- •2 Передремонтне технічне діагностування і
- •7. Способи компенсації зношеного
- •8. Проектування технологічних процесів
- •9. Безрозбірне відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •1. Теоретичні основи ремонту
- •1.1. Загальні поняття надійності
- •1.2. Показники надійності
- •1.3. Види тертя та змащення
- •1.4. Основи теорії про зношування спряжень і з’єднань
- •1.5. Придатність автомобілів і їх елементів
- •1.6. Допустимі і граничні зношування деталей і спряжень
- •1.7. Несправності деталей і агрегатів
- •1.8. Втрата працездатності автомобілів через порушення
- •1.9. Вплив конструктивних і експлуатаційно-технологічних
- •1.10. Класифікація відмов автомобілів
- •2. Передремонтне технічне
- •2.1. Основні поняття та методи діагностування
- •2.2. Діагностування двигуна і його складових частин
- •2.2.1. Діагностування кривошипно-шатунного
- •2.2.2. Діагностування систем мащення і охолодження
- •2.2.3. Діагностування систем живлення
- •2.2.3.1. Система живлення дизеля
- •2.2.3.2. Система живлення карбюраторного двигуна
- •2.3. Діагностування трансмісії
- •2.3.1. Діагностування зчеплення
- •2.3.2. Перевірка загального стану коробок передач, задніх
- •2.4. Діагностування ходової частини
- •2.5. Діагностування рульового керування і гальм
- •2.6. Діагностування гідравлічних систем
- •2.7. Діагностування електрообладнання
- •3. Технологічні процеси ремонту
- •3.1. Поняття і єдина система технічної документації
- •3.2. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт і їх
- •3.2.1. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт та
- •3.2.2. Зовнішнє очищення і миття автомобіля
- •3.3. Особливості технології розбирання
- •3.3.1. Загальна послідовність розбирання автомобіля
- •3.3.2. Особливості розбирання типових сполучень
- •3.4. Технологія очищення й миття складальних одиниць і
- •3.4.1. Фізико-хімічні основи видалення технологічних
- •3.4.2. Сучасні технічні миючі засоби
- •3.4.3. Технологічні способи видалення забруднень
- •3.5. Дефектація спряжень і деталей та їх комплектування
- •3.5.1. Загальні відомості
- •3.5.2. Основні способи дефектації деталей
- •3.5.3. Особливості дефектації типових деталей
- •3.5.4. Технологія комплектування спряжень і вузлів
- •4. Технологія складання
- •4.1. Призначення складання. Класифікація з’єднань
- •4.2. Точність виконання складальних операцій
- •4.3. Технологічні методи складання
- •4.4. Організаційно-технологічні характеристики
- •4.5. Особливості складання типових спряжень і з’єднань
- •4.5.1. Складання вузлів з підшипниками ковзання і кочення
- •4.5.2. Складання шліцьових, конусних і шпонкових з’єднань
- •4.5.3. Складання нарізних і нерухомих нероз’ємних з’єднань
- •4.5.4. Складання зубчатих і черв’ячних передач
- •4.5.5. Встановлення ущільнення
- •4.6. Усунення неврівноваженості деталей і вузлів
- •4.7. Особливості загального складання автомобіля
- •5. Обкатка, випробування і
- •5.1. Загальні відомості про технологію обкатки
- •5.2. Випробування і регулювання автомобіля
- •5.3. Короткі відомості про лакофарбові матеріали
- •5.4. Технологічні методи нанесення лакофарбових покриттів
- •5.5. Технологічний процес фарбування автомобіля
- •6. Методи і способи ремонту
- •6.1. Мета і способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2. Механічні і слюсарно-механічні способи відновлення
- •6.2.1. Механічні способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2.2. Слюсарно-механічні способи відновлення деталей
- •6.3. Електроіскрова обробка і нарощування деталей
- •6.3.2. Відновлення деталей електролітичними і хімічними
- •6.4. Ручне зварювання і наплавлення
- •6.4.1. Загальні відомості
- •6.4.2. Ручне дугове зварювання і наплавлення деталей
- •6.4.3. Газове зварювання і наплавлення
- •6.4.4. Особливості зварювання та наплавлення чавунних і
- •6.5. Відновлення деталей паянням
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5.2. Класифікація і характеристика припоїв
- •6.5.3. Характеристика флюсів
- •6.6. Способи відновлення деталей полімерними матеріалами
- •6.7. Відновлення деталей пластичним деформуванням
- •6.7.1. Загальні відомості
- •6.7.2. Технологічні прийоми відновлення деталей
- •6.7.3. Особливості зміцнення деталей пластичним
- •7. Способи компенсації зношеного
- •7.1. Наплавлення металу під шаром флюсу
