Дружний – дружній

Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.: загін, колектив, народ, сім я, галас, сміх, спів, праця, робота, стрілянина, звучання, сходи озимини. Весна була рання, дружна (З.Тулуб). Пох. дружно.

Дружній, -я, -є. Належний другові; заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості тощо. Вж. зі сл.: контакт, зв’язки, взаємини, відносини, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, прийом, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою (В.Винниченко). Пох. дружньо.

ДРУК - ПРЕСА

Друк, -у. 1. Процес виготовлення друкованої продукції; видавнича і друкарська справа: вийти з друку (друком), з’явитися друком, здати до друку, свобода друку, комбінат друку.

2. Спосіб друкування; зовнішній вигляд надрукованого тощо: високий друк, глибокий друк, кольоровий друк, офсетний друк, плоский друк, чіткий друк.

Преса. Періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), зрідка неперіодичні (книжки, листівки тощо): місцева преса, центральна преса, виступати в пресі, з’явитися в пресі, мати велику пресу, роль преси, стежити за пресою, критика в пресі, мова преси, орган преси.

ДУБЛЕТ - ДУПЛЕТ

Дублет. 1. р. -а. Другий примірник якогось предмета, один з двох однакових предметів: дублети ключів, дублети записів, словотворчі дублети.

2. р. -у. Одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці: вистрілити дублетом.

Дуплет, -у. 1. Удар у більярдній грі.

2. Те саме, що дублет 2: вистрілити дуплетом, пролунало кілька дуплетів.

ДУБЛІКАТ, -а. 1. Другий примірник предмета, який має таку саму юридичну силу, що й оригінал: дублікати медалей, дублікати орденів, літературний дублікат, дублікат посвідчення.

2. Те саме, що дублет 1: дублікат ключів.

ДУБЛЬ, -я, ор. -ем. 1. розм. Повторення того самого двічі. Все, все в однім змигку життя, дублів нема, дублів життя не знає! (О.Гончар).

2. Резерв спортивного колективу: зіграти за дубль.

3. Завоювання одночасно двох нагород: зробити дубль.

дуван див. диван.

ДУМА. 1. Думка. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами, Чом ви стали на папері Сумними рядами? (Т.Шевченко); Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Б.Грінченко).

2. Народна ліро-епічна пісня, що її виконують сольним співом-декламацією в супроводі кобзи або бандури.

3. Представницький виборний орган центрального або місцевого управління.

ДУПЕЛЬ, -я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах.

дуплет див. дублет.

ДУРИТИ - ДУРІТИ

Дурити, дурю, дуриш, перех. Обдурювати, спокушати когось тощо. Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (І.Нечуй-Левицький); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (М.Коцюбинський).

Дуріти, -ію, -ієш, неперех. Втрачати ясність свідомості; забавлятися дурощами, робити необдумані вчинки тощо. – Чи не дурію я справді? – інколи думається їй (Панас Мирний); Хлопці зскакували з возів, рвали на межах дикі квіти, перекидались, дуріли (І.Микитенко); – Ой дочко! не дурій! що се ти химеруєш? (Марко Вовчок).

ДЮЙМ, -а. Одиниця довжини в англійській і в російській системі мір (2,64 см).

дяк див. диякон.

дякуючи див. завдяки.

Е. Як назва літери вживається в с. р.: мале є; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий є.

ЕВАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову евакуаційний; пишеться разом: евакогоспіталь, евакопункт.

евальвація див. девальвація.

ЕВЕНИ - ЕВЕНКИ

Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський.

Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Народ, що живе переважно в лісовій смузі Сибіру (від Єнісею до Охотського моря) (застаріле тунгуси). Пох.: евенкійка, евенкійський.

ЕВОЛЮЦІОНІСТИЧНИЙ - ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКИЙ - ЕВОЛЮЦІЙНИЙ

Еволюціоністичний. Переважно який стосується еволюціонізму, рідше – еволюціоніста: еволюціоністична теорія, еволюціоністичні погляди.

