8.2 Нормування оборотних засобів.

Для підтримання нормального й безперервного функціонування виробництва необхідно забезпечити підприємство достатньою кількістю оборотних засобів. За допомогою нормування визначається той мінімальний розмір оборотних засобів, що необхідний.

Норматив (ліміт) оборотних засобів – це мінімальна, однак достатня для безперервної роботи підприємства сума оборотних засобів.

При формуванні величини нормативу оборотних засобів робітникам підприємства доводиться знаходити “золоту середину”, обирати між двома крайностями.

1. Якщо запас (норматив) оборотних засобів занизити – це дозволяє уникнути їх заморожування, однак підвищує небезпеку зриву планових завдань (зростає вірогідність простоїв через несвоєчасне постачання сировини або комплектуючих, або зниження якості робіт. Дефіцит оборотних засобів примушує шукати найдешевші варіанти постачань ресурсів).

2. Перевищення запасу (нормативу) оборотних засобів підвищує надійність роботи підприємства, але знижує його економічну ефективність. Зростають витрати на збереження (додаткові площі, експлуатаційні витрати на збереження і охорону), збільшується вірогідність непередбачуваних збитків (втрата сировиною своєї якості). Але найголовнішим є те, що оборотні засоби вилучаються з обороту – заморожуються

Найбільш поширені наступні три методи нормування оборотних засобів:

1. Аналітичний – ґрунтується на аналізі наявності оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно від потреб виробництва і вилученням з них надлишкових запасів.

2. Коефіцієнтний – полягає в уточненні фактичних запасів на величину коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж попередніх кількох років.

3. Метод прямого розрахунку – ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом оборотних засобів. Останній метод є найпоширенішим

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах визначається як добуток щоденних планових витрат матеріалів на загальну норму запасів матеріалів у днях.

(8.1)

Норма запасу оборотних засобів – це мінімальна необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства. Визначається наступним чином:

,

(8.2)

де N_пот – поточний запас;

N_під – підготовчий запас;

N_гар – гарантійний запас;

N_сез – сезонний запас;

N_тр – транспортний запас.

Поточний запас – це резервний термін запасу оборотних засобів між двома суміжними поставками (при рівномірних поставках). Він, як правило дорівнює половині встановленого інтервалу.

Підготовчий запас – це термін, який необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, прийняття та доставки матеріалів зі складів і баз. Розраховується з урахуванням специфіки кожного підприємства і технологічних особливостей обробки сировини.

Гарантійний запас – встановлюється на випадок порушення планового режиму поставок. Дорівнює половині поточного запасу. (В економічно розвинутих країнах значно нижчий).

Сезонний запас встановлюється для підприємств розташованих у місцях, де поставки протягом року неможливі.

Транспортний запас – це термін між надходженням платіжних документів і самих матеріалів.

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві визначається наступним чином:

,

(8.3)

де N_сд – середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю та нормою прибутку,

Т – тривалість виробничого циклу в днях,

К_{н. в.} – коефіцієнт наростаючих витрат.

Коефіцієнт наростаючих витрат характеризує частку витрат незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду у загальній собівартості продукції. Його можна визначити двома методами.

Метод 1. Для підприємств з обмеженим асортиментом продукції.

,

(8.4)

де С_сер – середньоциклічна собівартість продукції;

С_заг – загальна планова собівартість продукції.

,

(8.5)

де С_сер – собівартість виробництва продукції за наростаючим підсумком.

Метод 2. Для підприємств з розширеним асортиментом продукції.

,

(8.6)

де С_поч – початкові, разові витрати на виробництво;

С_зал – залишкові витрати виробництва.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів розраховується так:

,

(8.7)

де С_о.з.п.п. – залишок оборотних засобів на початок розрахункового року;

С_о.з.р. – сума потреби в оборотних засобах упродовж розрахункового року;

С_о.з.с. – величина майбутнього погашення витрат на оборотні засобі за рахунок собівартості продукції.

Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції визначається за формулою:

,

(8.8)

де Q_о.в.п. – вартість одноденного випуску готової продукції;

Т – норма запасу, днів.

У свою чергу норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції для реалізації (комплектація, пакування, фасування, відвантаження споживачам, а також виписування та здавання в банк всієї необхідної платіжної документації.)