Тема: психічний розвиток молодшого школяра

Основні поняття теми: молодший шкільний вік, адаптація до школи, шкільна дезадаптація, навчальна діяльність, внутрішня позиція школяра, рефлексія, внутрішній план дій, довільність дій, пізнавальна самостійність, учіння, типи учіння, мотиви учіння, соціальна позиція, навчальна діяльність, навчальна задача, навчальна дія, контроль, самоконтроль, оцінка та самооцінка навчальної діяльності.

Методичні вказівки

Приступаючи до вивчення цієї теми, слід звернути увагу на істотні зміни умов психічного розвитку молодшого школяра і особливості формування його особистості в порівнянні з попереднім періодом розвитку. Зі вступом дитини до школи навчання стає провідним видом діяльності, яка на відміну від гри носить обов'язковий, цілеспрямований, суспільно значущий і систематизований характер. В процесі навчання в початкових класах гра теж використовується, але вона вже зв'язується із завданнями учіння, змінюються її цілі, види і умови організації.

У ході вивчення теми необхідно розкрити відмінності продуктивної і навчальної праці як за кінцевим результатом (суспільно корисний продукт-самовдосконалення), так і за значенням окремих ланок діяльності. С.Л. Рубінштейн підкреслював, що «в першому випадку суб'єкт зосереджений головним чином на способах її виконання (дії"), на її схемі, в другому - на результаті». Тому при організації навчальної діяльності дітей в початкових класах вчитель повинен звертати особливу увагу на процес, на способи виконання дій. їх чітке усвідомлення школярами є необхідною умовою розвитку, оскільки кінцевою метою учіння є не лише набуття певних знань, вмінь, навичок, але й формування умінь самостійно набувати знання для наступного вирішення складних проблем виробництва, науки і інших видів громадської діяльності людей.

Розкриваючи особливості пізнавальної діяльності молодшого

школяра, необхідно також звернути увагу на те, що вона набуває довільного характеру, і це відкриває широкі можливості для розширення меж пізнання. Основа такого пізнання закладена в змісті і методах шкільного навчання. Особливо слід зупинитися на сучасних проблемах пошуку оптимальних шкільних програм і ефективних методів навчання.

Слід виділити і новий характер спілкування молодшого школяра. Воно стає більш цілеспрямованим, оскільки з'являється постійна активна дія учителя, з одного боку, і навчального колективу - з іншого. Крім того, необхідно зупинитися і на особливостях спілкування молодшого школяра з навколишніми людьми поза школою. Змінилася соціальна роль дитини, у неї з'являються нові обов'язки і нові права, які накладають відбиток на взаємини з однолітками, з дорослими і з батьками. При розгляді особливостей спілкування молодшого школяра слід звернути особливу увагу на ставлення першокласників до учителя, розкрити сильні і слабкі сторони такого ставлення, показати, що воно не залишається незмінним. Необхідно підкреслити, що новий характер спілкування чинить істотний вплив на формування мотивів учіння молодшого школяра, на розвиток його моральних якостей, на формування його самооцінки і рівня домагань. Від особливостей взаємин дитини з учителем, однокласниками, батьками, від усвідомлення своєї позиції в класі, від колективних взаємин, що склалися, багато в чому залежить і успішність навчальної діяльності дітей і формування їх особистості.

При вивченні цієї теми слід показати, що в процесі навчальної діяльності у молодшого школяра розвиваються здібності до саморегуляції поведінки і діяльності; свідоме ухвалення рішень сприяє самоорганізації діяльності і виникненню інтересу до процесу набуття знань. Змінюється мотивація поведінки школяра. Головними мотивами стають думки товаришів, колективу. Формуються моральні почуття і вольові властивості особистості. Необхідно підкреслити, що усі ці зміни відбуваються поступово, в складній взаємодії одна з одною від І класу до IV. Для молодшого школяра все більшого значення набуває оцінка його діяльності учителем. Оцінка учителя, по-перше, виражає не лише кінцевий результат навчальної діяльності школяра, але і сам процес учіння, і, по-друге, вона носить чітко мотивований і суспільно значущий характер. Тому правильна, об'єктивна оцінка діяльності школяра чинить вплив на розвиток його самооцінки, на формування рівня домагань молодших школярів, на розвиток пізнавальних здібностей, уміння самостійно ставити цілі і завдання діяльності. Вивчаючи усі ці питання, важливо спеціально виділити специфічні особливості шестирічних дітей.

