«Королівська палата кроля Драконів»

Обід був на дворі всі слуги на складували на стіл а їду а король сидів біля вікна та спостерігав за донькою яку звали Ала вона вчилися їздити на коні та рубати мечем наліво і направо. Король спеціально їздив в інше місто за ковалем який би скував меч та обладунки та щит легкі та красиві для його доньки після того як був цей злодій після того вона змінилася і тренувалася.

Йому прийшлося запросити в палац найліпшого лучника та вчителя по мечах та списах так же найліпшого наїзника. Так сам король до себе говорив в голос поки не відкрилися двері і зайшов слуга та сказав:

- До вас прийшли сер і просять зустрічі?

- Хто там? Сказав король.

- Сер пані якась і каже що це важно?

- Закличе її сюди?

- Добре сер.

І король обернувся від вікна та справився до стола де стояла їда. До палати зайшла жінка красива одягнута в білу сукенку довгу з вирізом на грудях та волосся риже, очі красиві голубі та лице красиве на руках браслети та на пальці великий перстень у вигляді серця та на шиї висів кулон вигляді лебедя.

- Вам треба до мене? Сказав король.

- Так сер мені сказав чоловік в плащі? Сказала жінка.

Та всміхнулася.

- Інтересно що вам треба від мене така красива жінка.

- Ви не так зрозуміли це вам треба від мене.

- І що мені треба від вас в мене все є?

- Ні.

- Як це в мене все королівство та армія?

- Та вас ї все але не то що я хочу сказати та дати.

- Ну що ви хочете дати?

- Я хочу за вашу життя взяти гроші.

- Що?

- Скільки буде коштувати ваша життя?

- Ви смієтеся з мене?

- Ні.

- А що ж вам треба від мене?

- Гроші.

- За що?

- За то щоб я вас не вбила?

- Ха..

- Це значить що ви не хочете жити?

- Ідіть по доброму поки я не викликав стражу.

- Вже нема кого викликати?

- Стража.

Але ніхто не відізвався. Жінка підійшла до дверей та відкрила двері та на підлогу впали стражники та слуга і в сих були ножі в спині.

- Рятуйте…. Закричав король.

Не встиг він рушити з місця як в обладунки які стояли влетів ніж і голос сказав жіночий:

- Не з місця? А то прийдешся вас вбити.

- За що?

- Ви не правильно питання ставите?

- А хто мене наняв?

- З ваших слів зрозумів що ви не знаєте.

- Можливо я вам з брехала?

- Тоді ви чого вимагали від мене гроші би а не зразу вбили?

- Я хотіла бути впевнена що ви такі жадні що гроші за життя своє ніколи не дасте.

- Я дам більше ніж дав чоловік в плащі?

- Ви ж хитрі?

- То ви згодні?

- Ні. Я завжди роботу виконую до кінця.

І вона почала підходити до короля той стояв та дивився на неї та тоді схопився та побіг до вікна вона кинулася за ним.

«Принцеса Ала»

Вона стояла та цілилася з лука в мішень і поглянувши вгору там вікні нікого не було. Що ж він не дивиться що я роблю подумала Ала. Вона випустила стрілу і стліла влетіла повз опудало і влучила в дерево. Вона розлютилася та кинула лук об землю і сказала:

- Мені ніколи не навчитися?

- Ніколи не кажи що ти не можеш? Сказав вчитель.

- Добре.

Вона взяла лук з землі та витягла стрілу та випустила в мішень і вона попала в інший бік. Вона подивилася на вчителя та натягнула лук і випустила знов стрілу і з пальців потекла кров на землю. Це побачила служниця та сказала:

- Ви принцеса ранина?

- Ні. Сказала Ала.

Вона дивилася на стрілу яка стрічала з опудала і вона крикнула:

- Ура?

І подивилася у вікно але там нікого не було. Тоді вона взяла лук та розтягнула і випустила стрілу і вона попала в мішень.

