Перевірте себе:

1.Дайте визначення осередку ядерного, хімічного, бактеріологічного ураження.

2.Охарактеризуйте осередки ядерного, хімічного, бактеріологічного ураження.

3.Що входить в зону біологічного ураження?

4. За яких умов застосовується режим обсервації?

Основні принципи і способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях

Р екомендована література: 16, c. 220-231.

1.Основні принципи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій:

• своєчасна підготовка і проведення захисних заходів по всій території країни;

• диференційований підхід до визначення характеру, об’єму і строків проведення захисних заходів;

• комплексний підхід до визначення способів і засобів захисту;

• планування заходів по захисту з урахуванням, планів соціального і економічного розвитку.

Аналізуючи заходи по захисту населення можна виділити три основних способи захисту населення: укриття людей в захисних спорудах, розосередження і евакуація населення, застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту. Найбільш повний захист населення досягається сполученням усіх трьох способів.

Укриття людей в захисних спорудах (інженерний захист) - один з основних способів захисту населення при радіоактивному забрудненні, хімічному і бактеріологічному зараженні місцевості в мирний час, а також від зброї масового знищення.

Захисні споруди - це інженерні споруди, спеціально пристосовані для захисту населення від ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, а також від усіх видів сучасної зброї. В залежності від захисних властивостей ці споруди діляться на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і прості укриття. Сховища і ПРУ будуються заздалегідь.

2. Евакуаційні заходи

Необхідність в евакуаційних заходах може виникнути при хімічному зараженні місцевості (викиди СДОР), радіоактивному забрудненні місцевості та інших НС. Евакуація проводиться за особливим розпорядженням.

Розглянемо сутність евакуаційних заходів.

Розосередження - це організований вивіз і розміщення в заміській зоні робітників і службовців підприємств і організацій, які продовжують свою вироб-ничу діяльність у НС в містах. Ці робітники і службовці проживають в населених пунктах заміської зони і постійно їздять у місто на роботу на свої підприємства.

Евакуація - це організований вивід (вивіз) робітників і службовців підприємств і організацій, які закінчують свою виробничу діяльність в місті або переносять її за місто, а також незайнятого у виробництві населення. Евакуація виконується комбінованим способом, при цьому передбачаться організований вивід пішки і вивіз транспортом за місто. Евакуаційні заходи організуються з зони можливих сильних руйнувань в містах.

Як правило, транспортом вивозяться: органи державного управління; важливі НДІ, КБ; невоєнізовані формування підвищеної готовності; населення неспроможне до пересування пішки, робітничі зміни. Зоною за містом називається територія за межею осередку ядерного ураження (за зонами можливих руйнувань).

Евакуаційні заходи для робітників і службовців та членів їх родин організовуються за виробничим принципом. Евакуація населення незайнятого у виробництві і які не є членами родин робітників і службовців організовуються за територіальним принципом житловими органами (ЖЕК, домоуправліннями за місцем проживання).

Кожному підприємству, учбовому закладу, установі, робітники і службовці яких підлягають евакуації виділяється у заміській зоні район розміщення (один або декілька населених пунктів).

Район розміщення повинен відповідати наступним вимогам:

• забезпечити захист від повітряної ударної хвилі, світлового випромінювання і затоплення;

• створювати необхідні умови для проживання і всебічного забезпечення людей (на кожну людину повинно виділятися не менше 2 м² житлової площі);

• термін проїзду робочих змін в обидва кінці не повинно перевищувати 4-5 годин;

• створювати необхідні санітарно-епідемічні умови.

Підготовка районів і місць розташування евакуації населення організовується завчасно.