План

1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.

2. Соціальна ситуація розвитку в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.

3. Характеристика новоутворень. Становлення позиції школяра як особистісного новоутворення. Формування рефлексивної свідомості в молодшому шкільному віці.

4. Проблема адаптації дитини до шкільного навчання. Поняття про шкільну дезадаптацію.

5. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.

6. Структура навчальної діяльності.

7. Когнітивний розвиток молодшого школяра.

8. Характеристика мовленнєвого розвитку у молодшому шкільному віці. Особливості обсягу словникового запасу.

9. Особливості мотиваційної сфери молодших школярів. Види мотивів учіння.

10. Особливості самосвідомості та самооцінки молодшого школяра.

11. Особливості розвитку емоційно-вольової сфери молодших школярів.

12. Причини неуспішності у навчанні. Відставання та невстигання у навчанні.

Запитання для самоперевірки

1. Яка соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку?

2. Розкрийте особливості адаптації дитини до шкільного навчання.

3. Визначте можливі причини шкільної дезадаптації.

4. Як диференціюється у школі система «дитина-дорослий»?

5. Яка діяльність стає провідною в молодшому шкільному віці і в чому її сутність?

6. Яким чином змінюється характер гри та праці у молодшому шкільному віці?

7. Які основні вікові новоутворення формуються у навчальній діяльності?

8. Яка друга за значенням діяльність молодшого школяра?

9. Яких змін зазнають пізнавальні процеси?

10. Яка психічна функція стає домінуючою в цьому віці?

11. Який вид мислення переважає у молодшого школяра?

12. Які особливості уваги у дітей в молодшому шкільному віці?

13.У чому полягає складність формування суб'єкта навчально-пізна­вальної діяльності? Які основні психологічні структурні елементи цієї діяльності?

14. Які види мотивації лежать в основі навчально-пізнавальної діяльності?

15. Яке значення мають розумові дії в навчально-пізнавальній діяльності і що є її «продуктом»?

15. Які особистісні структури інтенсивно формуються в шкільний період?

16. У чому полягає специфіка спілкування учня і вчителя?

17. Який психологічний вплив здійснює педагогічна оцінка?

18. Який механізм становлення особистості молодшого школяра?

19. Що нового з'являється в структурі особистості?

15. Яка роль батьків у формуванні особистісних якостей дітей молодшого шкільного віку?

15. Які особливості розвитку самооцінки молодшого школяра?

15. Яка роль учителя в становленні самооцінки і рівня домагань молодшого школяра?

16. Які причини неуспішності у навчанні молодших школярів? Які виділяють психологічні причини неуспішності?

15. Як співвідносяться поняття «відставання» та «неуспішність»?

Вирішіть психологічну задачу

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) особливо обдарованих дітей відносить до групи поведінкового ризику - разом з розумово відсталими дітьми, юними правопорушниками, дітьми алкоголіків тощо. З чим пов'язано таке відношення ВООЗ до особливо обдарованих дітей?

Вирішіть психологічну задачу

Мама Олени (7 років) вважає, що дитині потрібно надати повну свободу в її поведінці («Нехай вчиться на своїх помилках»). А мама Юлі (7 років) вважає, що потрібно сфери життя дитини контролювати. Яка стратегія батьківської поведінки є правильною і чому?

