- •1. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури, що враховують як будову карбонового ланцюга, так і наявність у молекулі певних функціональних груп.
- •2. Ізомерія в органічних сполуках. Просторова будова органічних
- •2)Положения
- •3)Взаємного положення в кільці
- •1. Геометрична :
- •2. Оптична (дзеркальна)
- •3. Поворотна ізомерія ( конформація)
- •4. Динамічна ізомерія
- •4. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.
- •5. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів.
- •1. Радикальні заміщення біля насиченого атома Карбону (sr).
- •2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (ae).
- •3. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (se).
- •4. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.
- •5. Вуглеводні . Алкани, алкени, арени .
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів. ( спрс ).
- •1.Феноли.
- •1.Реакції нуклеофільного приєднання (an) до оксосполук.
- •2.Вплив нуклеофілу на утворення з альдегідами і кетонами нових зв'язків: c-о, с-с, с- н, с- n.
- •3.Альдольна конденсація та її значення для подовження карбонового ланцюга.
- •4.Окиснення альдегідів і кетонів.
- •5. Медико-біологічне значення альдегідів і кетонів. ( спрс).
- •1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
- •2. Реакції нуклеофільного заміщення (sn) біля sp2- гібридизованого
- •3. Вищі жирні кислоти (вжк) як складові нейтральних ліпідів. Будова
- •5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
- •1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
- •1. Класифікація гідроксикислот:
- •2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
- •3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.
- •1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
- •2. Хімічні властивості а-амінокислот. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
- •1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
- •1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
- •2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. Нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну с.
- •3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
- •4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
- •5. Структура вуглеводів. (спрс).
- •1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та
- •2. Пятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами та їхні
- •3. Бензпірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення — біологічно активних сполук (триптамін, серотонін) та токсичних речовин (скатол, індол) і продукти їхньою знешкодження.
- •4 Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами -основа
- •5. Лікарські засоби на основі гетероциклічних сполук.( спрс).
- •1. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.
- •2. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами.
- •3. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
- •2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
- •3. Вільні нуклеотидів (коферменти)— амф, адф, атф, над . Н. Будова та значення 3’,5'-ц-амф, його роль у дії гормонів на клітини.
1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
До ВМС відносять нуклеїнові кислоти, молярна маса яких досягає 25000 – 1000000. Нуклеїнові кислоти вперше виявлені в ядрах клітин швейцарським хіміком Ф.Мішером (1868 р.). Вони входять до складу складних білків - нуклеопротеїдів, які містяться в усіх клітинах організму людини, тварин, рослин, бактерій та вірусів.
Нуклеопротеїди підлягають ступінчатому гідролізу, який можна зупинити на будь-якій стадії.
Н2О, Н+
Н уклеопротеїд Нуклеїнова кислота + Білок
Нуклеїнові кислоти побудовані з мономірних одиниць - нуклеотидів. Нуклеотид - це трикомпонентне утворення, яке містить гетероциклічну основу, вуглеводний залишок та фосфатну групу.
Нуклеозиди
Нуклеозиди, чи N - глікозиди складаються із залишків нуклеїнових основ і D-рибози або 2-дезокси-D-рибози.
Гетероциклічні основи, які входять до складу N - глікозидів, є похідними пурину та піримідину.
Нуклеїнові основи у фізіологічних розчинах існують тільки в лактамній та змінній формах.
Вуглеводна частина представлена D-рибозою і 2-дезокси-D-рибозою, які знаходяться у нуклеїнових кислотах у β - D-фуранозній формі. Глікозидний зв'язок здійснюється між аномерним атомом Карбону (С1) вуглеводу та атомом Нітрогену піримідинової основи (N1) чи пуринової основи (N9).
Назви утворюються від тривіальної назви нуклеїнової основи з додаванням суфікса —озин (пуринові) або -идин (піримідинові): аденозин, гуанозин, цитидин, уридин, дезоксіаденозин, дезоксигуанозин, дезоксицитидин. Винятком є назва нуклеозиду, що складається з дезоксирибози і тиміну - тимідин (не дезокситимідин).
Нуклеотиди
Нуклеотид - це естер фосфатної кислоти нуклеозиду.
Нуклеотиди можна розглядати Як естери - монофосфати чи як кислоти, тому
застосовують назви, які наведені нижче.
Фосфатна кислота може естерифікувати відразу дві гідроксильні групи вуглеводного залишку нуклеозиду і утворювати нуклеозидциклофосфат. У всіх клітинах практично наявні аденозин-3',5'—циклофосфат і гуанозин-3',5'-циклофосфат, які відіграють значну біологічну роль у клітині.
При гідролізі нуклеїнових кислот, поряд з нуклеозид-5'-фосфатом, наявний і нуклеозид-3'-фосфат. Гідроліз нуклеотидів у кислому середовищі призводить до утворення всіх складових нуклеотиду.
2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
Нуклеїнові кислоти є високомолекулярними сполуками, мономерними одиницями, в яких є нуклеотиди, пов'язані між собою естеровим фосфатним зв'язком С-5' одного нуклеотиду і С-3' наступного нуклеотиду.
Залежно від природи вуглеводу, який входить до складу нуклеотидів, розрізняють рибонуклеїнові кислоти (РНК) (D-рибоза) і дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК) (2-дезокси-D-рибоза).
Первинна структура нуклеїнових кислот включає певну послідовність нуклеотидів, яку визначають внаслідок гідролізу нуклеїнових кислот (рис. 3.1). ДНК у лужному середовищі не підлягає гідролізу.
Просторова орієнтація полінуклеотидних ланцюгів у молекулі називається вторинною структурою нуклеїнових кислот.
Вперше вторинну структуру ДНК у вигляді моделі з подвійною спіраллю описали американський біохімік Дж.Уотсон і англійський біохімік Ф.Крик (1953 р.).
Два полінуклеотидні ланцюги антипаралельні один одному. Пуринові та піримідинові основи спрямовані всередину спіралі, причому між пуриновою основою одного ланцюга та піримідиновою основою іншого ланцюга утворюються водневі зв'язки (рис. 3.2).
При цьому аденін утворює зв'язок з тиміном, а гуанін - з цитозином (комплементарні пари АТ і GС).
РНК є одинарною спіраллю. В клітинах існує три види РНК: м-РНК (інформаційні або матричні); р—РНК (рибосомальні) і т— РНК (транспортні). Біологічну роль ДНК і РНК вивчають в курсі біохімії.
Функції ДНК
1. Молекула ДНК служить матрицею в процесі транскрипції - перекодували інформації в структуру молекул РНК, що необхідне для синтезу білкових молекул.
2. Молекула ДНК служить матрицею в процесі реплікації - копіювання інформації в дочірніх молекулах ДНК.
РНК залежно від виконуваної функції в клітці може бути: 1) інформаційною або матричною (І-РНК); 2) транспортною (Т-РНК); і 3) рибосомальній (Р-РНК). Інформаційні РНК синтезуються на односпіральній ДНК в ядрі, «прочитують» інформацію, записану на ДНК у вигляді певної послідовності нуклеотидів і передають її на рибосому. І-РНК - високомолекулярні. Транспортні РНК містяться в цитоплазмі кліток і служать для доставки активованих залишків амінокислот до місця біосинтезу білка - в рібосому. Т-РНК – низкомолекулярні і мають вид «кленового листа». Рибосомальні РНК входять до складу рибосом, де протікає біосинтез білка.
Хімія нуклеїнових кислот придбала останніми роками особливе значення, оскільки з нею пов'язана перспектива зміни спадковості, дії на зростання пухлин, генна інженерія.