Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра фізичної та економічної географії

О.Є. Афанасьєв, О.В. Троценко

Краєзнавча практика навчальний посібник Дніпропетровськ

2011

УДК 908(076.5)+(075.8)

ББК 26.8я73

А94

Рецензенти:

Євграшкіна Г.П. – д-р геол.наук, професор, зав. каф. гідрометеорології та геоекології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара;

Казаков В.Л. – к-т геогр. наук, доцент, завідувач кафедри фізичної географії та геології Криворізького національного університету;

Яворська В.В. – к-т геогр.н., доцент кафедри економічної і соціальної географії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради геолого-географічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 3 від 07.11.2011)

Афанасьєв О.Є. Краєзнавча практика: навчальний посібник [Текст] /

А94 О.Є. Афанасьєв, О.В. Троценко. – Д.: Моно-Літ, 2011. – 126 с.

ISBN

Посібник має на меті допомогти студентам географічних спеціальностей університетів у проходженні краєзнавчої (туристсько-краєзнавчої) практики. Посібник містить програму практики, методичні рекомендації до підготовки й проведення краєзнавчо-географічних досліджень, зміст звітної документації й вимоги до її оформлення, конкретні методики спостережень за фізико-географічними, суспільно-географічними та історико-географічними комплексами. Уміщені рекомендації щодо складання і оформлення звіту за підсумками практики.

Для студентів, аспірантів, науковців, задіяних у навчальному процесі із підготовки фахівців-географів.

УДК 908(076.5)+(075.8)

ББК 26.8я73

ISBN

© Афанасьєв О.Є., Троценко О.В., 2011

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………. 1 КРАЄЗНАВЧА ПРАКТИКА У ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ…….. 1.1 Сутність, зміст і роль краєзнавчої практики в процесі підготовки фахівців з географії……………………………………………………….. 1.2 Мета і завдання краєзнавчої практики…………………………………… 1.3 Структура та програма практики………………………………………... 1.4 Техніка безпеки під час проходження практики…………………………. Контрольні запитання………………….……………………………………. 2 ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ……………………… 2.1 Зміст підготовчого етапу практики……………………………….……… 2.2 Види практичної підготовки до польового етапу краєзнавчої практики…. 2.3 Підготовка до аніматорської туристичної практики………………….… Контрольні запитання………………………………………………………… 3 ПОЛЬОВИЙ ЕТАП КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ. МЕТОДИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………….. 3.1 Дослідження та опис геологічних відслонень…………………………… 3.2 Геоморфологічні описи районів дослідження…………………………… 3.3 Метеорологічні спостереження…………………………………………… 3.4 Дослідження гідрологічних об’єктів…………………………………… 3.5 Опис ґрунтового розрізу………………………………………………….. 3.6 Опис та оцінка рослинного покриву……………………………………… 3.7 Методика географо- та психолого-естетичної оцінки ландшафтів…….. Контрольні запитання…………………………………………………………. 4 ПОЛЬОВИЙ ЕТАП КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ. МЕТОДИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ……….. 4.1 Опис підприємства гірничодобувної промисловості…………………… 4.2 Характеристика транспортного підприємства (на прикладі аеропорту).. 4.3 Схема комплексного дослідження населеного пункту………………….. 4.4 Методика дослідження торговельної інфраструктури населеного пункту (на прикладі торгового ринку)…………………………………. 4.5 Методика паспортизації вулиці населеного пункту……………………... 4.6 Методика опису та характеристики сакрального об’єкта………………. 4.7 Методики рекреаційно-географічних досліджень……………………... 4.8 Методика краєзнавчого соціологічного опитування…………………… Контрольні запитання…………………………………………………………. 5 ПОЛЬОВИЙ ЕТАП КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ. МЕТОДИ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ………….. 5.1 Схема загальної історико-географічної характеристики території досліджень…………………………………………………………………. 5.2 Особливості здійснення історико-топонімічних досліджень…………… 5.3 Дослідження історичних районів великих населених пунктів………… 5.4 Складання паспортів окремих нерухомих пам’яток історії та культури.. 5.5 Методика паспортизації музейної установи…………………………….. Контрольні запитання……………………………………………………….. 6 КАМЕРАЛЬНИЙ (ЗАКЛЮЧНИЙ) ЕТАП КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ…. 6.1 Узагальнення і обробка зібраної краєзнавчо-географічної інформації. 6.2 Структура підготовки і написання звіту з практики…………………… 6.3 Правила оформлення звіту з практики…………………………………. 6.4 Завдання для контролю рівня засвоєних вмінь і навичок за підсумками краєзнавчої практики………………………………..…… Контрольні запитання……………………………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….. ДОДАТКИ…………………………………………………………………………. Додаток А – Критерії оцінювання роботи студентів за кредитно-модульною системою……………………………………… Додаток Б – Зразок обкладинки звіту з краєзнавчої практики бригади студентів……………………………………………………… Додаток В – Зразок змісту звіту за підсумками краєзнавчої практики…….. Додаток Г – Приклад розробки інструментарію (анкети) для соціоло-гічного опитування місцевого населення за актуальною для місцевості проблематикою………………………….…. Додаток Д – Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України………………………... Додаток Е – Проект положення про практику студентів вищих навчальних закладів………………………………………..

