2.2 Аналіз та вибір методу аналізу рівня розвитку конкурентних переваг підприємства

Існують різні методи аналізу конкурентних переваг підприємства. У кожному окремому випадку необхідний диференційований підхід, аналіз специфіки галузі й цільового споживача [42].

Конкурентоспроможність визначається безліччю факторів, передусім споживчими властивостями товарів, мірою їх маркетингової підтримки, характеристиками цільового ринку, поведінкою споживачів, а головне - потенціалом, який складають ресурси підприємства. Набір факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства, виявляється настільки значимим і своєрідним, що достатньо важко вибрати найбільш доцільний метод аналізу конкурентних переваг підприємства з метою збирання даних стосовно їхньої обробки та ідентифікації для прийняття відповідних рішень.

Проведення ефективного аналізу конкурентних переваг підприємства є метою і результатом управління підприємством, зокрема в дорожньому господарстві. Для проведення аналізу конкурентних переваг підприємства дорожнього господарства необхідно визначити такий метод аналізу, який врахує особливості такого підприємства. Для визначення методу аналізу конкурентних переваг підприємства дорожнього господарства були відібрані ті, які базуються на узагальненні результатів порівняння показників аналізу. Далі автором пропонується коротка характеристика можливих методів аналізу.

Методи порівняння - найперші і найбільш поширені методи економічного аналізу в загалі. Порівняння – зіставлення даних, що вивчаються, і фактів господарської діяльності підприємства. Обов'язковою умовою порівняльного аналізу є порівнянність порівнюваних показників, що передбачає:

• об`єдність об'ємних, вартісних, якісних, структурних показників;

• об`єдність періодів часу, за які виробляється порівняння;

• порівнянність умов виробництва;

• порівнянність методики числення показників.

Для аналізу конкурентних переваг використовуються два основних метода порівняння: методи динамічного і просторового порівняння.

Метод динамічного порівняння реалізується шляхом порівняння фактичних значень показників звітного та попереднього періодів, тобто розглядає діяльність підприємства в динаміці.

Метод просторового порівняння визначає відхилення показників підприємства, що аналізується від показників підприємств – конкурентів.

Наступний вид аналізу, який застосовується для аналізу конкурентних переваг має назву «метод групування». Метод групування часто застосовують при аналізі масових соціально-економічних явищ, факторів і показників. На відміну від інших методів групування виконує дві функції: по-перше, розподіляє сукупності на однорідні групи, а, по-друге, визначає межі й можливості застосування інших методів (середніх величин, кореляційного та ін.). Використання цих методів потребує однорідності аналізованих сукупностей, що зумовлює групування як неминучий етап обробки вихідної інформації.

Отже, метод групування виділяє однорідні групи показників аналізу підприємства за спільними ознаками.

Метод математичної статистики передбачає сукупність різних методів в залежності від обраної моделі аналізу переваг підприємства. Статистичні методи розкривають зв'язки між досліджуваними явищами. Однак необхідно знати, що якою б високою не була імовірність таких зв'язків, вони не дають права досліднику визнати їх причинно-наслідковими відносинами. Статистика змушена приймати до аналізу дані, на які впливає безліч причин.

Матричний метод - відображає поєднання всіх показників обраної системи в індексній матриці та носить комплексний характер і відображає всі критерії конкурентних переваг [1, 3]. Це метод наукового дослідження властивостей об'єктів на основі використання правил теорії матриць в математиці, за яким встановлюють значення елементів моделі, що відображають взаємозв'язки економічних об'єктів. Використовують у випадках, коли головним об'єктом досліджень є балансові співвідношення затрат і результатів виробничо-господарської діяльності. Матричний метод дозволяє підходити до аналізу найбільш системно, упорядковуючи як складові елементи системи, так і взаємозв'язки між ними. Зв'язки і елементи можуть розглядатися у статиці або динаміці [38].

За існуючими уявленнями «сутність матричних методів полягає у визначенні кількісного значення інтегрального рейтингового показника конкурентоспроможності окремого підприємства або у графічному визначенні його конкурентної позиції у матриці конкурентоспроможності за певними параметрами» [4]. Матричні методи надають змогу оцінити відносний рівень конкурентоспроможності усіх учасників локального ринку, що дозволяє визначити потрібний напрям оновлення виробництва та розвитку підприємства у ході втілення та реалізації потенціалу розвитку. Матриця - це таблиця, яка є не тільки дуже наглядною формою відображення інформації, але і формою, що в багатьох випадках розкриває внутрішні зв'язки між елементами, допомагає уяснити та проаналізувати ті частини структури, які не можна спостерігати [41].

Автором було визначено переваги та недоліки кожного з розглянутих методів аналізу конкурентних переваг підприємства, які представлено в таблиці 2.8

Таблиця 2.8 – Визначення переваг та недоліків методів аналізу конкурентних переваг підприємства

Назва методу аналізу	Переваги	Недоліки
1	2	3
Метод динамічного порівняння	Дає характеристику та визначає залежність зміни різних показників від часу	Характеризує лише критерії прибутковості продуктивності та економічності
Метод просторового порівняння	Дає просторову характеристику змінам показників підприємства	Не враховує змін в часі, тобто не відображає всіх критеріїв конкурентних переваг
М етод групування	Дає характеристику типовим представникам груп	Не враховує нетипові зміни в різних групах
Продовження таблиці 2.8
1	2	3
Методи математичної статистики	Дозволяють визначити рівняння залежності показників	Необхідна наявність функціональної залежності між показниками
Матричний метод	Носить комплексний характер, відображає всі критерії конкурентних переваг	Не дає однозначної оцінки економічній результативості діяльності підприємства

Метою автора в даному підрозділі є вибір методу аналізу конкурентних переваг для практичного використання на підприємствах дорожнього господарства та обгрунтування доцільності його застосування.

Для оптимального вибору такого методу були сформульовані наступні вимоги: