Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zbirn_lektsiy_Bioorganichna_khimiya_1.doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
5.6 Mб
Скачать

1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.

Карбонові кислоти - похідні ВВ, в яких один або декілька атомів водню заміщено на карбоксильну групу. Загальна формула : R – (COOH)n .

Карбонові кислоти

За будовою радикала (R) За кількістю функційних груп (-СООН)

Насичені: СН3СООН Монокарбонові: Н – СООН Мурашина

Уксусна (етанова) (метанова) кислота

СН3 – СН2 – СООН СН3 – СН2 – СН2 - СООН

Пропановая Масляна (бутанова) кислота

СООН

Ненасичені : Н2С = СН – СООН Дикарбонові : |

Акриловая (пропеновая) СООН СН2

| |

А роматичні: - СООН СООН СООН

Щавелева малонова

(етандіова) (пропандіова)

Бензойна кислота Трикарбонові : СООН

|

СН2

|

НО – С – СООН Лимонна кислота

|

СН2

|

СООН

Для карбонових кислот не характерні ні альдегідні, ні спиртові властивості.

Особливістю електронної будови є те, що зв'язок О - Н в гідроксогрупі

Ослаблений і атом водню легко відщеплюється у вигляді іона Н+. Тому саме гідроксогрупа бере участь майже у всіх реакціях : вона або заміщається, або дисоціює за кислотним типом. А карбонільній ( - С= О ) активність не характерна. Вся карбоксильна група впливає на радикал, особливо на атоми водню сусіднього з функціональною групою і атоми водню в ній особливо рухомі.

Номенклатура : додавання до ВВ закінчення -ова кислота, якщо « -СООН» дві, закінчення - «-діова», якщо три, то - «-тріова» .

Окремі представники монокарбонових кислот і їх значення.

Мурашина ( метанова) кислота НСООН - рідина з різким запахом і температурою кипіння 100,80С, добре розчина у воді. Мурашина ( метанова) кислота отруйна, при попаданні на шкіру викликає опіки! Жаляча рідина виділяєма мурашками, містить цю кислоту. Кислота володіє дезинфікуючою властивістю і тому знаходить застосування в харчовій, шкірній, фармацевтичній промисловості і в медицині. Оскільки в мурашиній кислоті немає ВВ радикала то вона є найбільш сильною серед своїх гомологів.

У молекулі мурашиної ( метановою) кислоти можна виділити альдегідну групу:

О

Н – С – ОН поэтому она вступает в реакции характерные и альдегидам:

легко окисляется , пример, реакция «серебрянного зеркала» :

тому вона вступає в реакції характерні і альдегідам:

легко окислюється, приклад, реакція «срібного дзеркала» :

О

║ NH4OH

Н - С - ОН + Ag2О → CO2↑ + H2O + 2Ag↓

t

Оцтова (етанова) кислота СН3СООН - безбарвна рідина з різким запахом

змішується з водою. Водні розчини поступають в продаж під назвою оцту (3-5%-ний розчину) і оцтової есенції ( 70-80%). Широко застосовується в промисловості - при фарбуванні, в шкіряній, в харчовій ; на її основі отримують - гербіциди – речовини для боротьби з бур'янами.

Найважливішими представниками є пальмітинова С15Н31СООН і стеаринова С17Н35СООН вищі кислоти (ВЖК). Вони тверді, погано розчині у воді. Проте їх солі з Na та K - стеарати і пальмітати- добре розчині і володіють миючою дією, тому їх часто називають милом. Їх проводять у величезних масштабах.

З ненасичених (ВЖК) найбільше значення має олеїнова кислота С17Н33СООН

або СН3 – (СН2)7 – СН = СН – (СН2)7 – СООН. Олієподібна рідина без смаку і запаху.

- СООН

Бензойна кислота - широко використовується як консервант

у харчовій промисловості і як антисептичний засіб

у медицині.

Будова та властивості дикарбонових кислот.

