10. Охорона праці при виконанні

РЕМОНТНИХ РОБІТ .....................................................................348

10.1. Загальні вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії ............349

10.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних і

відновлювальних робіт ...................................................................354

10.3. Електробезпека при виконанні ремонтних робіт.........................374

10.4. Пожежна безпека ............................................................................376

10.5. Медична допомога..........................................................................379

10.6. Захист навколишнього середовища...............................................381

Список використаної літератури............................................................383

5

ПЕРЕДМОВА

На утримання автотранспортних засобів у технічно справ-

ному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес,

галузь здійснює великі ресурсні витрати. Так, ускладнення кон-

струкції автомобілів зумовлює, як правило, збільшення обсягу

робіт з технічного обслуговування і ремонту, зростання витрат

на забезпечення працездатності.

Збільшення кількості автомобілів на дорогах нашої країни

веде, до забруднення навколишнього середовища відпрацьо-

ваними газами, а зниження токсичності їх значною мірою забез-

печується справністю систем живлення і запалювання та рів-нем

технології

технічного

обслуговування,

засобів

і

методів

діагностування цих систем.

Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищу-

ються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки

несправні

автомобілі

є

джерелом

дорожньо-транспортних

пригод.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сиро-

винних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів істотно зале-

жить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріа-

льно-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і

нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних

частин автотранспортних підприємств.

Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в народ-

ному господарстві України, позначаються і на автомобільному

транспорті. Практика показує, що за останні роки досягнуто

збалансованості попиту і пропозиції транспортних послуг (тобто

рівноваги „транспортного ринку").

У цих умовах, коли диктант транспортних підприємств

припинив існування, починають працювати такі чинники, як

вартість і якість наданих транспортних послуг. Водії приватних

автомобілів внаслідок менших накладних витрат тепер часто

стають більш конкурентоспроможними на транспортному ринку

порівняно з автотранспортними підприємствами. Але така кон-

куренція не наскільки сильна, щоб загрожувати існуванню сис-

теми транспорту загального користування в цілому, значна

6

кількість якого перебуває в муніципальному підпорядкуванні.

Проте державні автотранспортні підприємства зобов'язані раху-

ватися з приватним сектором, як з реальною господарською си-

лою, спроможною на деяких локальних ринках транспортних

послуг захопити ініціативу, яка раніше належала громадському

транспорту.

Показником рівня пропозиції транспортних послуг є наяв-

ний транспортний потенціал і ефективність його використання.

За оцінками експертів, наприкінці 20 сторіччя транспортний

потенціал повною мірою задовольняв попит на перевезення.

Проте згодом на транспортному ринку виникло ускладнення -

відновлення автомобільного парку стало більш важкою задачею.

Аналіз транспортного балансу за останні роки показує, що

постачання нових автомобілів становить менше 7% від наявного

парку, а цей показник значно нижче нормативного значення,

який коливається в межах 12... 15 %.

Запровадження вільного порядку придбання транспортних

засобів не забезпечило збільшення їх чисельності на ринку і

поліпшення ситуації з відновленням парку. Ринок у придбанні

транспортних засобів вплинув лише на його перерозподіл між

різноманітними транспортними організаціями.

Обмін продукцією, до якою належать автомобілі, потребує

застосування на них ринкових цін. Вони за недостатньої

пропозиції, безсумнівно, будуть високими. Це означає, що

придбати автомобіль зможе далеко не кожний бажаючий.

Вигідність і ефективність такої покупки залежить тільки від

уміння

підприємства,

що

придбало

певний

автомобіль,

організувати процес перевезення. Ці ж чинники є вирішальними

в роботі транспортного підприємства або приватної особи на

вільному конкурентному транспортному ринку.

В умовах ринку кожний його учасник намагається не

тільки утриматися на ньому, а й розширити сферу своєї

діяльності. Одночасно на ринку з'явились нові його учасники.

Отже, у процесі підготовки автомобілів (автобусів) до

транспортного процесу забезпечується їх надійність і передумо-

ви ефективної експлуатації. З метою глибшого і комплексного

вивчення основ забезпечення експлуатаційної надійності авто-

7

мобілів, прогресивних технологій ремонту та інших питань, які

забезпечують економічну експлуатацію автотранспортних засо-

бів і підготовлено цей навчальний посібник. У ньому зроблено

спробу викласти в систематизованому вигляді основне коло

проблем, розв'язання яких потрібне для кваліфікованого керів-

ництва виробничо-технічними процесами відновлення праце-

здатності автотранспортних засобів до подальшої експлуатації.

Наведені в навчальному посібнику приклади різних технічних і

технологічних рішень не можуть використовуватись у всіх ви-

падках, що трапляються на практиці. Тому студент має чітко

уявити, наскільки доцільно застосовувати ті чи інші рекомен-

дації в умовах конкретного автотранспортного підприємства і

авторемонтного виробництва.

Значну увагу приділено передремонтному технічному

діагностуванню, прогнозуванню параметрів технічного стану

автомобілів, технологічним процесам ремонту деталей, вузлів і

механізмів та автомобілів в цілому, а також безрозбірному

відновленню автомобілів та їх агрегатів.