Вирішіть психологічну задачу

У якому випадку учні 1 класу краще запам'ятають 10 картинок: якщо їм дати спеціальне завдання запам'ятати картинки або якщо спеціального завдання не давати, але запропонувати класифікувати ці картинки за певним, принципом? Чому? Якими закономірностями пам'яті це пояснюється? Яку роботу молена ще провести з учнями після виконання ними цього завдання в плані формування прийомів, способів розумової діяльності?

Вирішіть психологічну задачу

Вчителька II класу стала помічати, що МілаД. змирилася зі своїми низькими оцінками. Учіння мало цікавило її. Більше захоплювала громадська діяльність - Міла була відмінним санітаром. І ось одного разу в її зошиті під роботою, яку більше ніж на сім балів оцінити було не можна, з'явився запис: «Третій рядок написаний прекрасно. Краще, ніж в усіх. Спробуй робити так само усю роботу». Міла

хвалилася, показувала зошит подружкам. Радісна прибігала до бабусі, примушувала маму просиджувати поруч, щоб і інші рядки вийшли такими

ж, як третій. Чому учіння мало цікавило Мічу? Як ви думаєте, чи молена розвинути у дівчинки інтерес до навчання? Як це зробити?

Вирішіть психологічну завдання

На уроках в І класі нерідко можна чути, як учні докладають учителеві: «А Іра не ті стовпчики розв'язала, їй Валя не так показала» або «Віра зовсім не вирішила» тощо. Інші, побачивши на уроці у товариша невірне рішення, голосно вигукують: «А у нього помилка» - або серед тиші класу встають і схвильовано вказують: «А Володя три приклади пропустив». Чим можна пояснити такі вчинки першокласників? Як повинен чинити вчитель в таких випадках, щоб його дії вплинули на розвиток особистості учнів і сприяли формуванню колективістських стосунків в класі?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Проведіть дослідження розвитку уваги і мислення молодшого школяра (за вибором), самостійно підібравши методики дослідження.

Анотування чи конспектування літератури

2. Дусавицкий А.К. Межличностньїе отношения в младшем школьном возрасте и их зависимость от способа обучения / А.К. Дусавицкий // Вопросьі психологии. - 1983. - №1. - С. 58.

з. Опрацювавши статтю проаналізуйте вплив стилю педагогічного спілкування на характер взаємин молодших школярів.

4. Законспектувати в словник основні поняття теми.

5. Представити матеріал до теми у вигляді таблиці чи схеми.

Теми рефератів та доповідей

1. Психологічні особливості формування понять молодшого школяра з різних навчальних предметів.

2. Формування розумових дій у молодших школярів в процесі навчання.

3. Формування мотивів учіння у молодшого школяра.

4. Психологічні особливості міжособистісних стосунків в колективі молодших школярів.

5. Види емоційних реакцій молодших школярів.

6. Виховання інтересу до навчання у дітей молодшого шкільного віку.

7. Проблема неуспішності школяра і шляхи її подолання.

8. Ліворука дитина в школі. Особливості навчання ліворуких дітей.

9. Роль оцінки і відмітки в становленні самооцінки молодшого школяра. 10.Вплив педагогічної оцінки на навчальну діяльність молодших

школярів.

Теми курсових досліджень

1. Особливості мотивації до навчання шестирічних та семирічних

першокласників.

2. Особливості емоційних реакцій молодших школярів.

3. Особливості знань моральних категорій молодших школярів.

4. Оцінка молодшими школярами моральних явищ.

5. Особливості моральних проявів молодшого школяра в умовах різного соціального контролю.

6. Особливості сприйняття молодшими школярами вчителя.

7. Психологічний аналіз причин неуспішності молодших школярів.

8. Вплив мотивації до навчання на шкільну успішність молодших

школярів.

9. Дитяча тривожність та її вплив на успішність навчання дітей молодшого шкільного віку.

10. Вплив на поведінку дітей молодшого шкільного віку мультиплі­каційних і художніх фільмів.

11. Вплив стосунків з батьками на успіхи молодших школярів у школі.

12. Батьківський стиль виховання і його вплив на особливості особистості дитини.

