2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).

Пох.: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.

Синьйор, -а. В Італії – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені). Пох. синьйорія.

Монсеньйор, -а. Титул, який за середньовіччя у Франції вживали, звертаючись до герцогів, перів; нині вживається при звертанні до вищого католицького духівництва.

СЕНЬЙОРА - СИНЬЙОРА

Сеньйора. В Іспанії та іспаномовних країнах – заміжня жінка, пані.

Синьйора. В Італії – заміжня жінка, пані.

Пор. сеньйор.

СЕНЬЙОРИТА - СИНЬЙОРИНА

Сеньйорита. В Іспанії та іспаномовних країнах – молода дівчина, панна.

Синьйорина. В Італії – молода дівчина, панна.

Пор. сеньйор, сеньйора.

СЕПАРАТНИЙ - СЕПАРАТИСТСЬКИЙ

Сепаратний. Відокремлений, відособлений від інших: сепаратна організація, сепаратний мир, сепаратні переговори.

Сепаратистський. Який стосується сепаратиста, сепаратизму: сепаратистський рух, сепаратистська група, сепаратистські плани.

СЕПАРАТОРНИЙ - СЕПАРАЦІЙНИЙ

Сепараторний. Прикм. від сепаратор; призначений для виробництва сепараторів, для сепарування молока: сепараторний цех, сепараторний пункт.

Сепараційний. Який стосується сепарації, призначений для неї: сепараційний цех, сепараційна установка, сепараційний спосіб виробництва.

СЕРВІЗ - СЕРВІС

Сервіз, -у. Набір столового або чайного посуду: фаянсовий сервіз, китайський сервіз.

Сервіс, -у. Обслуговування побутових потреб населення: міський сервіс, налагодити сервіс.

СЕРВО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "який автоматично регулює", "який полегшує ручне керування"; пишеться разом: сервокомпенсатор, сервомотор.

сердечний – сердешний див. серцевий.

СЕРПАНТИН - СЕРПЕНТИН

Серпантин, -у. Звинена вузька й довга паперова стрічка, а також переносно – звивиста дорога в горах.

Серпентин, -у. Смугастий мінерал зеленого кольору; змійовик.

СЕРЦЕВИЙ - СЕРДЕЧНИЙ - СЕРДЕШНИЙ

Серцевий. Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1. Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні (Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лукію, якесь сердечне тепло проймало його (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя, що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упередження відразу пропали. Я побачив перед собою сердечного, розумного і щирого друга (Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоханості: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний, розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась (Т.Шевченко); Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного (О.Стороженко); – Це ж у нього жінка хворіє, а він, сердешний, переживає (Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Кащенко).

СЕСТРА. При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестрою тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Секлета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як не розмовляли з собою (М.Коцюбинський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе... (Панас Мирний); Христина сиділа коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сестрою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ - СИВІТИСЯ - СИВІШАТИ

Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися. Те саме, що сивіти. Поле сивілося, стаючи з білого попелястим (О.Гончар).

Сивішати. Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затуманеними очима, блідий, укритий білою щетиною, що кожного ранку сивішає (І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР - СИГНАЛЬНИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор, -а. Прилад, призначений для сигналізації: радіометричний сигналізатор, пожежний сигналізатор.

Сигнальник, сигналіст, -а. Матрос або робітник, який передає й приймає сигнали. Життя і навчання моряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно несуть вахту сигнальники, радіометристи (з газети); – Може, там сигналіст стоїть, – пускався в догадки Кузьма, – та сигнали на берег передає азбукою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ - СИГНАЛИТИ

Сигналізувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сигналізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.