Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_po_TsZ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
538.11 Кб
Скачать
  1. Характеристика осередку хімічного ураження

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 11). Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених уражуючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої уражуючі дії на незахищене населення.

Рис. 1. Зона хімічного ураження

П глибина поширення первинної хмари; Гї глибина поширення вторинної хмари; Rа радіус аварії; (р1 -ср2 кути сектора).

Тривалість дії ОР на місцевості залежить від типу ОР, швидкості вітру, температури, вологості, структури ґрунту та наявності на ньому рослинності.

Небезпека хімічного ураження — елемент ураження, що характе­ризується масштабом негативних наслідків нанесеного збитку в результаті застосування хімічної зброї.

  1. Характеристика осередку біологічного ураження

Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції).

Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.

Д ля попередження поширення інфекції захворювання в осередку біологічного ураження встановлюється карантин. У прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин вводиться тоді, коли встановлено факт застосування біологічної зброї і головним чином у таких випадках, коли збудники хвороби відносяться до особливо небезпечних (чума, холера та інше). Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередку ураження від оточуючого населення. На зовнішній межі зони карантину встановлюють озброєну охорону, організовують комендантські служби. Вихід людей, виведення тварин і майна забороняється. Населенню забороняється виходити зі своїх квартир. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку населенню постачаються. Припиняється робота усіх підприємств і закладів, крім тих, що мають особливе значення для народного господарства (для оборони). Об'єкти народного господарства, які продовжують свою роботу, переходять на особливий режим праці, робітники та службовці — на особливе становище з суворим виконанням протиепідемічних вимог.

Рис. 2. Зона біологічного ураження

Контакт між робочими змінами забороняється. Харчування і відпочинок організується у спеціальних приміщеннях. У зоні карантину припиняють роботу усі навчальні заклади, заклади культури, ринки тощо.

Режим обсервації вводиться, коли збудник інфекційної хвороби не відноситься до особливо небезпечного, ізоляційне обмежені заходи стосуються в'їзду й виїзду, вивезення майна (тільки після дезінфекції), посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням тощо.

Строк карантину й обсервації встановлюється залежно від інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.