0,10 |
0,50 |
Огірки |
плоди |
0,17 |
0,14 |
0,25 |
Цибуля |
цибулини |
3,00 |
1,20 |
4,00 |
Буряки столові |
коренеплоди |
0,27 |
0,15 |
0,43 |
5.Відсоток використання елементів живлення рослинами з ґрунту беруть з табл. 12.
6. Добуток запасів у ґрунті на процент використання і результат ділять на 100.
7. Щоб визначити, скільки поживних речовин буде внесено в ґрунт з гноєм, потрібно кількість кожного поживного елемента, що містяться в 1 т гною (кг) помножити на норму гною (т) під дану культуру. В одній тонні гною міститься в середньому 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 6 кг калію.
Якщо за схемою удобрення у сівозміні під дану культуру гній не вносять, то розрахунки у пунктах 7,8 і 9 не проводять.
8. Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з гною беруть з таблиці 13.
9. Кількість використаних рослинами поживних речовин з гною визначають множенням кількості даного елемента, внесеного з гноєм у грунт (пункт 7), на процент використання його рослинами (пункт 8) і результат ділять на 100.
Таблиця 11. Ґрунти Степу та їх бонітет
№ п/п |
Назва ґрунту та їх усереднений бонітет, балів |
1 |
Сірий опідзолений середньосуглинковий -58 |
2 |
Сірий опідзолений важкосуглинковий - 56 |
3 |
Темносірий опідзолений середньосуглинковий - 72 |
4 |
Темносірий опідзолений важкосуглинковий - 68 |
5 |
Чорнозем опідзолений легкосуглинковий - 69 |
6 |
Чорнозем опідзолений середньосуглинковий - 74 |
7 |
Чорнозем реградований - 75 |
8 |
Чорноземи глибокі малогумусні - 80 |
9 |
Чорноземи типові середньогумусні - 85 |
10 |
Чорноземи типові високогумусні - 90 |
10. Недостачу поживних речовин визначають відніманням кількості використаних поживних речовин з ґрунту і гною (пункти 6 і 9), від показника виносу поживних речовин запланованим урожаєм (пункт 2).
Таблиця 12 . Використання N,P,K з ґрунту при низькій, середній та високій його забезпеченості
Культура |
N, що легко гідролізується, мг на 100 г ґрунту |
Р2О5, мг на 100 г ґрунту |
К20, мг на 100 г ґрунту |
||||||
низька |
се-редня |
висока |
низь-ка |
сере -дня |
висока |
низька |
се-редня |
висока |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Озима пшениця |
34 |
25 |
23 |
11 |
9 |
5 |
17 |
13 |
12 |
Озиме жито |
20 |
26 |
13 |
7 |
6 |
5 |
11 |
10 |
10 |
Ярі зернові (ячмінь, просо, вика) і кукурудза на силос |
25 |
19 |
17 |
10 |
9 |
7 |
20 |
16 |
14 |
Гречка |
16 |
12 |
11 |
7 |
6 |
5 |
19 |
16 |
14 |
Кукурудза на зерно |
35 |
26 |
24 |
12 |
9 |
8 |
31 |
23 |
19 |
Цукрові і кормові буряки |
33 |
30 |
27 |
10 |
9 |
8 |
33 |
30 |
30 |
Картопля |
21 |
21 |
20 |
9 |
9 |
9 |
33 |
30 |
30 |
Продовження таблиці 12
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Соняшник |
38 |
32 |
25 |
23 |
16 |
12 |
75 |
65 |
50 |
Горох |
39 |
39 |
35 |
9 |
9 |
8 |
15 |
12 |
10 |
Багаторічні трави (сіно) |
18 |
12 |
12 |
8 |
5 |
5 |
17 |
11 |
10 |
Капуста |
40 |
35 |
28 |
18 |
14 |
11 |
44 |
38 |
22 |
Помідори |
34 |
25 |
19 |
6 |
5 |
5 |
38 |
34 |
27 |
Огірки |
18 |
17 |
15 |
10 |
9 |
8 |
27 |
21 |
17 |
11. Використання поживних речовин з мінеральних добрив беруть з таблиці 13.
12. Щоб визначити скільки потрібно внести мінеральних добрив, потрібно недостачу певного елементу в кг/га (пункт 10) помножити на 100 і результат поділити на процент використання цього ж елементу рослинами.
Таблиця 13. Використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами і гною і мінеральних добрив, %
Добрива і культури |
1 -й рік використання |
2-й рік використання |
||||
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
|
Гній |
||||||
Зернові |
20-30 |
25-35 |
50-60 |
20 |
20 |
20 |
Просапні, овочеві |
30-40 |
35-45 |
60-70 |
20 |
15 |
10 |
Мінеральні добрива |
||||||
Зернові |
40-60 |
18-20 |
40-60 |
10 |
15 |
10 |
Просапні |
50-65 |
18-22 |
40-55 |
10 |
15 |
10 |
Овочеві |
50-70 |
20-25 |
60-70 |
10 |
15 |
10 |