Тоді вона вчула звук хрускіт та як розбилися шиби на дверях де завжди сидів король та дивився за нив. І обернувшись вона побачила батька в сього в склі та за ним появилася жінка. І він щось крикнув. Вона нічого не зрозуміла.

Лише побачила що всі кинулися до будинку але на сходах почалася бій з невідомими людьми. І хтось в бігу в неї стукнувся.

Вчитель стояв збоку і підхопивши її і сказав:

- Вам тут не місце?

- Що сталося?

- Вашого батька взяли в полон?

- Як коли?

- Тепер коли він вибіг на балкон?

І вона поглянула у верх і побачила жінку з ножем біля батька і яка кричала:

- Не підходьте я його вб’ю?

А внизу вже клали драбини та лізла стража до інших балконів а на сходах лежали трупи вартових та невідомих людей вони закрилися в будинку.

А солдати несли таран бо двері були великі і щоб розбити треба було дуже тяжко розбити в ручну.

Бо будинок був створений так щоб було тяжко його взяти.

Вона взяла стрілу та лук і натягнула біль переповнював її з руки текла кров і вона направила в гору де стояв батько та жінко вчитель стояв по заду він кинувся до неї і вона випустила стрілу.

«Ніч»

Ніч була прохолодна та на небі були зірки вони сиділи тихо та лише деколи поглядували один на одного. Перевертень погладжував щит щоб не заснути. Лук натягував лук та цілився в ліс та по його лицю зрозумів Перевертень що він боїться цього ліса і не пускає стріли хіба в землю біля ніг. Тоді Перевертень дивився на Списа той куняв та деколи просинався та поглядував

на в круги. І це була його помилка бо коли сова закричала то він схопився та впав зразу на землю а Лук випустив стрілу в гору а Перевертень обняв сильно щит та спис. І зразу настала тишина і решта спали. Спис встав та сів на своє місце і в ту мить із лісу вчувся тріск і всі глянули вбік лісу і звити не жадано появився вершник та Спи підхопився але різко впав на землю. Перевертень побачив лучника біля лісу у плащі він цілився у вершника.

- На нас напали? Кричав Лук.

Але ніхто не встав Перевертень підхопився та почав махати списом в туман який почав йти з лісу він обернувся і побачив що вершник летить через коня а стріла ворога стирчить в груді коня. Перевертень нічого не зрозумів і почувши звук по заду він обернувся ат крикнув.

- Буди їх Лук?

Та звук лише пройшовся по горах та лісах і вдалині від чувся його відлуння.

Але ніхто не відповів і тоді Перевертень обернувся і побачив як чоловік в плащі наніс вдар в шию Лука і його голова покотилася по траві а тіло впало на землю. Перевертень рушив на зустріч йому та запустив списа в нього спис пролетів над Оленем та пробив чоловіку в плащі груди і той зойкнув та впав на землю а відлуння пішло по всіх горах та лісах.

Він підбіг до Оленя та штуркнув його ногою але той не вставав і Перевертень обернувся та рушив до Списа але перед ним постали два в плащах. Його лють вибігала з нього наче вода з гори. В тих що постали перед ними обличчя побіліли коли подивилися йому в очі і він наніс вдар з всієї сили і ті лише впали на землю а позаду появився ще один. Перевертень наніс щитом вдар по тому що був заді а переді появився ще один і наніс вдар. Перевертень встиг відскочити і той що був позаду ще лежав на спині і Перевертень лише пробив йому груди мечем і зойк ворога лише вирвався з горла. А чоловік що був в переді нього наніс вдар але Перевертень розрізав його з низу догори і той впав на землю з мечем піднятим в гору. Перевертень обернувся та сходу врубав того що крався позаду і хотів рушати назад і вчув різкий біль в нозі і обернувшись він побачив лучника який стояв та туман був сильний що він перестав бачити лучника і він хотів рушити в перед. Але він впав натомість на коліна та тоді на землю. І він підняв голову та побачив що лучник вивів коня та рушив до вершника тоді він відключився.