Обличчя - лице

Збігаються у значенні "передня частина голови людини" та в переносному "загальний вигляд, обриси чогось". Тільки лице вживається в значенні "верхній, зовнішній бік предмета" (протилежне спід): на лице, з лиця.

ОБЛИШИТИ. 1. Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовлятися від попередніх намірів, бажань тощо. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу! (Б.Грінченко); Нагнибіда облишив допит (А.Головко); У кишені він намацав сірники, але палити облишив (С.Чорнобривець).

2. нак. Облиш, мн. облиште. Вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. [Терень:] Облиш! Не зачіпай барахла (І.Микитенко); – Облиште вигадки, мені вже набридли ваші підозріння (Ю.Яновський).

ОБЛІГО, невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями.

2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.

ОБЛОГА - ЗАЛОГА

Облога. Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога фортеці, облога міста, брати (узяти) в облогу. – В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб’ють облогу поодинці (І.Ле).

Залога. Військові частини, розташовані в якомусь місці; гарнізон; засада. – А скільки у Каффі залоги? – "Більш як треба. Півтисячі яничарів" (З.Тулуб); Човен князя стояв посередині ріки. Залога веслувала у протилежному напрямку, щоб удержати човен на місці проти течії (Ю.Опільський).

ОБМИВАТИ - ОМИВАТИ

Обмивати. 1. Мити кругом, з усіх боків, а також переносно.

2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи: обмивати дітей.

Омивати. 1. Те саме, що обмивати 1. Відчиню хатні двері, і мене так і омиє мамусина ласкава посмішка (А.Дімаров).

2. Змочувати поверхню чогось: сльози омивають щоки.

3. Змочуючи своїми хвилями, текти навколо чогось, оточувати своїми водами (про океани, моря, річки тощо).

ОБМІРКОВУВАТИ - РОЗМІРКОВУВАТИ

Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, все виважить (Марко Вовчок); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А.Тесленко); Коло крамниці гурток людей – гаряче обмірковують справу (С.Васильченко); – Увечері повернуся, все тоді з тобою обміркуємо (О.Гончар).

Розмірковувати, розміркувати. 1. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору (казка); Він десь аж за Десною видивився собі красуню. Не довго і розмірковував – привіз в хату мачуху. (Ю.Збанацький).

2. недок. Висловлювати свої думки про щось. Демид палив цигарку за цигаркою та сумовито розмірковував: – Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство... (О.Гончар); Почне говорити з нею, розмірковує все до ладу, по-господарському, а не зогріє слова усмішкою (М.Стельмах).

ОБНІЖОК, -жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед новою загінкою полягали на обніжку, дають відпочити рукам і ногам (Ю.Яновський).

ОБОЛОНЬ, -і, ор. -нню, ОБОЛОНЯ, -і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата горіли, наче розтоплене золото (І.Нечуй-Левицький).

ОБОЄ, обох, числ. збірн. З певним родом не пов’язаний. Обоє – молодиця й дівчинка – всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М.Коцюбинський); Ярема в воду, Хома на дно; обоє уперті (приказка); Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). Пор. обидва, обидві.

ОБПИРАТИСЯ - ОПИРАТИСЯ

Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.

Опиратися, опертися. 1. Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем облокітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький).

2. (на кого-що), перен. Грунтуватися на чомусь, мати основою що-небудь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чомусь. "Гордий, пишний і розумом високий гетьман! – подумав Петро. – Да на кого ти опираєшся, коли б ти тілько відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П.Панч).

3. (кому, чому і без додатка). Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в’яжуть, хоч він і не опирається (В.Собко); Остап опирався бистрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров’я Сагайдачного опиралося смертельній хворобі (З.Тулуб).

ОБРИС - АБРИС

обрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось.

Абрис, -у, книжн. Те саме, що обрис, а також у геодезії, поліграфії.

ОБРОБЛЕННЯ, ОБРОБКА - ОБРОБІТОК - ОПРАЦЮВАННЯ

Оброблення, обробка. Надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо: оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка пісні.

Обробіток, -тку. Вживається з тим же значенням, але переважно стосовно ґрунту та вирощування на ньому рослин: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток, поверхневий обробіток.

Опрацювання. Глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів тощо: опрацювання телеграм, опрацювання теми, опрацювання проекту, опрацювання плану.

ОБРУБАНИЙ - ОБРУБЛЕНИЙ

Обрубаний. Дієприкм. від обрубати: акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.

Обрублений. Дієприкм. від обрубити: обрублена білими нитками сорочка.

обстоювати див. відстоювати.

ОБСТРУКЦІЙНИЙ - ОБСТРУКЦІОНІСТСЬКИЙ

Обструкційний. Який стосується обструкції: обструкційна боротьба.

Обструкціоністський. Який стосується обструкціонізму і обструкціоністів: обструкціоністська тактика, обструкціоністська політика.

ОБСУШУВАТИ - ОСУШУВАТИ

Обсушувати, -ую, -уєш, обсушити, -ушу, -ушиш. Робити сухим, висушувати зовні, зокола: обсушувати (обсушити) одяг, обсушувати (обсушити) стіни.

Осушувати, осушити. Відводити надмірну, зайву вологу; робити сухим, відводячи воду: осушувати (осушити) болото, осушувати заболочені землі, осушити ставок.

обсяг див. об’єм.

ОБТУРАТОР - ОБТЮРАТОР

Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.

Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.

обумовлювати див. зумовлювати.

ОБШУКУВАТИ - ОШУКУВАТИ

Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшукувати кімнату, обшукувати затриманого, обшукувати ліс.

Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.

оголошувати див. виголошувати.

огудина, огудиння див. бадилля.

од див. від.

Одер див. Одра.

одержувати див. діставати.

ОДИНАРНИЙ - ОРДИНАРНИЙ

Одинарний. Який складається з однієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна штора.

Ординарний. 1. Звичайний, рядовий: ординарна професія.