- •Рецензенти
- •Лекція №1 вступ. Значення, зміст та завдання План
- •1.« Історія фізичної культури» як навчальна і наукова ми. Дисципліна.
- •2. Структура курсу, його зв'язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюції їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2.Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •1.Коротка характеристика епохи середньовіччя
- •2. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей
- •4. Християнська релігія та фізичне виховання
- •5. Рицарська система фізичного виховання
- •6. Педагогічні ідеї та снітоглядні позиції ідеолога епохи Відродження Яна Амоса Коменського
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завданя для самостійного опрацювання
- •Передумови створення національної системи фізичного виховання
- •2. Гімнастичний рух в скандинавських країнах. Шведська система фізичного виховання
- •3. Становлення та розвиток французької системи фізичного виховання
- •4. Початки слов’янського сокільського руху. Сокільська система фізичного виховання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Лекція 5 витоки фізичної культури в україні План
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматськоїдоби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов'ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •2. Військово-фізична підготовка запорізького козацтва.
- •3.Система фізичного виховання запорізьких козаків.
- •Рекомендована література
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх-30-і рр. XX ст.).
- •Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині XX ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Лекція №8 україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні План
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •4. Особливості, проблеми та перспективи розвитку спортивного руху в сучасній Україні.
- •5. Кращі спортсмени Львівщини.
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Усцак-Захід:
4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов'ян.
Вже у V-VІ ст. предки українського народу займали майже всю територію сучасної України, від пущ Полісся до Чорного моря і від Карпат до Дону. Вони виступають як окрема слов'янська група під іменем антів.
Прокопій з Кесарії говорить про племена антів: "Усі ці люди високі на зріст і надзвичайно сильні".
Давні літописці і мандрівники розповідають про характерні риси життя і поглядів древніх слов'ян, предків українського народу. В умовах постійних воєн із сусідніми племенами найбільше цінувалися фізичні якості людини. Серед важких змагань із природою і боротьби із чужими племенами особливого значення набувала фізична сила, загартованість, спритність, Улюбленими заняттями і розвагами наших предків були лови , де не раз доводилося іти із списом на ведмедя або здоганяти і ловити диких коней. Молоді силачі величалися своєю прудкістю та силою на народних ігрищах.
Візантієць Маврикій з великим захопленням висловлюється про слов'янську витривалість на всяке лихо - спеку, холод, дощ, брак одягу і поживи.
Поруч із силою та витривалістю, справедливий подив у літописців викликали підприємливість, життєва винахідливість у побутових та військових ситуаціях, якими так вигідно відрізнялися наші пращури.
Літописець Псевдо-Маврикій наводить дуже цікаві свідчення про вміння древніх слов'ян плавати і про те, що воїни-слов'яни могли переховуватися тривалий час на дні річки, лежачи з очеретиною в роті.
Предки українського народу жили на шляху, який з'єднував Європу і Азію, Південь і Північ. Саме таке геополітичне розташування спричинилося до вироблення своєрідної системи фізичного виховання, яке відігравало чи не найголовнішу роль у військовій підготовці слов'ян-воїнів. "Слов'яни — люди відважні і войовничі, і якби не було незгоди серед їх численних племен, то з їхніми силами не міг би боротися жоден народ у світі", - так харакреризує східних слов'ян арабський мандрівник Ібрагім ібн Якуб.
Тогочасний слов'янин жив близько до природи, і як господарські заняття так і весь світогляд нашого пращура пов'язувалися з явищами природи. Стародавня слов'янська релігія — це культ природи. Найхарактернішою рисою слов'янських вірувань був їхній зв'язок із землею. Близьке до природи життя давало людині гармонійний, життєрадісний погляд на світ. Тяжка щодення праця чергувалася з радощами і розвагами: "Сходилися на ігрища, на танки і на всякі бісівські пісні... ігрища столочені, і людей велика сила, що починають пхати один одного".
В іграх, піснях, танках, змаганнях людина проявляла свої природні сили і вдосконалювала їх.
Стародавні літописи доносять до нас відомості про так звану тризну обряд пошанування загиблого воїна або померлого родича. Цікаво, що в програму тризни входили співи, танці, дужання, різноманітні ігри та забави.
Красномовним є той факт, що жодне з релігійних свят не обходилося без специфічних рухливих ігор і забав.
Цікаво, що із відомих сьогодні засобів оздоровлення, у наших предків у ті часи вже широко застосовувалися лазні.
За даними О.Ф. Мєдвєдєва, який використав найновіші археологічні матеріали, у народу, який населяв українські землі, широко розповсюдженим був лук. "Древньоруські стрільці-лучники мали хороший вишкіл і майстерно користувалися луком і стрілами. Навчання міткому стрілянню починалося з дитячих років, одночасно з навчанням їзди верхи".
Подальше виховання дитини проходило під наглядом батька та членів роду. Особливу роль у підготовці майбутніх захисників Батьківщини відводилося старійшинам роду або найдосвідченішим його членам. Фізичне вдосконалення юних слов'ян проходило в постійних іграх, забавах, танцях, змагальних вправах.