Двуосновні карбонові кислоты (дикарбонові). Загальна формула R – (COOH)2.

НАСИЧЕНІ кислоти:

СООН Етандіова

| ( Щавелева )

СООН

СООН Пропандіова

| (малонова)

СН2

|

СООН

СООН Бутандіова

| (Бурштинна)

СН2

|

СН2

|

СООН

СООН Пентандіова

| (Глутарова)

СН2

|

СН2

|

СН2

|

СООН

СООН Гександіова

| (Адипінова)

( СН2 )4

|

СООН

НЕНАСИЧЕНІ кислоти :

НООС-С-Н Н-С-СООН

║ ║

Н-С-СООН Н-С-СООН

Транс-бутен 2- діова Цис-бутен 2- діова

(фумарова) (малеінова)

АРОМАТИЧНІ кислоти :

- СООН

- СООН

о- фенілендікарбонова кислота

(фталіева)

Фізичні і хімічні властивості дикарбонових кислот

Всі дикарбонові кислоти є тверді кристалічні речовини, розчинні у воді.

Двоосновні карбонові кислоти сильніші, ніж одноосновні з тим же числом атомів вуглецю. Кислотність двоосновних кислот тим вище, чим коротше ланцюг атомів вуглецю, що зв'язують карбоксильні групи. Відповідно до цього щавлева кислота найсильніша з двоосновних кислот.

Двоосновні кислоти вступають в ті ж реакції, які властиві і одноосновним кислотам. Володіючи двома карбоксильними групами, двоосновні кислоти дають два ряди похідних, в утворенні яких беруть участь один карбоксил або два. Так, двоосновні кислоти дають солі :

1) Соли

О О

С С

ОNa ONa

| кислі | основні

O O

C C

OH ONa

2) Эфіри

О О

С С

ОСН3 OСН3

| кислі | повні

O O

C C

OH OСН3

3) Аміди

О О

С С

NH2 NH2

| неповні | повні

O O

C C

OH NH2

Крім того існують реакції, характерні тільки для двоосновних кислот:

А) виділення з одного карбоксилу СО2 і перетворенням на одноосновну

О О О

С - С → СО2↑ + Н - С

Н О О Н ОН

Щавелева мурашина

Б) Утворення з дикарбонових їх циклічних похідних

О О

Н2С - С Н2С – С

ОН

Н2С → Н2О + Н2С О

О

Н2С С Н2С – С

ОН О-

Глутарова Ангидрід глутарової

Біологічне значення карбонових кислот

Низькомолекулярні карбонові кислоти (їх активовані форми) є проміжними продуктами розпаду білків, жирів і вуглеводів в організмі людини. Так, наприклад, оцтова кислота - у вигляді ацетил - КоА - є проміжним продуктом розпаду жирів і вуглеводів. Монокарбонові кислоти з різною довжиною вуглецевого ланцюга утворюються в організмі людини в процесі β -окиснення. Через стадії Ди- і три- карбонових кислот (цикл Кребса) йде розпад білків, жирів, вуглеводів до кінцевих продуктів (СО22О) з виділенням енергії.

Вищі жирні кислоти(пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахідонова) є структурними компонентами жирів і фосфоліпідів, причому жирні кислоти, які не можуть бути біологічно синтезовані в необхідних кількостях в організмі людини, але які потрібні для нормального зростання, розвитку і функціонування, отримали назву «есенціальних» або незамінних, жирних кислот. До них відносяться ненасичені жирні кислоти; їх часто об'єднують під назвою «вітамін F». Есенціальні жирні кислоти С20 йдуть на побудову важливих, біологічно активних речовин в нашому організмі -простагландінов (РG), тромбоксанів, лейкотрієнів, що грають важливу роль в процесах життєдіяльності організму людини. Заготівка крові про запас здійснюється за допомогою лимонної кислоти, яка зв'язує іони кальцію в розчинну сіль і запобігає згортанню крові («цитратна кров» на станціях переливання крові ).