- •1. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури, що враховують як будову карбонового ланцюга, так і наявність у молекулі певних функціональних груп.
- •2. Ізомерія в органічних сполуках. Просторова будова органічних
- •2)Положения
- •3)Взаємного положення в кільці
- •1. Геометрична :
- •2. Оптична (дзеркальна)
- •3. Поворотна ізомерія ( конформація)
- •4. Динамічна ізомерія
- •4. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.
- •5. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів.
- •1. Радикальні заміщення біля насиченого атома Карбону (sr).
- •2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (ae).
- •3. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (se).
- •4. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.
- •5. Вуглеводні . Алкани, алкени, арени .
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів. ( спрс ).
- •1.Феноли.
- •1.Реакції нуклеофільного приєднання (an) до оксосполук.
- •2.Вплив нуклеофілу на утворення з альдегідами і кетонами нових зв'язків: c-о, с-с, с- н, с- n.
- •3.Альдольна конденсація та її значення для подовження карбонового ланцюга.
- •4.Окиснення альдегідів і кетонів.
- •5. Медико-біологічне значення альдегідів і кетонів. ( спрс).
- •1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
- •2. Реакції нуклеофільного заміщення (sn) біля sp2- гібридизованого
- •3. Вищі жирні кислоти (вжк) як складові нейтральних ліпідів. Будова
- •5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
- •1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
- •1. Класифікація гідроксикислот:
- •2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
- •3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.
- •1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
- •2. Хімічні властивості а-амінокислот. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
- •1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
- •1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
- •2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. Нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну с.
- •3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
- •4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
- •5. Структура вуглеводів. (спрс).
- •1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та
- •2. Пятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами та їхні
- •3. Бензпірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення — біологічно активних сполук (триптамін, серотонін) та токсичних речовин (скатол, індол) і продукти їхньою знешкодження.
- •4 Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами -основа
- •5. Лікарські засоби на основі гетероциклічних сполук.( спрс).
- •1. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.
- •2. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами.
- •3. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
- •2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
- •3. Вільні нуклеотидів (коферменти)— амф, адф, атф, над . Н. Будова та значення 3’,5'-ц-амф, його роль у дії гормонів на клітини.
2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
Оксокислоти (альдегіде- і кетокислоти) — похідні карбонових кислот, у молекулах яких крім карбоксильної групи міститься альдегідна або кетонна група. Найпростішими представниками альдегіде- і кетокислот є оксоетанова (гліоксалева) та 2-оксопропанова (піровиноградна) кислоти, яким належить важлива роль у перетворенні вуглеводів, білків та ліпідів у живих організмах:
О О
Н – С – С СН3 - С –С
║ ОН ║ ОН
О О
Гліоксалева кислота Піровиноградна кислота
За кількістю оксогруп розрізняють такі альдегіде- і кетокислоти: моноальдегідо- і діальдегідокислоти, моно- і дикетокислоти тощо. За кількістю карбоксильних груп оксокислоти поділяють на одно, двох- і багатосновні.
Оксокислоти — гетерофункціональні сполуки. Вони одночасно мають властивості карбонових кислот і оксосполук. Як карбонові кислоти, вони здатні утворювати солі, галоген-ангідриди, естери, ангідриди кислот. Маючи в складі своїх молекул карбонільну групу, вони здатні утворювати оксими, гідразони, ціангідрини тощо.
Кетокислоти :
СН3 – С – СООН СН3 – С – СН2 - СООН НООС – С – СООН
║ ║ ║
О О О
2-оксопропановая 3-оксобутановая оксопропандиовая
(пировиноградная) (ацетуксусная) (мезоксалевая)
НООС – С – СН2 - СООН НООС – СН2 - С – СН2 - СООН
║ ║
О О
2-оксобутандиовая 3-оксопентандиовая (щавелевоуксусная) (ацетондикарбоновая)
Кетонові тіла
Кетонові тіла - ацетон, ацетооцтова кислота, бета-оксиолійна кислота, за добу з сечею виділяється 20-50 міліграм кетонових тіл, які в разових порціях не виявляються. У нормі в кетонурія відсутня.
При виявленні кетонових тіл в сечі можливі два варіанти: У сечі разом з кетоновими тілами виявляється цукор - з упевненістю можна ставити діагноз діабетичного ацидозу, прекоми або коми залежно від відповідних симптомів. У сечі виявляє тільки ацетон, а цукру немає - причиною кетонурії є не діабет. Це може бути: ацидоз, пов'язаний з голодуванням (унаслідок зменшення спалювання цукру і мобілізації жиру); дієта, багата жирами (кетогенна дієта); віддзеркалення ацидозу, пов'язаного з шлунково-кишковими розладами (блювота, діарея), з важким токсикозом, з отруєнням і гарячковими станами.
Визначення кетонових тіл в сечі - також вельми чутливий показник стану компенсації цукрового діабету. Кетонові тіла утворюються, якщо в організмі недостатньо інсуліну для повного засвоєння глюкози. Вони легко проникають в сечу з плазми крові. Наявність кетонових тіл в сечі - ознака погіршення стану хворих діабетом. Кетонурія на фоні раніше добре компенсованого діабету указує на загострення хронічних захворювань, зокрема пієлонефриту, гнійних процесів в організмі.
Оскільки обмін кетонових тіл тісно пов'язаний із станом печінки, наявність їх в сечі є свідоцтвом пошкоджень цього органу. Окрім цукрового діабету кетонові тіла в сечі спостерігаються під час голодування, при блювоті і отруєннях ацетоном. Особливої уваги заслуговує так званий синдром кетонемічеській блювоти у дітей. Захворювання виявляється нападами блювоти і кетонурією. Дітям в цьому випадку не потрібно обмежувати прийом простих сахаров, а іноді, навпаки, збільшити їх надходження з їжею.
Визначення глюкозурії, кетонурії, рн сечі легко визначати повсякденно, використовуючи тест-смужки Київського проїзводствено-внедренчеського підприємства "Норма". Смужки "Глюкотест", "Ацетонтест", "рН-тест" надійні і прості у використанні і найбільш доступні хворим як за ціною, так і по наявності їх в торговій мережі.