Еволюціоністський. Переважно який стосується еволюціоніста, рідше – еволюціонізму: еволюціоністський підхід до вивчення явищ природи, еволюціоністський метод.

Еволюційний. Який стосується еволюції; безперервний, поступовий: еволюційний розвиток, еволюційна зміна, еволюційна палеонтологія, еволюційна теорія, еволюційне вчення.

ЕГОЇЗМ - ЕГОЇСТИЧНІСТЬ

Егоїзм, -у. Себелюбство, байдужість до людей, нехтування суспільними інтересами задля особистих. [Орест:] Ти хочеш відібрати від мене моє життя, моє щастя, се просто егоїзм, насильство (Леся Українка); Він керувався звичайним почуттям егоїзму і властолюбства (Ю.Бедзик).

Егоїстичність, -ності, ор. -ністю. Властивість егоїстичного: егоїстичність поведінки. – Куди не глянь, скрізь бачиш здирство, нечесність, грубу матеріальність, егоїстичність (І.Нечуй-Левицький).

...ЕДР. Кінцева частина назв багатогранників: гексаедр, поліедр.

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ - ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ

Екзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиментальна екзальтація, надмірна екзальтація.

Екзальтованість, -ності, ор. -ністю. Властивість і стан екзальтованого: юнацька екзальтованість, пасивна екзальтованість.

екземпляр див. примірник.

ЕКЗО... ЕКТО... Префікси, що означають "зовні", "поза чимсь": екзотермічний, ектопаразити.

ЕКЗОГАМІЯ - ЕНДОГАМІЯ

Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи.

Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи.

ЕКЗОГЕННИЙ - ЕНДОГЕННИЙ

Екзогенний, книжн. Який відбувається або утворюється під впливом зовнішніх сил на поверхні Землі: екзогенні ґрунти, екзогенне походження.

Ендогенний, книжн. Який виникає, діє всередині чогось, пояснюється внутрішніми причинами: ендогенний розвиток, ендогенна інфекція, ендогенний процес.

ЕКЗОТИКА, ЕКЗОТИЗМ - ЕКЗОТИЧНІСТЬ

Екзотика, рідше екзотизм, -у. Все характерне для природи, побуту, культури віддалених, маловідомих країн: рослинна екзотика, словесна екзотика, екзотика південних країн, екзотика в музиці.

Екзотичність, -ності, ор. -ністю. Властивість екзотичного: екзотичність костюма, зовнішня екзотичність.

ЕКЛЕКТИЗМ - ЕКЛЕКТИКА - ЕКЛЕКТИЧНІСТЬ

Еклектизм, -у, книжн. Безпринципне, механічне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо: еклектизм у мистецтві, політичний еклектизм.

Еклектика, книжн. Те, що містить у собі еклектизм, є еклектичним: ідейна еклектика.

Еклектичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еклектичного: еклектичність поглядів.

ЕКО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "оселя", "середовище"; пишеться разом: екосфера, екотип.

ЕКОНОМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову економічний; пишеться разом: економгеографія, економполітика.

ЕКОНОМЕТРІЯ, -ї, ор. -єю, ЕКОНОМЕТРИКА, -и, д. і м. -ці. Наука, що вивчає конкретні кількісні закономірності і взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів з допомогою математичних і статистичних методів та моделей.

ЕКОНОМІКА - ЕКОНОМІЯ

Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі, економіка транспорту, військова економіка, цивільна економіка.

Економія, -ї, ор. -єю. 1. Бережливе, ощадне витрачання чогось, вигода від цього; наука тощо: комплексна економія, економія від впровадження, боротися за економію палива, принципи економії, політична економія.

2. Поміщицьке господарство в колишній Росії. Паничеві з поміщицького маєтку, чи пак економії, як тоді звали, склепав [коваль] поламаного велосипеда (Б.Антоненко-Давидович).

ЕКОНОМІЧНИЙ - ЕКОНОМНИЙ

Економічний. 1. Який стосується сукупності суспільно-виробничих відносин, господарського життя тощо: економічна боротьба, економічна криза, економічне життя, економічний журнал, економічна географія.

