Формування нової конкурентної стратегії
Рисунок 2.5 – Удосконалений алгоритм оцінки конкурентних переваг підприємства
Отже, в даному розділі була удосконалена система показників аналізу конкурентних переваг шляхом доповнення її показниками, які більш глибоко характеризують ефективність діяльності підприємства. На основі цих показників був обраний доцільний метод аналізу конкурентних переваг, який, на думку автора, найбільш повно та системно охоплює усі ресурси підприємства дорожнього господарства та дасть можливість в подальшому провести максимально точну оцінку конкурентних переваг підприємств дорожнього господарства. В останньому підрозділі був удосконалений алгоритм оцінки конкурентних переваг підприємств дорожнього господарства. Дана методика відрізняється від раніше представлених методик тим, що використовуються ресурси, на основі яких в подальшому оцінюються конкурентні переваги. Така оцінка корнкурентних переваг підприємства дорожнього господарства буде ураховувати специфіку останнього, та забезпечить їх оцінку за ефективністю та стійкістю згідно розробленій системі показників. Таким чином, реалізація запропонованого методичного підходу дозволить здійснити кількісне та якісне обґрунтування складу потенціалу дорожнього підприємства.
ПРОЕКТНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Інформаційна база аналізу конкурентних переваг підприємства
Серед усіх існуючих методів вимірювання результатів діяльності для аналізу конкурентних переваг найбільш досконалим є матричний метод. Він дозволяє на базі показників бухгалтерської звітності охопити всі критерії конкурентних переваг. Даний метод носить комплексний характер, відображає всі критерії конкурентних переваг тощо [50]. Суть даного методу зводиться до наступного. Система найважливіших показників діяльності підприємства зображається у вигляді квадратної матриці, елементами якої є відносини вибраних показників по стовпцю матриці до початкового показника по рядку. Початкові параметри по рядку Аі є активними, по стовпцю Bj - пасивними. Тоді сукупність цільових елементів є взаємозв'язаною системою характеристик підприємства.
.
(3.1)
Матрична схема дає можливість приблизно оцінити ефективність аналізованого об'єкту у всьому різноманітті зв'язків, тому її доцільно використовувати на первинній діагностичній стадії аналізу виробничо-господарської діяльності.
Під системно - матричним діагностичним аналізом розуміється одночасне, узгоджене дослідження системи показників виробничо-господарської діяльності піджприємства на основі матричної моделі з метою оперативної оцінки рівня ефективності роботи підприємства, виявлення внутрішньовиробничих резервів і розробки комплексу заходів щодо їх реалізації. Початкові параметри матричної моделі діляться на групи залежно від їх ролі і значення в процесі виробництва: технічна сфера діяльності, технологічна сфера діяльності, кадрова сфера діяльності, маркетингова сфера діяльності, фінансова сфера діяльності, матеріальна сфера діяльності, організаційна структура сфери діяльності. Проведення системно-матричного діагностичного аналізу ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства складається з наступних етапів:
На першому етапі перевіряється достовірність результатної інформації, що включається в матричну модель.
Другий етап полягає в оцінці результатів роботи підприємства.
Третім етапом є розрахунок цільових елементів квадратної матриці (ефективного використання кожного виду ресурса) (формула 3.2)
. (2.2)
Елементи матриці, розташовані під головною діагоналлю, повинні збільшуватися із зростанням ефективності виробництва, так як чисельник отримуваного відношення цілеспрямовано ближче до результуючому показнику діяльності підприємства, чим знаменник.
Четвертим етапом є розрахунок цільових елементів квадратної матриці (ефективного використання кожного виду ресурсам). Результати заносять у відповідні таблиці – матриці.
П’ятим етапом є розрахунок індексної матриці по кожному виду ресурсів конкурентних переваг. Результати також заносять у таблиці – матриці.
На шостому етапі дається інтегральна оцінка конкурентних переваг за кожним видом ресурсів за методом середньої геометричної:
,
(3.3)
де bij– індивідуальні індекси прямих показників;