5 6 6 8 11 14 21 22 22 24 26 29 30 30 33 37 43 46 48 51 54 55 55 57 59 61 63 66 69 72 73 74 75 76 77 79 82 84 85 85 88 90 92 98 99 102 102 103 104 106 109 121

ВСТУП

«Краєзнавство – це перший ступінь, перша прикмета раціональної освіти – знати своє найближче оточення, знати минуле і сучасне свого народу і відчувати себе живим і свідомим членом живого, свідомого і об’єднаного організму».

І.Я. Франко

«Краєзнавство – найбільш масовий різновид науки»

Д.С. Ліхачов

«Краєзнавство – це мала географія»

Л.С. Берг

Видатний український педагог Софія Русова нерозривно пов'язувала вивчення географії з краєзнавством. Ще на початку ХХ ст. вона обґрунтувала необхідність логічного поєднання процесу вивчення географії із безпосереднім застосуванням набутих знань через дослідження локальних місцевостей. Цей принцип навчання пізніше отримав назву краєзнавчого, а саме краєзнавство згодом отримало належний розвиток як окрема міждисциплінарна наука. Сьогодні краєзнавство цілком слушно вважають «своїм» географи, історики, етнографи, екологи, природознавці тощо. Такий широкий спектр зацікавленості краєзнавством обумовлений передусім його функціями – педагогічною, навчальною, науковою, світоглядною.

Місцем краєзнавства у структурі географічних знань, його освітньо-виховне значення свого часу досліджували такі видатні вчені-географи, як Олександр Сергійович Барков, Лев Семенович Берг, Степан Львович Рудницький, Микола Миколайович Баранський, Павло Платонович Чубинський та багато інших. Сучасні науковці також не залишають краєзнавство поза увагою.

О. С. Барков говорив, що «краєзнавство є комплексом наукових дисциплін, різних за змістом і конкретними методами дослідження, але ведучих у своїй сукупності до наукового і усебічного пізнання краю». Тож не випадково, що краєзнавство знаходить свого широкого застосування у навчальному процесі з підготовки фахівців-географів, і, зокрема, у формі студентської практики. Краєзнавча підготовка студента пов’язана із набуттям знань про природні умови, історію та культуру, господарчій комплекс певної невеликої території (рідного краю), та має на меті формування системи вмінь та навичок польових досліджень з їх подальшою обробкою та аналізом. Ефективністю практики як форми навчального процесу є апробація методики краєзнавчого дослідження на малій, доступній студентові території. Краєзнавчі дослідження на практиці виступають комплексним науковим підґрунтям формування майбутнього фахівця-географа.

К

1

РАЄЗНАВЧА ПРАКТИКА

У ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