13. Психологічні особливості самооцінки успішних та неуспішних у навчанні молодших школярів.

14. Особливості страхів молодших школярів.

15. Мотиви учіння молодшого школяра і їх роль в успішності шкільного навчання.

16. Особливості розвитку пізнавальної сфери успішних та неуспішних у навчанні молодших школярів.

Рекомендована література Основна

1. Вікова та педагогічна психологія. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. -К: Каравела, 2006. - 344 с. - С. 102-130.

2. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 464 с. - С. 254-272.

3. Мухина М.В. Возрастная психология. - М., 2000. - С. 249-345.

4. Немов Р.С. Психология: В 2кн. Книга 2. - МЦ 1994. - С. 104-114, 171-181.

5. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. - М., 2000. - С. 320-338.

6. Швалб Ю.М., Муханова И.Ф. Возрастная психология. - Донецк: Норд-пресс, 2005.-305 с.-С. 139-181.

Додаткова

7. АбраменковаВ.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. - М., 2000.

8. АкимоваМ.К., Козлова В.Т. Психологическая коррекция умственного развития школьников: Учебн. пособие для студентов педвузов. - М.: Академия, 2000.

9. Балашова Е.Ю., Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В. Неуспевающие дети. -М.: Российское педагогическое агентство, 1997.

Ю.Баскакова И.Л. Внимание дошкольника, методьі его изучения и развития. Изучение виймання школьников. М. - Воронеж, 1995.

11. Безруких М.М., Князева М.Г. Если ваш ребенок левша. - М., 1994.

12.Блонский П.П. Психология младшего школьника. - М: Академия педагогических и социальньїх наук, 1997.

13. Божович Л.И. Зтапьі формирования личности. - М., 1995.

14. Давьідов В.В. Младший школьник как субьект учебной деятельности / В.В. Давьідов // Вопросьі психологии. - 1992. -№3-4. -С. 14.

15. Давьщов В.В. Учебная деятельность: состояние и проблемьі исследования / В.В. Давьщов // Вопросьі психологии. - 1991. - № 6. -С. 5.

16. Зинченко В.П., Мещерякова Б.Г. Психологический словарь. - М., 1997.

17. Кулагина И.Ю. Личность школьника: От задержки психического развития до одаренности: Учебн. пособие для студентов и преподавателей. - М: Сфера, 1999.

18. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. М. - Воронеж, 1997.

19. Лисина М.И. Проблемьі онтогенеза общения. - М. - Воронеж: Академия педагогических и социальньїх наук, 1996.

20. Матюхина М.В. Особенности мотивации учення младших школьников // Вопросьі психологии. - 1985. - №1. - С. 43-49.

21. Муханова І.Ф. Психологічні причини неуспішності учнів початкової школи / І.Ф. Муханова // Вісник МЕГІ. - 2000. - №7. - С. 38-41.

22. Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6-7 лет / Н.И. Непомнящая.-М: Педагогика, 1992.-421 с.

23. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факти, проблеми. - М., 1996.-374 с.

24. Поливанова К.Н. Психология возрастньїх кризисов. - М.: Академия, 2000.

25. ПроскураО.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першо­класниками. - К., 1999. - 285 с.

26. Психология младших школьников / Под ред. В.В. Давидова- М., 1990.

27. Скрипченко О.В. Психічний розвиток учнів. - К., 1974.

28. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Довідник з психології і педагогіки. - К., 2000.

29.Степанов В.Г. Психология трудньїх школьников. -М., 1996. 30. Шклярська С.М. Індивідуальна робота зі слабовстигаючими / С.М. Шклярська//Початкова школа. - 1988. - №2.-С. 29-31.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗДН^ТТІІ №15-16 ТЕМА: ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Основні поняття теми: пубертатний період, статева ідентифікація, ідентичність, невизначена ідентичність, передчасна ідентичність, психосоціальний мораторій, зріла ідентичність, статева диференціація, почуття дорослості, об'єктивна дорослість, суб'єктивна дорослість, «я-концепція», моральні переконання, світогляд, девіантна поведінка, делінквент, адиктивна поведінка, пубертатний період, почуття дорослості, самоствердження, соціалізація, індивідуалізація, персональна іденти­фікація, его-ідентичність, підлітковий егоцентризм, децентрація, акцентуація характеру, «феномен неадекватності», теоретичне мислення, рефлексія.

