- •Рецензенти
- •Лекція №1 вступ. Значення, зміст та завдання План
- •1.« Історія фізичної культури» як навчальна і наукова ми. Дисципліна.
- •2. Структура курсу, його зв'язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюції їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2.Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •1.Коротка характеристика епохи середньовіччя
- •2. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей
- •4. Християнська релігія та фізичне виховання
- •5. Рицарська система фізичного виховання
- •6. Педагогічні ідеї та снітоглядні позиції ідеолога епохи Відродження Яна Амоса Коменського
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завданя для самостійного опрацювання
- •Передумови створення національної системи фізичного виховання
- •2. Гімнастичний рух в скандинавських країнах. Шведська система фізичного виховання
- •3. Становлення та розвиток французької системи фізичного виховання
- •4. Початки слов’янського сокільського руху. Сокільська система фізичного виховання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Лекція 5 витоки фізичної культури в україні План
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматськоїдоби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов'ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •2. Військово-фізична підготовка запорізького козацтва.
- •3.Система фізичного виховання запорізьких козаків.
- •Рекомендована література
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх-30-і рр. XX ст.).
- •Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині XX ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Лекція №8 україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні План
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •4. Особливості, проблеми та перспективи розвитку спортивного руху в сучасній Україні.
- •5. Кращі спортсмени Львівщини.
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Усцак-Захід:
4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
У Стародавній Греції для занять спортом зводилися різні споруди - ґімнасії, палестри, стадіони, гіпподроми та ін.
У будівництві гімнасіїв та інших споруд для проведення змагань очевидно використовувалися недовговічні матеріали (глиняна цегла, дерево та ін.). І тому наші уявлення про стадіони, палестри гімнасїї базуються на археологічних і літературних даних більш пізнього часу, починаючи із середини IV ст, до н.е. У цей період почалося відновлення та реконструкція побудованих раніше споруд, розробка і реалізація нових проектів. Все що нам відомо про стадіони в Афінах, Дельфах, Олімпії, Мессині та інших містах, палестрах і гімнасіях в Олімпії,Дельфах, Пергамо відноситься до грецької і римської епохи, починаючи із середини IV ст. до н.е. Гімназії в кінці V і в IV ст. до н.е. використовуються в основному для фізичного удосконалення і спортивної підготовки молоді. Саме в цей періодв Афінах було побудовано три найвідоміших гімпасія - Синосарг, Лікей і Академія.
Для виховання здорових боєздатних громадян у будь-якому давньогрецькому полісі повинна була існувати хоча б одна школа фізичного виховання-гімнасій, а у великих містах їх могло бути навіть декілька. За свідченням Павсанія, поселення не могло вважатися містом, якщо у ньому не було гімнасію.
Елліни проводили у гімнасіях велику частину свого часу. Тут не лише загартовувалося тіло юнака, але й у бесідах і диспутах розвивалися його розумові здібності. Гімнасій був одним із центральних місць суспільною життя грецького полісу. Вільний і благородний еллін мав за честь і обов'язок відвідувати такі місця.
Першопочатково гімпасії призначалися лише для занять фізичними вправами, але вже з V-IV ст. до н.е. вони стають культурно-суспільними центрами давньогрецького полісу.
У приміщенні гімнасію знаходилися: палестра, роздягальня, зал, де атлети натирались оливковою олією, ще одна кімната, де вони натирались піском-все це було необхідним косметичним масажем, що полегшував виконання тих чи інших прийомів під час змагань, - потім інша кімната підвішеними шкіряними мішками з піском, де майбутні чемпіони тренували свою силу та відпрацьовували удари перед кулачними боями. Найбільшим приміщенням був ефебіон, що призначався для гімнастичних вправ та ігор молоді. Були при гімнасіях і кімнати відпочинку екседри з лавками та стільцями. Тут втомлені атлети могли перепочити. Там же виступали та приводили дискусії філософи і ритори. Окремі зали та кімнати були відокремлені одна від одної портиками; одні а них були криті, інші відкриті, ними користувалися в залежності від пори року та погоди. Також при гімнасіях були атлетичні майданчики: для гри в м'яч сферистеріон для бігу - дром. Для гігієнічних процедур іри гімнасіях існували лазні з холодною та гарячою водою.
Поступово гімнасії перетворювалися в справжню школу освіти та виховання, де окрім спортивних занять вивчали філософію, красномовство і граматику. Тут розташовувалися бібліотеки. Знамениті філософи й оратори часто відвідували гімнасій для читання лекцій, вважаючи його кращим місцем для зустрічі із молоддю. Найвидатніші мислителі древності створювали в гімнасіях свої школи: Платон - в Академії 385 р. до н.е.). Нe дивлячись на те, що викладання у гімнасіях носило неофіційний характер, воно користувалося великою популярністю у юнаків, які займалися спортом.
Архітектурні та літературні пам'ятники свідчать про культ грецьких богів в гімнасіях. Спочатку культ був достатньо простим; образ поклоніння (Гермес.аполлон, Геракл) і маленький вівтар, де проводився ритуал.Для цього виділялася частина палестри. В кінці періоду еллінізму на території гімнасіїв стали будуватися храми Аполлону, Гермееу, Гераклу,в яких ті,хто займався поклонялися цим богам.
Під час археологічних розкопок у всіх крупніших спортивних центрах Стародавньої Греції знайдені стадіони для спорту. Найбільшим і найдослідженішим є стадіон в Олімпії. Завдяки праці німецьких археологів зі стадіону були видалені 75 тис. куб.м грунту і відтворена його історія. Від першого стадіону, побудованого в VI ст. до н.е., залишилося небагато слідів. В наступні століття стадіон постійно перебудовувався: бігова доріжка, довжина якої складала 192,24 м розширилася,довкола стадіону були побудовані стіни, були обладнані спеціальні місця для старту і фінішу, трибуну для суддів та ін.
Істмійський стадіон в Корінфі був розташований поруч із храмом Посейдона. Ширина бігового поля складала 21,49 м, довжина, його відсутність південн -східної частини, не вираховується. Глядачі розташовувалися на природній земляній трибуні.
Розкопки стадіону в Дельфах почалися в 1896 році й відновлялися багаторазово. Стадіон, який можна побачити сьогодні, датується ІІ ст. н.е. Дослідження, проведені в 1971-1973 роках дозволили установити,шо існував і більш древній стадіон, побудований в період з 279 по 270 pp. до н.е,, який вміщав 17 доріжок довжиною 178,607м. Реконструкція стадіону, проведена в середи ні II ст. н.е. дещо змінила форму стадіону. Довжина доріжок склала 177,420 м при ширині від 25,33 до 29,34 м. Трибуни для глядачів були розташовані на подіумі, який було вистелено кам'яними плитами. Стадіон вміщував близько 6500 глядачів, у центрі північної частини була трибуна дня почесних гостей.
Стадіон в Немеї, згідно результатів розкопок, проведених в період 1971-1991 років, було побудовано в кінці IV ст. до н.е. Розміри доріжок стадіоиу були приблизно такими ж, як і інших стадіонів - 178 м в довжину,23,94м-вширину.