Викладений в навчальному посібнику матеріал може бути

використаний не тільки студентами, які згідно з навчальними

програмами вивчають дисципліну ремонт автомобілів, а й при

виконанні випускних робіт бакалаврів, спеціалістів і магістрів.

Посібник може бути корисним для аспірантів, які працюють над

питаннями поліпшення технологічних процесів автосервісу.

Автори виражають глибоку подяку рецензентам, всім

науковим і інженерно-технічним працівникам, які висловили

свої критичні зауваження і побажання, що сприяли покращенню

якості навчального посібника.

8

ВСТУП

Незважаючи на складну економічну ситуацію у країні:

падіння рівня виробництва, підвищення цін на енергосистеми,

послуги, сировину та ін., автомобільний транспорт залишається

одним із основних видів транспорту, який виконує більшу частину

вантажних та пасажирських перевезень.

Тому зараз, особливо актуальною є задача технічної служби

автотранспортних підприємств – підтримувати рухомий склад у

технічно справному стані. Це призводить у свою чергу до зниження

витрат на експлуатацію автомобілів (автобусів) (витрати на паливо-

мастильні матеріали, шини, запасні частини та особливо на

технічне обслуговування і ремонт рухомого складу). Важливе місце

в технологічному процесі ТО та ремонту автомобілів займає

діагностування, яке дозволяє об'єктивно оцінити технічний стан як

автомобіля в цілому, так і окремих його складових частин.

На теперішній час автомобільний парк України поповню-

ється автотранспортними засобами нової конструкції, що викори-

стовують альтернативні види палива, вдосконалюється структура

рухомого складу, збільшується швидкість їх руху, збільшується

чисельність дизельного парку та кількість транспортних засобів

великої вантажопідйомності і пасажиромісткості. Втрати на ТО та

ремонт автомобілів в АТП, СТО і на авторемонтних заводах зали-

шається ще достатньо високими. У зв'язку з цим назріла потреба

подальшого вдосконалення системи ТО та ремонту автомобільної

техніки. Найдосконалішою і перспективною системою ТО та

ремонту автомобілів слід вважати таку, яка найповніше забезпечує

взаємодію процесів технічного стану автомобілів (тобто процесів

зміни діагностичних параметрів) і процесів їх відновлення.

Класичним прикладом такої системи може бути обслуговування та

ремонт рухомого складу за технічним станом.

ТО та ремонт автомобілів за технічним станом називається

планово-запобіжним. Періодичність і обсяг робіт технічної діагно-

стики при цьому планують. Запобіжний характер їх забезпечується

постійним спостереженням за надійністю та технічним станом

автомобілів з метою своєчасного виявлення передвідказного стану.

Принцип попередження відказів і несправностей є основним. ТО та

ремонт автомобілів за технічним станом ґрунтується на глибокому

9

знанні їх показників, технічної діагностики та забезпечення висо-

кого рівня експлуатаційної технологічності конструкції.

При ТО та ремонті автомобілів за технічним станом з

контролем рівня надійності машин, елементи рухомого складу

експлуатують без обмеження ресурсу до відказу. Фактичний рівень

надійності елементів автомобілів (наприклад, параметр потоку

відказів) не повинен перевищувати встановлений верхній стати-

стичний рівень. У разі перевищення цього рівня за інших одна-

кових умов для певних елементів рухомого складу останній напра-

вляється на обслуговування або ремонт. При цьому, тимчасово

визначається міжремонтний ресурс, який розглядається як сигнал

про необхідність підвищення надійності цих елементів автомобіля.

Щоб застосовувати цей метод, треба чітко організовувати систему

збирання та обробки інформації про відкази та несправності

елементів автомобіля на АТП.

Проведення ТО та ремонту автомобілів за технічним станом

із контролем параметрів технічного стану їх елементів дозволить

значно зменшити витрати на ТО та ремонт рухомого складу в АТП.

Теоретичні основи ремонту автомобілів базуються на поло-

женнях теорій тертя та змащення, зношування і старіння, основопо-

ложниками яких є Н.П.Петров, С.А.Чаплигин, Н.Е. Жуковський,

И.В.Крагельський, Б.И.Костецький, М.М.Хрущов, Б.В.Дерягин,

П.Е.Д'яченко та ін.

В основу ремонтного виробництва покладені розробки

вітчизняних учених і винахідників Н.Г.Славянова, Н.Н.Банардоса,

Б.С.Якоби, Е.О.Патона, Б.Е.Патона, В.П.Вологодина, Б.Р.Лазарен-

ка, Г.П.Клековника та інших по електродуговому зварюванню,

електролітичному осадженню металів, автоматизації і механізації

зварювально-наплавочних робіт, електричної обробки деталей і т.п.

Великий внесок у розвиток системи і науки про ремонт

машин внесли вчені В.И.Казарцев, В.С.Крамаров, А.И.Селиванов,

И.С.Левитський, Ю.М.Петров, И.Е.Ульман, В.В.Єфремов, С.С.Че-

репанов, В.М.Михлин, К.Т.Кошкин, В.А.Щадричев та ін.

10

Розділ І. Теоретичні основи ремонту автомобілів

4546