Методичні вказівки

Ця тема займає особливе місце не лише в курсі психології, але і в усьому циклі психолого-педагогічних дисциплін. Важливість її визначається, по-перше, великим практичним значенням (з одинадцяти класів середньої школи принаймні в п'яти - з IV по VIII - вчителі мають справу з підлітками); по-друге, тим, що вона дозволяє конкретизувати поняття про вік і про осіб, з якими студенти знайомляться в курсах загальної психології, педагогіки, вікової і педагогічної психології; по-третє, при вивченні цієї теми найбільш рельєфно проявляються міжпредметні зв'язки між психологією і педагогікою, наочною стає необхідність психологічних знань для вчителя, неможливість без них зрозуміти поведінку підлітка, здійснити правильну педагогічну дію на вихованця.

Знайомство з цією темою слід почати з пояснення психологічного поняття віку як якісної характеристики психіки людини, яка відрізняється від життєвого уявлення про вік як про кількість прожитих років. Деякі діти вступають в підлітковий період починаючи з IV, навіть з III класу, інші -пізніше - з V класу. Перехід в наступний віковий період - рання юність - у деяких дітей починається вже в VII класі, інші залишаються підлітками аж до IX - XI класу. Вказані відмінності студенти можуть побачити на практиці, оскільки перехід до підліткового віку характеризується різкою зміною поведінки дітей, яка легко зовні спостерігається.

Далі, розкриваючи психологічні особливості підліткового віку, корисно конкретизувати поняття особистості, яке вивчається в курсі загальної психології. Студенти повинні переконатися, що на формування особистості підлітка соціальні фактори чинять вирішальний вплив. Соціальними чинниками психічного розвитку є: перехід в середню школу і пов'язані з цим зміни навчальної діяльності, спілкування школярів і вчителів; підвищення самостійності; відбувається зміна становища дитини в сім'ї (з ростом фізичних і розумових можливостей їй починають більше довіряти і доручати виконання складнішої домашньої роботи, включати в обговорення сімейних проблем). До біологічних чинників відносяться початок статевого дозрівання, а також пов'язані з ним бурхливий розвиток і перебудова усіх органів, тканин і систем організму. Неправильно пояснювати особливості поведінки дітей в цьому віці тільки процесом статевого дозрівання. Це значне спрощення, а часто - викривлення причинних залежностей. Статеве дозрівання як найголовніший біологічний чинник в цьому віці впливає на поведінку підлітка не прямо, а опосередковано. Агресивність по відношенню до старших, негативізм з'являються не із-за самого по собі статевого дозрівання, а через посередництво соціальних умів існування підлітка: його статусу в колективі однолітків, взаємин з дорослими. Змінюючи останні, можна впливати на поведінку підлітка.

У ході вивчення цієї тими студенти повинні зрозуміти, що за кожною зовнішньою реакцією учня стоїть своя психологічна причина, яку легко упустити, якщо обмежуватися тільки моральною оцінкою вчинків. Ті дії підлітків, які на перший погляд оцінюються як «некультурні», «безглузді», «шкідливі», насправді мають передусім психологічне пояснення, що витікає з особливостей цього етапу становлення особистості. Основний психологічний «механізм» різкої зміни поведінки в підлітковому віці можна представити таким чином. Початок статевого дозрівання, пов'язаний з появою нових гормонів в крові і їх впливом на центральну нервову систему, з бурхливим фізичним розвитком, підвищує активність, фізичні і психічні можливості дітей і створює сприятливі умови для появи у дитини відчуття дорослості, самостійності. Проте на цьому етапі психічного розвитку дитина ще не може бути самостійною повністю. З'являється одне з основних протиріч віку - між збільшеним відчуттям самостійності і психічними можливостями підлітка, вирішення якого і веде до подальшого психічного розвитку. Перше, до чого прагне дитина підліткового віку, - це показати собі і оточуючим, що вона вже не дитина, затвердити себе нарівні з дорослими. «Почуття дорослості» розглядається психологами як головне новоутворення особистості в підлітковому віці.

