Роль ядерного фактору у розвитку відносин на Корейському півострові на сучасному етапі. Позиція щодо цього питання кндр, Республіки Корея, кнр, сша, міжнародних організацій.

Перебуваючи під захистом СРСР, правитель КНДР Кім Ір Сен спокійно ставився до ядерну загрозу щодо своєї країни (зокрема, називав атомну бомбу «паперовим тигром») до тих пір, поки не дізнався, що під час Корейської війни 1950-1953 років США планували скинути на Пхеньян і його околиці сім ядерних зарядів. Після цього в 1956 році КНДР і СРСР підписали договір про підготовку фахівців-ядерників. Нерідко дослідники називають початком ядерної діяльності Північної Кореї 1952 рік, коли було прийнято рішення про створення Дослідницького інституту атомної енергії. Реальне створення ядерної інфраструктури почалося в середині 1960-х рр.. У 2003 році почалися переговори за ядерною програмою КНДР за участю КНР, США, Росії, Південної Кореї і Японії. Перші три раунди (серпень 2003 року, лютий і червень 2004 року) не принесли особливих результатів. А від участі в четвертому, наміченому на вересень, Пхеньян ухилився в зв'язку з черговим загостренням американо-корейських і японо-корейських відносин. 10 лютого 2005 МЗС КНДР вперше відкрито заявив про створення в країні ядерної зброї. У Південній Кореї у зв'язку з заявою КНДР було скликано термінове засідання Ради безпеки країни. Південнокорейський МЗС закликав КНДР «відновити участь у переговорах без будь-яких умов». Державний секретар США Кондоліза Райс заявила, що якщо інформація про наявність у КНДР ядерної зброї підтвердиться, то це «лише підсилить ізоляцію цієї країни». Пізніше вона додала: «Ми сподіваємося, що шестисторонні переговори ще відбудуться і на них ми зможемо вирішити проблему». Прем'єр-міністр Японії Коїдзумі заявив, що японці «будуть і далі переконувати КНДР, що відмова від ядерної зброї послужить їх власному благу». слова Пхеньяна змусили США активізувати спроби спонукати країни-учасниці шестисторонніх переговорів зробити скоординований тиск на КНДР, щоб змусити її повернутися до переговорів і зайняти на них конструктивну позицію - тобто відмовитися від усіх ядерних програм - як військових, так і мірних.Так, наприклад, державний секретар США Кондоліза Райс у березні 2005 року запропонувала КНР зробити економічний натиск на Пхеньян шляхом припинення поставок нафти та вугілля, що було б рівносильне торгово-економічній блокаді. Південна Корея була проти того, щоб вдаватися до санкцій і відмовлятися від надання КНДР гуманітарної допомоги або від спільних економічних проектів. Одночасно КНДР поспішила висловити свою солідарність із Сеулом, відносини якого з Японією різко зіпсувалися через територіальні претензії Японії на південнокорейський острів Токто. У липні 2005 року після тривалих неофіційних консультацій КНДР погодилася повернутися за стіл шестисторонніх переговорів щодо своєї ядерної програми в Пекіні. Як умову КНДР висунула одну вимогу - щоб США «визнали Північну Корею як партнера і відносилися до неї з повагою». У ході п'ятого раунду переговорів Північна Корея заявила про готовність призупинити випробування ядерної зброї. Пхеньян пообіцяв відкласти випробування ядерної зброї в якості першого кроку в рамках програми поступового перетворення Корейського півострова в без'ядерну зону. 3 березня 2005 опубліковано заяву МЗС КНДР, згідно з яким КНДР більше не вважала себе зв'язаною мораторієм 1999 року на випробування балістичних ракет середньої дальності, який був введений у період переговорів з адміністрацією президента США Білла Клінтона в обмін на економічну допомогу. 6 жовтня члени Ради Безпеки ООН одноголосно схвалили заяву голови РБ, що закликає Північну Корею відмовитися від ядерних випробувань і негайно повернутися до переговорів у шестисторонньому форматі без попередніх умов. Проект заяви був підготовлений Японією. Саме вона взяла на себе ініціативу вироблення спільної позиції світових держав щодо північнокорейської загрози. 25 травня 2009 КНДР знову провела ядерні випробування, після чого США ввели санкції. проти КНДР. Якщо будуть спроби силового поширення ініціативи з обмеження ядерної зброї з боку Америки на КНДР, як, наприклад, спроби огляду морського транспорту країни, то КНДР буде вважати це оголошенням війни.