2. Вигідний у господарському відношенні: економічний проект, економічний режим, економічний холодильник, економічна технологія.

Економний. Який ощадливо витрачає щось, сприяє економії тощо: економне витрачання коштів, економні рухи, економний опис, бути економним. Пох.: економність, економно.

економія див. економіка.

економний див. економічний.

ЕКРАНУВАТИ - ЕКРАНІЗУВАТИ

Екранувати, -ую, -уєш, недок. і док. Захищати когось, щось екраном від зовнішнього впливу, шкідливого діяння тощо: екранувати деталі машини, екранувати кабель. Пох.: екранування, екранований.

Екранізувати, недок. і док. Втілювати на екрані засобами кіномистецтва літературні твори та сценічні постановки: екранізувати романи й повісті, екранізувати трилогію. Пох.: екранізація, екранізований.

ЕКС-... - ЕКС...

Екс-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "колишній"; пишеться через дефіс: екс-президент, екс-чемпіон.

Екс... Префікс, що означає відокремлення, рух догори, позбавлення, звільнення, зміну якості, завершення: експатріація, екстрадиція.

ЕКСКАВАТОР - ЕСКАЛАТОР

Екскаватор, -а. Самохідна землерийна машина.

Ескалатор, -а. Механічні рухомі сходи.

ЕКСПАНДЕР - ЕСПАНДЕР

Експандер, -а. Пристрій, інструмент для розширювання труб, свердловин тощо; пневматичний двигун, що діє за допомогою стиснутого газу.

Еспандер, -а. Спортивний прилад для розвитку м’язів.

ЕКСПОНАТ - ЕКСПОНЕНТ

Експонат, -а. Предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї, галереї для огляду: музейний експонат, оглядати експонати.

Експонент, -а. 1. Особа чи організація, експонати якої показані на виставці: вітчизняні експоненти.

2. У математиці – назва показника степеня.

експорт див. імпорт.

ЕКСПРЕСИВНИЙ - ЕКСПРЕСНИЙ

Експресивний. Який характеризується експресією; виразний: експресивна поведінка, експресивний жест, експресивна мова.

Експресний. 1. Прикм. від експрес: експресний ешелон, експресна їзда.

2. Дуже швидкий: експресні методи аналізів.

ЕКСПРЕСИВНІСТЬ - ЕКСПРЕСІЯ

Експресивність, -ності, ор. -ністю. Властивість експресивного: експресивність мови.

Експресія, -ї, ор. -єю. Виразність, сила вияву, висловлення (почуттів, переживань тощо): експресія п’єси, експресія акторської гри, експресія світла в декораціях.

ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНИЙ - ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИЙ

Експресіоністичний. Переважно який стосується експресіонізму, рідше – експресіоністів: експресіоністичний стиль.

Експресіоністський. Переважно який стосується експресіоністів, рідше – експресіонізму: експресіоністський гурток.

експресія див. експресивність.

експресний див. експресивний.

ЕКСТЕНСИВНИЙ - ІНТЕНСИВНИЙ

Екстенсивний. Пов’язаний з простим кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням: екстенсивне господарство, екстенсивна система, екстенсивний шлях розвитку тваринництва.

Інтенсивний. 1. Напружений, посилений, дійовий, продуктивний.

2. Про колір – яскравий, соковитий, густий.

екстер’єр див. інтер’єр.

ЕКСТРА... Префікс, що означає надмірність, винятковість, розташування поза чимсь: екстралінгвістичний, екстраординарний.

ЕКСТРАКТОВИЙ, ЕКСТРАКТНИЙ - ЕКСТРАКТИВНИЙ - ЕКСТРАКЦІЙНИЙ

Екстрактовий, екстрактний. Призначений для виробництва екстракту: екстрактовий (екстрактний) цех, екстрактова галузь промисловості.

Екстрактивний. 1. Одержаний шляхом екстрагування; який має властивості екстракту: екстрактивні речовини, екстрактивний замінник, екстрактивні сполуки.

2. Те саме, що екстракційний: екстрактивний метод.