Вивчення цієї теми необхідно будувати виходячи з її значення. Передусім на семінарському занятті важливо зв'язати дану тему з відповідними розділами курсів загальної, вікової і педагогічної психології,

педагогіки. Корисно запропонувати студентам самостійно підготувати доповіді, що дозволяють порівняти психічні особливості підлітка і молодшого школяра, молодшого і старшого підлітка, побачити статеві і індивідуально-типологічні відмінності підлітків. Чітке усвідомлення загального і різного в поведінці підлітків дозволить намітити основні шляхи індивідуального підходу у вихованні. Слід детально розглянути причини поведінки учнів, що відхиляється. Тут важливо зрозуміти діалектичну взаємодію біологічних і соціальних чинників психічного розвитку; вплив сімейного виховання в ранньому дитинстві на поведінку дитини в підлітковому віці; познайомитися з типами акцентуації характеру, що спостерігається у підлітків. Це дозволить намітити принципові шляхи роботи з «важкими» підлітками.

У зв'язку з великим практичним значенням цієї теми необхідно домагатися максимальної оперативності знань студентів, уміння використовувати теорію в практичних діях. Для цього рекомендується на кожному занятті (а також у вигляді домашніх завдань з наступним розбором на заняттях) вирішувати психологічні завдання. Окрім знаходження правильних рішень (їх може бути декілька), важливо обговорювати варіанти неправильної поведінки педагога і психологічно розбиратися в можливих причинах цього.

План

1. Характеристика анатомо-фізіологічної перебудови організму. Статеве дозрівання.

2. Криза отроцтва (11-14 років). Феноменологія кризи отроцтва. Зовнішні та внутрішні фактори утворення кризи підліткового віку.

3. Новоутворення у підлітковому віці. Почуття дорослості та його види.

4. Характеристика провідних діяльностей підлітка.

5. Соціальна ситуація розвитку у підлітковому віці.

6. Розвиток самосвідомості підлітків.

7. Особливості розвитку пізнавальної сфери.

8. Розвиток емоційно-вольової сфери.

9. Психосексуальний розвиток у підлітковому віці.

10. Становленням «Я»-ідентичності. Види (етапи) Я-ідентичності.

11. Стосунки з однолітками та дорослими.

12. Особистісна нестабільність та основні підліткові проблеми. Поняття про акцентуації характеру. Причини їх виникнення.

13. Виникнення соціальної дезадаптованості.

14. Поняття про девіантну, делінквентну та адиктивну поведінку.

15. Психолого-педагогічні фактори виникнення адиктивної поведінки підлітків.

Запитання для самоперевірки

1. Який вік прийнято в психології називати отроцтвом, або підлітковим?

2. Як відбувається процес формування новоутворень?

3. Що вважав Л. С. Виготський центральним і специфічним новоутворен­ням отроцтва? У чому виражається суть поняття «почуття дорослості»?

4. Які види дорослості виділяють?

5. Які дві провідні діяльності є у підлітковому віці? Дайте їм характеристику.

6. Як перебудовується мотиваційна сфера підлітків?

7. Як формується Я-ідентичність у цьому віці?

X. Як змінюються стосунки в системі «дитина-батьки», в системі «дитина-дитина» та в системі «дитина-вчитель»?

9. У чому проявляється явище відчуження від дорослих і емансипації від близьких?

10. Виділіть причини виникнення важковиховуваності. Розкрити поняття «акцентуація характеру».

І 1. Які типи акцентуацій характеру зустрічаються в підлітковому віці?

