Кількісний менеджмент

Математика, статистика, інженерні науки і пов'язані з ними інші галузі знань дали можливість істотно посилити якість рішень, що приймалися прибічниками школи наукового управління. Тому на рис. 2.2 кількісний менеджмент логічно наслідує ідеї Ф. Тейлора і його колег. Використання висновків точних наук здійснювалось у менеджменті після 1950 року шляхом досліджень операцій і моделювання. А за наявності адекватної моделі можна надавати змінним кількісні значення і прогнозувати очікувані результати.

Комп'ютери дали змогу дослідникам і менеджерам конструювати моделі зростаючої складності, які найближче знаходяться до реальних ситуацій. І хоча в минулому ця концепція не мала значної кількості прибічників серед менеджерів, зараз дедалі більше шкіл бізнесу на заході пропонують курси з наголосом на кількісний менеджмент.

Подібний підхід пробиває собі дорогу і в Україні. Наприклад, навчальна програма "Бюджетування", яка проводиться Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту з травня 1997 року для менеджерів середньої ланки, ґрунтується на концепції кількісного менеджменту.

Ключова ідея:

- застосування кількісного аналізу в управлінських рішеннях.

Внесок:

- розвиток спеціальних математичних методів для аналізу проблем;

- допомога менеджерам у відборі кращих альтернатив.

Обмеження:

- моделі не враховують якісних факторів;

- менеджери не навчаються цій техніці і можуть не довіряти чи не розуміти отриманих висновків;

- неможливість застосування для нетрадиційних чи непередбачуваних управлінських рішень.

Поведінковий менеджмент

Формування поведінкового менеджменту стало результатом посилення взаємозв'язків концепції людських відносин із психологією, соціологією, ергономікою. На відміну від концепції людських відносин, яка зосередила основну увагу на налагоджуванні міжособистісних стосунків, поведінковий менеджмент надає більшою мірою допомогу працівникам в усвідомленні своїх власних можливостей на основі використання висновків поведінкових наук. Представниками поведінкового менеджменту є такі авторитетні дослідники: К. Арджіріс, Р. Лайкерт, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг.

Ключові ідеї:

- підвищення ефективності діяльності працівників через розуміння індивідуальностей, групи та організаційного процесу;

- наголос на взаємовідносинах між працівниками, менеджерами і роботою, яку вони виконують для організації;

- виявлення працівників, які хочуть працювати і можуть самі контролювати (теорія "Y").

Внесок:

- розширення участі, широка автономія, індивідуальна ініціатива і збагачення службових обов'язків може поліпшити виконання роботи;

- обґрунтування значення розвитку людських ресурсів.

Обмеження:

- різні підходи часто ігнорують ситуаційні фактори, такі як навколишнє середовище і організаційні технології.

Системний менеджмент

Л. Берталанфі, К. Кофер, Д. Шендель. Застосування теорії систем до менеджменту істотно полегшує керівникам завдання бачити організацію в єдності її складових, у взаємозв'язку і взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Системний менеджмент не є концепцією, яка складається з певних положень, а являє собою спосіб мислення стосовно до організації та управління.

Ключові ідеї:

- організація розглядається як сукупність взаємно зв'язаних елементів, які взаємодіють з навколишнім середовищем;

- менеджмент повинен взаємодіяти з навколишнім середовищем, знаходити в ньому необхідні ресурси і повертати до нього продукцію;

- регулювання середовища на виході є зворотним зв'язком організації, що враховується в подальших діях;

- організована система свідомо установлює і досягає певних цілей;

- організаційні цілі мають включати ефективність і результативність.

Внесок:

- доведення значення організаційних відносин з навколишнім середовищем;

- виявлення операційних, тактичних і стратегічних суб систем.

Обмеження:

- відсутність спеціальних методик для певних функцій чи обов'язків менеджерів.