Екстракційний. У хімії – який стосується екстракції: екстракційний спосіб переробки, екстракційний метод опріснення води.

екто... див. екзо...

ЕЛЕКТОРАТ, -у. Коло виборців, які голосують за якусь політичну партію на парламентських, президентських або муніципальних виборах.

ЕЛЕКТРИК, прикм. незм. Блакитний або синій з сірим полиском: колір електрик.

ЕЛЕКТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову електричний; пишеться разом: електровозо-ремонтний, електрокомунікація (але електро- і радіоапаратура).

елімінація, елімінування див. ілюмінація.

ЕЛІПС - ЕЛІПСИС

Еліпс, -а. 1. У математиці – плоска замкнена крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) лишається постійною.

2. лінгв. Те саме, що еліпсис.

Еліпсис, -а, лінгв. Пропуск у реченні слова або словосполучення, зрозумілого з контексту.

ЕЛІТА. 1. Найдоброякісніше, сортове насіння, найкращі рослини або тварини, отримані в результаті селекції, призначені для подальшого розмноження чи розведення: еліта картоплі. Пох. елітний (елітна порода, елітне господарство).

2. книжн. Люди, які виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями тощо. Внутрішній шляхетності цієї жінки могли б позаздрити найвишуканіші кола нашої еліти (А. Дімаров). Пох. елітний.

ЕЛЛІН - ЕЛЛІНІСТ

Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків.

Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології.

ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ - ЕЛЛІНСЬКИЙ

Елліністичний. Який стосується еллінізму: елліністична культура, елліністична доба.

Еллінський. Який стосується еллінів: еллінська мова, еллінський театр.

ЕЛЬДОРАДО, невідм., с. Міфічна країна казкових багатств і чудес.

ЕЛЮВІЙ - ІЛЮВІЙ - АЛЮВІЙ

Елювій, -ю, ор. -єм. Продукт вивітрювання й вилуговування гірських порід, які лишаються на місці свого утворення. Пох. елювіальний.

Ілювій, -ю. Мінеральні й органічні речовини, вплутувані водою з верхніх шарів грунту й відкладені в його нижній частині. Пох. ілювіальний.

Алювій, -ю. Відклади, нагромаджені в долинах водними потоками: (галька, гравій, пісок, глина). Пох. алювіальний.

ЕМБАРГО, невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї).

ЕМІГРАЦІЯ - ІМІГРАЦІЯ - МІГРАЦІЯ

Еміграція, -ї, ор. -єю. 1. Масове переселення з батьківщини в іншу країну; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення: економічна еміграція, вимушена еміграція.

2. збірн. Емігранти: ірландська еміграція.

Іміграція. 1. В’їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале проживання: інтенсивна іміграція.

2. збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці.

Міграція. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; переміщення капіталу тощо: соціальна міграція, міграція населення, міграція грошей.

2. У біології – пересування тварин у зв’язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку: міграція птахів, міграція риб.

3. Переміщення, перерозподіл якихось елементів, клітин: міграція хімічних елементів.

ЕМІГРУВАТИ - ІМІГРУВАТИ -МІГРУВАТИ

Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну.

Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців).

Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція.

ЕМІСІЯ¹, -ї, ор. -єю. Випуск банкнотів, цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. Пох. емісійний (емісійний банк).

ЕМІСІЯ². Висилання електронів, іонів з поверхні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Пох. емісійний.

емітувати див. імітувати.

ЕНДО... ЕНТО... Префікси, що означають знаходження всередині чогось: ендокринологія, ендодерма, ендотоксин, ентогенез, ентокінетичний, ентомезодерма.

ендогамія див. екзогамія.

ендогенний див. екзогенний.

ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ - ЕНДОКАРДИТ

Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця.

Ендокардит, -у. Запалення ендокарда. Пор. епікард.

ЕНЕРГО... Перша частина складних слів, що відповідає словам енергія, енергетичний; пишеться разом: енергомагістраль, енергоносії.

ЕННИЙ - ЕНСЬКИЙ

Енний. 1. Кожний, всякий, певний (про величини): енне число.