12. Розкрийте сутність адиктивної поведінки.

12. Розкрийте фізіологічні причини, що обумовлюють кризу підліткового віку.

Вирішіть психологічну задачу

а) Вітя (13 років) успішно вчиться в 7 класі. У Будинку техніки будував моделі кораблів. А до кінця навчального року його працездатність різко знизилася, з'явилися погані оцінки, та і Будинок техніки перестав відвідувати. Інтерес до кораблів зник.

б) Діма (12 років 11 міс.) на швидкоплинне зауваження батька про те, що завдання можна вирішити коротше, червоніє, кричить: «Вас вчили так, а нас не так!». Раніше батько був авторитетом для Діми, а зараз - син перестав довіряти йому. Що об'єднує ці випадки, здавалося б різні? Що відбувається з підлітками?

Вирішіть психологічну задачу

У психології встановлено, що педагогічний такт допомагає вчителеві змінити поведінку підлітка, не ображаючи його почуття власної гідності. Досвідчений педагог, переконуючи підлітка в необхідності змінити поведінку, не обмежується вказівкою на його недоліки, а спочатку відмітить успіхи дитини. Замість наказів він звертається до підлітка з питанням: «а чи не краще зробити так?», «чи не зможеш (зумієш) ти?» тощо. Учитель, який має педагогічний такт, намагається всіляко переконати його, що недолік легко поправний або що у дитини є всі дані

для його подолання; підтримуватиме підлітка схваленням при щонайменших його успіхах; при необхідності може і авансувати похвалу, створюючи дитині добре ім'я, яке їй хотілося б виправдати тощо.

Керуючись знаннями про психологічні особливості підліткового віку, спробуйте знайти декілька прийнятних варіантів тактовної поведінки педагога в кожній із запропонованих ситуацій, взятих з життя.

Ситуації:

1. Учитель їде в автобусі і бачить: підліток, роздратований грубим тоном літньої жінки, яка стоїть поряд і вимагає поступитися їй місцем, не погоджується це зробити і показує на вільні місця, які розташовані далі від дверей.

2. Здібний учень не хоче обтяжувати себе, виконуючи навчальні завдання з неохотою, упевнений, що його роботи будуть не гірші, ніж у інших.

3. Хлопчик, який успішно займається після школи в одному з гуртків, відмовляється застосувати свої здібності на користь класу, пояснюючи це своєю великою зайнятістю.

4. Молодий учитель бачить, що клас не любить його предмет і погано працює на уроках.

Вирішіть психологічну задачу

З перерахованих мотивів учіння виберіть ті, що характерні для підлітків: бажання отримати оцінку, визнання вчителя; прагнення до успіху, самоствердження; інтерес до навчання, до знань; бажання отримати освіту для майбутньої професійної діяльності; прагнення завоювати престиж в однолітків.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Охарактеризувати динаміку зміни в ставленні до однолітків молодших школярів та підлітків.

2. Розглянути теорії підліткового віку. Визначити відмінності у їх поглядах.

Анотування чи конспектування літератури

3. Устименко С.Ф. Межличностньїе отношения трудньїх подростков / С.Ф. Устименко //Вопросьі психологии. - 1984. -№ 1. -С. 27-33.

Анотування чи конспектування літератури.

4. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста / К.Н. Поливанова // Вопросьі психологии. - 1996. - №1. - С. 20.

5. Законспектувати в словник основні поняття теми.

6. Представити матеріал до теми у вигляді таблиці чи схеми.

Геми рефератів та доповідей

1. Психологічні причини негативної поведінки «важких» підлітків і педагогічні шляхи корекції їх особистості.

2. Вплив педагогічної оцінки на ставлення підлітків до учіння.

3. Психологічні проблеми спілкування учителя з підлітком.

4. Колективні стосунки в підліткових класах.

5. Міжособистісні стосунки важких підлітків.

6. Психологічні шляхи виходу з підліткової кризи.

