Боронити - боронувати

Боронити¹, -оню, -ониш. Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Панас Мирний).

Боронити². Те саме, що боронувати.

Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко).

БОРОТИСЯ, -рюся, -решся. 1. (з ким і без додатка). Схопившись один з одним, намагатися подужати, перемогти. При світлі я побачив, що той, кого я ударив веслом, повзе до борту, а другий бореться з Севом (Ю.Яновський); Вони сходилися тихо, ніби йшли обніматися, а не боротися (Григорій Тютюнник).

2. (з ким-чим, проти кого-чого). Змагатися, битися, намагаючись перемогти, подолати, знищити. Вж. зі сл.: з ворогами (проти ворогів), із загарбницькими війнами (проти загарбницьких воєн), з конкурентами (проти конкурентів), з окупантами (проти окупантів), проти гноблення.

3. (з чим, рідше проти чого). Намагатися подолати, знищити, викоренити щось, запобігти чомусь. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з браком, з голодом, з дрімотою, із загазованістю повітря, зі злом, з посухою, зі сльозами, зі смертю, зі спекою, із сумнівами, з хворобою.

4. (за що). Добиватися чогось, долаючи перешкоди. Вж. зі сл.: за [високий] урожай, за Вітчизну, за владу, за волю, за життя, за збереження миру, за щастя.

БОРОТЬБА. 1. (з ким-чим і – з відтінком підкресленої дії – проти кого-чого, між ким-чим, кого, чого). Активне зіткнення між протилежними соціальними групами, станами, напрямками, інтересами тощо. Вж. зі сл.: з бандитами, з бандитизмом, із загарбниками, з реакційними силами, проти агресорів, проти інтервентів, між конкурентами, між суперниками, двох станів, двох думок.

2. (з чим). Діяльність, спрямована на подолання, знищення, викоренення, підпорядкування чогось. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з безробіттям, з браконьєрством, з бур’янами, з вітрами, з епідемією, із зловживаннями, з культурною відсталістю, з посухою, з поширенням хвороби, зі сваволею, із стихійним лихом, з труднощами, зі шкідниками сільськогосподарських культур.

3. (проти чого). Діяльність, спрямована на запобігання чогось, відвернення чогось. Вж. зі сл.: проти воєнної небезпеки, проти поширення епідемії.

4. (за що). Діяльність, спрямована на створення, досягнення чогось. Вж. зі сл.: за визволення батьківщини, за волю, за демократію, за життя, за існування, за мир і дружбу між народами, за свободу і незалежність, за технічний прогрес, за щастя, за якість продукції.

БОРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову бортовий; пишеться разом: бортмеханік, бортпровідниця.

Бразилія - бразиліа

Бразилія, -ї, ор. -єю. Найбільша держава Південної Америки. Пох. бразильський.

Бразиліа, невідм. Столиця Бразилії.

БРАМА. Великі ворота, здебільшого при монументальних спорудах, а також переносно. Відкрилась міська брама (І.Франко); Величезна заґратована брама визначала місце в’їзду (Ю.Смолич); Вороже військо ломиться у брами. Глухі ворота (Л.Костенко); Дощ перестав; хмари розійшлися; західна брама неба розчинилася, з неї ринуло стільки світла, що боляче стало очам (Григорій Тютюнник).

БРАТ, -а. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські); б) при сполученні брат і сестра іншомовні прізвища звичайно ставляться у формі множини: брат і сестра Шлегелі.

2. При підметі, вираженому зворотом брат із сестрою, брат з братом тощо, присудок ставиться: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони й проживуть його., у миру та в ладу, як брат з сестрою (Панас Мирний); Я через тебе тільки квітки мої порозсипала! Бачиш – он братик та сестриця: це брат із сестрою побралися (Б.Грінченко); І брат з братом обнялися (Т.Шевченко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово брат, а слово в орудному відмінку (із сестрою, з братом тощо) означає особу, що супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова брат). І розговоривсь із нею Петро, як брат із сестрою (П.Куліш); Брат з братом сварився за наділ. Та й рубнув сокирою (М.Рильський); До Лемішки заїхав, прямуючи туди, брат у перших із жінкою (І.Нечуй-Левицький).