«Табір Лорда Штейна»

Він сидів в палаці коли до нього забіг солдат та сказав:

- Ворог? Їх багато вони наступають з всіх сторін а лучники їхні спалили наш табір біля річки і теж б’ються з нашуми солдатами.

- Що. Хто посмів. Прокричав Штейн.

- По знаках це Вовки.

- Збирайте солдатів та атакуймо в спину ворогу.

Тут вони обоє вчули звуки рога та барабана і Штейн прокричав:

- Неможливо чого я не знав про їхній прихід.

- Можливо вони обійшли порт та висадилися на гірському підйомі.

- Давай мій обладунок.

Бій було вже чути поблизу та звуки мечів та іржання коней та крики людей.

- Що робити. Сказав Солдат.

- Д стінам. Сказав Штейн.

Він натягнув обладунок а солдат зник. Він взяв шолом та меч прив’язав за пояс та щит де було зображено три гори. Він вийшов та замітив що вже пів табору горить а пів ще б’ється а решта тікає. Він розуміє що це все армія тікає треба йти до порта а звідти до свого замку та просити пробачення або битися до посліднього.

- Це ти лорд? Пролунав голос.

Позаду нього. Він обернувся та побачив перед собою хлопця років дев’ятнадцять весь в обладунках та знак вовка та він і відповів:

- Та я лорд Штейн. Ати хто?

- Я той хто розбив твою армію та беру тебе полон? І моє ім’я Ал. Сказав Ал.

- Ати впевнений що ти розбив мою армію і взяв мене в полон.

- Та.

- Ну тоді ходи та бери мене в полон.

Ал зліз з коня та підійшов до чоловіка одягнутого в обладунки та в руках тримав шолом а на грудях був знак три гори. Ал та Штейн зустрілися поглядами та тоді Штейн вихватив меч та почав бити ним Ал але той укривався щитом та витяг меч та коли той хотів нанести вдар той. Підняв щит та наніс вдар мечем але бич закрутився навкруги його меча та вирвав його з руки.

«Табір Олень»

Вітер та Вогонь пішли по дрова а решта зняли з коней товар та з інших сідла та пустили пасти але при цьому спутали їх щоб ті не втекли.

- Перевертня нема? Сказала Роза.

- Якщо він не появиться до ранку то ми підемо без нього. Сказав Олень.

Роза підскочила бо вона зверталася до Вітер але він не чув її він вже куняв.

А Олень з Каменем появилися заду. Вони положили дрова та Роза взялася розводити вогонь і тут підійшли хлопці і сказали хто зараз буде на посту.

- Ви двоє. Сказав Олень до Золотого Місяця та Вогонь.

- Добре. Сказали хлопці.

- Ви пів ночі а решта ми х Каменем.

- Добре. Сказав Камінь.

Тут якраз і розгорівся вогонь і всі сіли грітися кругом нього бо вже було холодно. Ніч була темна та вкрита хмарами але дощу наче не було. Вони поїли та пішли спати а ті що стояли дивилися щоб ніхто не вкрав товар та не напав ворог. Але Золотий Місяць заснув перший за ним теж саме і Вогонь.

Олень проснувся посеред ночі замітив що постових нема він схопився та витяг зброю але зразу остив і запхав меч назад. Він побачив що ті сплять а вогонь ще не згорів повністю він не став будити Каменя він пішов до дерева яке росло близько зрубав мечем кілька гілок та приніс та кинув у вогонь.

Він більш почав горіти тоді він сів та сидів біля вогню та подивився що хлопці сплять та подумав чи не змерзли вони. Але він не встав щоб вкрити їх він подумав а що буде їм наука як нести варту. Але він ще раз глянув на них і в нього по спині пробіглися стада мурахи. Він вчув рух в тунелі та під готував меч та почав рукою доставати до Золотого Місяця та не зміг достати.

- При красно я сам на ворога. Сказав Олень.

З тунель виїхала постать Олень не міг розібрати що за тварина чи монстр.