7. Підліткова мовленнєва субкультура.

8. Проблема підліткової суїцидальності.

Геми курсових досліджень

1. Вплив громадської думки класу і мікрогрупи на негативні прояви підлітка.

2. Причини ізоляції підлітка в шкільному колективі і її вплив на поведінку школяра.

3. Відмінності між хлопчиками і дівчатками підліткового віку у виборі засобів ствердження своєї особистості.

•1. Відмінності в рівні домагань у молодших і старших підлітків. 5. Психологічні причини девіантної поведінки підлітків.

Рекомендована література: Основна

1. Вікова та педагогічна психологія. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. -К: Каравела, 2006. - 344 с. - С. 131-171.

2. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 464 с. - С. 280-314.

3. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - М., 1998. - С. 345-420.

1. Немов Р.С. Психология: В 2кн. Книга 2. - М., 1994. - С. 181-193.

2. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. - М., 1996. - С. 338-363.

4. Швалб Ю.М., Муханова И.Ф. Возрастная психология. - Донецк: Норд-пресс, 2005. -305 с. - С. 187-226.

Додаткова

7. Акимова М.К., Козлова В.Т. Психологическая коррекция умственного развития школьников: Учебн. пособие для студентов педвузов. - М.: Академия, 2000.

8. Балашова Е.Ю., Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В. Неуспевающие дети. -М.: Российское педагогическое агентство, 1997.

7. Божович Л.И. Зтапьі формирования личности. - М., 1995.

10. Гуткина Н.И. Психологические проблемьі общения учителя с подростком / Н.И. Гуткина // Вопросьі психологии. - 1984. - №2. - С. 99.

11. Зинченко В.П., Мещерякова Б.Г. Психологический словарь. - М., 1997. 12.Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения: Учебн. пособие

для вузов. - М., 2001. ІЗ.Кузнецова Г.И., Харченко В.Д. Психологические особенности недисциплинированности подростков / Г.И. Кузнецова, В.Д.Харченко // Вопросьі психологии. - 1981. -№ 6. - С. 138-144.

14. Кулагина И.Ю. Личность школьника: От задержки психического развития до одаренности: Учебн. пособие для студентов и преподавателей.-М.: Сфера, 1999.

15. Лозоцева В.И. Сверстник как образец для подростка / В.И. Лозоцева // Вопросьі психологии. - 1977. - № 2. - С. 131-134.

16. Натанзон З.Ш. Психологический анализ поступка ученика. - М., 1991.

17. Наш проблемньїй подросток: понять и договориться. / Под ред. проф. Л.А. Регуш.-СПб.,2001.

18. Оржеховська В.М. Соціально-педагогічні проблеми девіантності поведінки неповнолітніх в сучасних умовах / В.М. Оржеховська // Педагогіка і психологія - 1995. - №4. - С. 90-98.

19. Пиаже Ж. Зволюция интеллекта в подростковом и юношеском возрасте / Ж. Пиаже // Психологическая наука и образование. - 1997. -№4. - С. 56-64.

20. Подмазін С.І., Сібіль О.І. Як допомогти підлітку з важким характером. - К.: Перспектива, 1996.

21. Поливанова К.Н. Психология возрастньїх кризисов. - М: Академия, 2000.

22. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста /К.Н. Поливанова// Вопросьі психологии. - 1996. -№1.-С. 20.

23. Слободчиков В.И. Психологические проблеми становлення внутрен-него мира человека / В.И. Слободчиков // Вопросьі психологии. — 1986. -№6.-С. 14.

24. Степанов В.Г. Психология трудньїх школьников. - М., 1996.

25. Татенко В.А. Трудньїй подросток: причини и следствия. - К., 1985.

26. Устименко С.Ф. Межличностньїе отношения трудньїх подростков / С.Ф. Устименко // Вопросьі психологии. - 1984. — № 1. -С. 27-33.

27.Якобсон П.М. Психологические проблеми мотивации поведения. - М., 1969.