• Особливості міжнародних конфліктів сучасності.

• Міжнародному конфлікту властиві наступні особливості: - учасниками конфлікту можуть бути як держави, так і інші міжнародні актори, здатні переслідувати політичні цілі; - міжнародний конфлікт може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об’єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків; - розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення; - міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

• Закінчення холодної війни, крах соціалістичного табору і розвал СРСР вивели на перший план ті питання, які відображають феномени масового масштабу, свідчать про перехідний характер сучасного міжнародного порядку і не освоєні до кінця теоретичними напрямами в дослідженні міжнародних конфліктів.У наші дні ядерна зброя вже не має колишнього страхітливого і стримуючого значення. Разом з розвалом Радянського Союзу, зникненням біполярності і закінченням ідеологічного протиборства між Сходом і Заходом відбулося вивільнення «заморожених» перш етнічних, міжплемінних, націоналістичних конфліктів, зіткнень соціальних меншин, культурних ідентичностей та інших явищ, що сягають сьогодні кризових масштабів у багатьох, особливо в слаборозвинених, країнах. Із закінченням холодної війни відбулися глибокі зміни в правилах міжнародних взаємодій і в поведінці їх учасників, особливо недержавних гравців. Не можна будувати типологію конфліктів і криз, виходячи лише з ідеологічного та ядерного протистояння. М. М. Лебедєва зазначає, що «сучасні конфлікти - практично всі внутрішньодержавні. Вони отримали назву «конфліктів ідентичності» і характеризуються поганою керованістю, підключенням багатьох учасників, слабкістю центральної влади і т. п. Дійсно, динаміка збройних конфліктів, що вибухнули в світі після холодної війни, говорить саме про це: в останні роки найбільш численними збройними конфліктами стали етнічні та сепаратистські. У 1996 р. з 27 збройних конфліктів тільки один міг розглядатися як міжнародний. Новизна збройних конфліктів ще й у тому, що вони зачіпають вже не тільки країни «третього світу», а й Європу, зокрема Балкани та країни колишнього СРСР. Змінилися і самі фактори мощі: спостерігається перехід від світу з переважанням класичних війн до світу, в якому переважають економічні та технологічні конфлікти. Роль дипломатії і стратегії стає менш важливою, менш значною, ніж роль економіки і фінансів.

• Сучасні міжнародні конфлікти мають певну особливість – вони інколи ведуться за допомогою не лише традиційних (збройних), але й нових (інформаційних) засобів. Виникає нове поняття – “інформаційна війна”. Так, наприклад, велике значення приділялося інф. операціям під час підготовки НАТО агресії проти Югославії, оскільки саме інф. – психологічний вплив визначав рівень міжнародної підтримки силових операцій. Останні приклади – конфлікти в Афганістані, Іраці. В конфліктах в різний спосіб приймали участь десятки країн, особливе місце займали інф. операції (з вищезазначених причин).