- •Тема 1.1 Вступ. Метрологія - наука про вимірювання Основні поняття про фізичні величини та їх вимірювання
- •1. Метрологія як наука про вимірювання
- •2 . Поняття фізичної величини
- •3. Вимірювання фізичної величини
- •4. Прямі і непрямі вимірювання
- •5. Сигнали вимірювальної інформації
- •6. Основи метрологічного забезпечення
- •7. Повірка. Класифікація повірок
- •8. Основи стандартизації
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.2 Похибки вимірювань. Обробка результатів вимірів
- •1. Основні поняття та особливості
- •2. Класифікація похибок
- •2.1 За причиною виникнення
- •2.2 За способом вираження
- •2.3 За залежністю від вимірюваної величини
- •2.4 За характером зміни
- •2.5 За умовами вимірювання
- •2.6 За режимом вимірювання
- •3. . Підвищення точності засобів вимірювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3 Засоби вимірювання
- •Основні положення.
- •1. Основні положення
- •2. Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •3. Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють процедуру вимірювання
- •4. Основні метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.1 Вимірювання струмів і напруг
- •1. Загальні поняття
- •2. Вимірювання струмів і напруг приладами прямої дії
- •3. Схеми увімкнення амперметрів і вольтметрів. Методична похибка при вимірюванні струму і напруги
- •4. Електронні аналогові та цифрові вольтметри та амперметри
- •5. Вимірювання струмів і напруг компенсаторами (потенціометрами) постійного та змінного струмів
- •6. Міри електричних величин
- •7. Електромеханічні вимірювальні перетворювачі
- •8. Вимірювальні трансформатори струму і напруги
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі струму і напруги
- •1. Застосування вимірювальних перетворювачів роду фізичної величини
- •2. Шунти
- •3. Додаткові опори
- •4. Подільники напруги
- •Контрольні запитання:
- •Тема2.3 Вимірювання електричної потужності і енергії
- •1. Основні поняття
- •2. Вимірювання електричної потужності прямими методами
- •3 Опосередковане вимірювання потужності
- •4. Вимірювання потужності у трифазних електричних колах Вимірювання активної потужності у трифазних електричних колах
- •Вимірювання реактивної потужності у трифазних електричних колах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти, інтервалів часу, фази
- •1. Електромеханічні частотоміри
- •2. Цифрові методи вимірювання частоти, періоду, інтервалів часу
- •3. Вимірювання різниці фаз
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.5 Цифрові вимірювальні прилади
- •1. Основні поняття
- •2. Інформаційні процедури цифрових вимірювальних приладів
- •3. Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори
- •1. Визначення і класифікація
- •2. Основні характеристики
- •3. Генератори синусоїдального струму
- •4. Генератори імпульсних сигналів
- •5. Універсальні генератори
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи
- •1. Призначення осцилографа
- •2. Будова осцилографа
- •3. Параметри осцилографа
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.3 Вимірювальні підсилювачі
- •1. Вимірювальні підсилювачі
- •2. Принцип роботи
- •4. Операційний підсилювач
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.4 Вимірювання параметрів електротехнічних і радіотехнічних пристроїв
- •1. Характеристика основних параметрів електротехнічних пристроїв
- •2. Міри електричного опору, ємності, індуктивності, взаємної індуктивності
- •3. Вимірювання електричного опору
- •3.1 Вимірювання опорів за допомогою магнітоелектричного вимірювального механізму
- •3.2 Вимірювання опорів за допомогою одинарних мостів постійного струму
- •3.3 Вимірювання опорів методом заміщення
- •3.4 Опосередковані вимірювання опору
- •4. Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності мостами змінного струму
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
Опишіть принцип роботи електродинамічного частотоміра.
Опишіть принцип роботи цифрового частотоміра.
Опишіть принцип роботи цифрового хронометра.
Опишіть принцип роботи електродинамічного фазометра.
Як проводять вимірювання різниці фаз за допомогою двоканального осцилографа?
Тема 2.5 Цифрові вимірювальні прилади
План
Основні поняття.
Інформаційні процедури цифрових вимірювальних приладів.
Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі.
1. Основні поняття
Цифровий вимірювальний прилад (ЦВП) – це вимірювальний прилад, в якому вхідний сигнал перетворюється в дискретний вихідний сигнал і представляється у цифровій формі. Під дискретним сигналом розуміють перервний сигнал, в якому інформація знаходиться не в інтенсивності носія сигналу (наприклад, в значеннях напруги, струму), а в числі елементів сигналу (наприклад, в числі імпульсів напруги) і їх взаємному розташуванні у часі або в просторі. Систему таких сигналів для представлення інформації називають кодом. Вимірювана величина, яка подається на вхід ЦВП, являється величиною неперервною, тобто на кінцевому інтервалі вона має безмежне число значень. Неперервну величину часто називають аналоговою величиною. Таким чином, в любому ЦВП вхідна аналогова величина перетворюється в цифрову форму і представляється у вигляді цифр на цифровому лічильному пристрої. Процес перетворення аналогової форми сигналу в цифрову називається аналого-цифровим перетворенням, а перетворювач який здійснює це перетворення , - аналого - цифровим перетворювачем (АЦП).
2. Інформаційні процедури цифрових вимірювальних приладів
За допомогою цифрових вимірювальних приладів здійснюють такі інформаційні процедури, як дискретизація сигналів за часом, квантування сигналів за інформативним параметром і кодування квантованих сигналів.
Дискретизація аналогового сигналу полягає у періодичному, з періодом дискретності Тд, виділенні окремих миттєвих значень сигналу (рис. 1). Таким чином, дискретизований сигнал – це послідовність миттєвих значень або дискретних сигналів. Кожне виділене миттєве значення (дискрета сигналу) запам'ятовується в аналоговому запам'ятовуючому пристрої (АЗП) — дискретизаторі.
Рис.1 – Дискретизація аналогового сигналу
Вимірювана фізична величина змінюється в межах деякого діапазону значень. Цей діапазон поділяється на багато ступенів або квантів. Наприклад, якщо напруга змінюється в діапазоні від нуля до 10В, то діапазон можна поділити на 10000 квантів або ступенів по 0,001 В.
Далі кожне миттєве значення фізичної величини порівнюється (врівноважується) з сукупністю квантів (квантовою фізичною величиною, відтвореною мірою) до виконання системи нерівностей:
Компаратор або пристрій для порівняння фіксує (тобто «сигналізує») виконання системи нерівностей спеціальним сигналом. Наприклад, якщо система нерівностей виконується, сигнал на виході компаратора 1, а якщо не виконується — то 0.
Після закінчення процесу зрівноважування для вимірювальної величини Х зазначається, тобто приписується, або нижній рівень nx (квантування «з недостачею»), або верхній рівень (N+1)x (квантування «з надлишком»).
Число N (або (N+1)) потрібно подати у певній системі числення. Цей процес називається кодуванням квантового сигналу. Комп'ютери та цифрові прилади здійснюють обробку чисел у двійковій системі числення, у якій довільне число подається комбінацією тільки двох цифр 0 та 1.
Для візуального відображення інформації користуються звичною для людини десятковою системою числення, у якій кожне число подається комбінацією десяти цифр 0, 1, .., 9, які часто називають арабськими цифрами.