Системи життєзабезпечення

До цих систем відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, каналізація і енергозабезпечення.

Вентиляція Система вентиляції сховищ, як правило, має два режими: 1-й режими - чистої вентиляції; 2-й режим – фільтровентиляції.

Призначення першого режиму - очищення повітря, яке подається в сховище від пилку в тому числі і радіаційного та виведення з приміщення тепловиділень та вологи. Для очищення повітря від пилку радіоактивних речовин застосовують проти пилові фільтри (ППФ). У цьому режимі на одну особу потрібно подавати залежно від кліматичної зони, повітря від 8 до 13м³/рік. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів – 48 часів.

Призначення другого режиму - додатково очищувати повітря від отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. У цьому режимі на 1 особу, необхідно подавати 2м³ повітря за год.. З метою герметизації сховища в приміщенні необхідно утворювати надлишок повітря (підпір) – 5-10 мм водяника стовпчика.

На об'єктах, які розміщуються в зонах пожеж, у завалах або суцільних пожеж, катастрофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається третій режим, який називають режимом регенерації або повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря в середині сховища з очищення його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів. У випадках коли не вистачає кисню, він надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.

Опалення сховища передбачається від загальної теплової мережі і відключається при заповненні сховища.

Водопостачання сховищ і Дизельної електростанції ДЕС передбачається від загальної водопровідної мережі. Також можливий запас питної води в ємкостях із розрахунку 3л на добу на 1 особу і 4л води для технічних потреб на 1особу на добу.

Каналізація передбачає використання загальноміської мережі стічних вод. Алі можливе застосування аварійного резервуара для збору відходів.

Електрозабезпечення і зв'язок. Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої мережі, а коли необхідно від захищеної дизельної електростанції. При порушенні електрозабезпечення вживається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). У захисних спорудах використовуються телефони і радіотрансляційні крапки.

Пункти управління (ПУ) підприємства слід обладнати засобами зв'язку, які забезпечують:

• управління засобами оповіщення ЦО об'єкту;

• телефонний зв'язок керівництва з підрозділами ЦО об'єкту і керівництва штабові ЦО;

• радіозв'язок з місцевим штабом ЦО.

Загальна місткість на об'єкті сховищ, які продовжують виробничу діяльність у НС, винна забезпечувати укриття найбільшої робітничої зміни.

3. Протирадіаційні укриття. Вимиоги до них, їх побудова і обладнання.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного і світлового випромінювання, а також від отруйних речовин (ОР) у краплиннорідкому стані.

ПРУ в основному будуються в невеличких містах, селищах міського типові й у сільській місцевості. Під ПРУ широко використовуються підземні і частково заглиблені приміщення, а також перші поверхи цегляних будинків. Якщо не вистачає таких приміщень, те будуються спеціально розроблені ПРУ з залученням місцевих будівельних матеріалів.

Вимоги до захисних можливостей ПРУ:

0. послабляти радіаційне випромінювання не менше 50 разів;

1. захищати від попадання радіаційного пилку в середину укриття;

2. забезпечити умови безперервного перебування в укритті не менше двох діб (фактори мешкання для ПРУ також як для сховищ).

У ПРУ плануються основні приміщення, які обладнуються нарами з місцями для сидіння (нижня позиція) і відпочинку (верхня позиція), а також допоміжні: санітарний вузол, приміщення для зараженого одягу і вентиляційна камера. ПРУ обладнуються природною вентиляцією, яка забезпечується за рахунок різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, воно винне проходити крізь спеціальні відчини (короби).

Норму площі основних приміщень і внутрішній обсяг приміщень ПРУ на одну людину розраховується також як у сховищі.

У приміщеннях пристосованих під ПРУ, слід передбачити інженерно-технічне обладнання (вентиляцію, опалення, водопостачання, каналізацію, електропостачання і зв'язок), яку за своїм складом є більш простимо ніж у сховищі.

Вентиляція ПРУ. Крім природної вентиляції може передбачатися вентиляція чиста (режим 1).

Природна вентиляція ПРУ розміщених на перших поверхах будинків, винна запроваджуватись через отвори у верхній частині вікон чи стін,

Опалення ПРУ винне проектуватися сумісно з опаленням будівлі і мати пристрої для вимкнення.

Водопостачання ПРУ належить передбачити від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі.

Каналізація ПРУ є частиною каналізації будинку і на випадок коли вона не працює слід передбачити пристрої для промивання туалетів з відводом відходів у зовнішню каналізаційну мережу.

Електропостачання ПРУ. Освітлення ПРУ передбачається від зовнішньої електромережі. Крім того, належить передбачити аварійні джерела освітлення: акумуляторні світильники, переносні електричні ліхтарі тощо.

Зв'язок. Для зв'язку використовуються телефонний і радіотрансляційний зв'язок.

Крім сховищ і ПРУ для захисту населення будуються прості укриття.

Укриття простішого типові – це щілини, траншеї, підземні тунелі, переходи та інші заглиблені споруди..

Прості укриття будуються силами самого населення з підручних і місцевих матеріалів.

Відкрита щілина зменшує радіус ураження ударної хвилі на 1/3 і зменшує дозу радіаційного опромінення в 3 рази.

Щілини риються в грунті, вигляді вузьких рвів глибиною Н=до 2 м, завширшки зверху В=1,2 м, знизу а=0,8 м і у вигляді ламаної лінії 15м.

Місткість щілини має бути від 10 до 50 осіб (норма на 1 особу 0,5 п.м.).

Якщо щілина має покриття, тоді вона закінчена. Перекрита щілина знижує радіус ураження ударної хвилі вдвічі, а також дозу радіаційного випромінювання приблизно в 40 разів.