- •7.2. Вібродугове наплавлення
- •7.3. Наплавлення у середовищі захисних газів
- •7.4. Наплавлення у середовищі водяної пари
- •7.5. Відновлення деталей металізацією
- •7.5.1. Сутність процесу металізації
- •7.5.2. Характеристика різних видів металізації
- •7.5.3. Технологічний процес металізації
- •7.5.4. Шляхи поліпшення фізико-механічних і
- •7.6. Електрошлакове наплавлення
- •7.7. Контактне наварювання
- •7.8. Наплавлення порошковим дротом і стрічкою
- •7.9. Плазмове зварювання і наплавлення
- •7.10. Газополумневе наплавлення
- •7.11. Електроімпульсне наплавлення
- •7.12. Індукційне наплавлення
- •7.13. Електроферомагнітне наплавлення
- •7.14. Магнітно-імпульсне припікання
- •8. Проектування технологічних
- •8.1. Основи проектування технологічних процесів
- •8.1.1. Класифікація видів технологічних процесів
- •8.1.2. Вихідні дані для розробки технологічних процесів
- •8.1.3. Методика і послідовність проектування технологічних
- •8.1.4. Основні етапи розробки технологічних процесів
- •8.2. Організація проектування технологічних процесів
- •8.2.1. Вибір способів і технологічних процесів відновлення
- •8.2.2. Розробка технологічних операцій
- •8.2.3. Вибір технологічного устаткування
- •8.2.4. Вибір технологічного оснащення
- •8.3. Нормативно-технічна, конструкторська і технологічна
- •8.4. Аналіз можливості і доцільності відновлення деталей та
- •9. Безрозбірне відновлення
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Реметалізанти (металоплакуючі композиції)
- •9.3 Препарати, що вміщують полімер
- •5.4. Геомодифікатори
- •9.5. Кондиціонери (рекондиціонери) поверхні
- •9.6. Шаруваті добавки
- •9.7. Особливості проведення безрозбірного відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •10.1. Загальні вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії
- •10.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних і
- •10.2.7. Загальні вимоги техніки безпеки при роботі на
- •10.2.10. При виконанні ковальських і термічних робіт
- •10.2.12. Заходи безпеки при відновленні деталей
- •10.2.14. При обслуговуванні акумуляторних батарей
- •10.2.16. При виконанні вантажно-підйомних робіт
- •10.3 Електробезпека при виконанні ремонтних робіт
- •10.4. Пожежна безпека
- •10.5. Медична допомога
- •10.6. Захист навколишнього середовища
7.3. Наплавлення у середовищі захисних газів
Для захисту розплавленого металу зварювальної ванни від
дії повітря замість флюсу використовують вуглекислий газ (для
сталі й чавунів), аргон, гелій (для всіх металів), азот (для міді та
її сплавів), а також суміш газів. Найкращі результати виходять
при використанні інертних газів. Однак висока вартість інерт-
них газів обмежує їх застосування у ремонтному виробництві.
Наплавлення у середовищі вуглекислого газу може в ряді
випадків замінити наплавлення під шаром флюсу, а також ручне
газове зварювання листового матеріалу (товщиною більше
0,7...1 мм). У зону горіння дуги захисний газ можна подавати
збоку або концентрично до електроду (рис. 7.5).
252
Розділ 7. Способи компенсації зношеного шару металу
Рис. 7.5. Схема подачі захисних газів у зону дуги:
а – збоку; б – концентрично електроду; 1 – електрод; 2 – наплавлений метал
Установку
для
напівавтоматичного
зварювання
і
наплавлення зображено на рис. 7.6.
Рис. 7.6. Схема установки для напівавтоматичного зварювання і
наплавлення у середовищі вуглекислого газу:
1 – балон з СО2; 2 – осушник; 3 – підігрівник; 4 – редуктор; 5 – витратомір;
6 – регулятор тиску газу; 7 – клапан; 8 – апаратний ящик; 9 – механізм подачі
дроту; 10 – пальник; 11 – деталь; 12 – джерело струму
Підігрівник і осушник служать для видалення вологи з
вуглекислого газу. Як осушник застосовують силікагель, прожа-
рений мідний купорос та ін. Для зварювання у середовищі ву-
глекислого газу використовують напівавтомати: А-547Р, А-547-У,
А-547, ПДПГ-300 та ін.
Джерелами живлення є зварювальні перетворювачі або
випрямлячі з жорсткою зовнішньою (вольт-амперною) характе-
ристикою, у якій при зміні струму не змінюється напруга.
253
І.В. Шепеленко, І.Ф. Василенко
Зварювання (наплавлення) проводиться при зворотній полярно-
сті. Застосовують перетворювачі ПСГ-350, ПСГ-500, випрямлячі
ВС-200, ВСС-300, ВСК-300 та ін.
Використання вуглекислого газу як захисного середовища
вимагає застосування зварювального дроту особливого складу.
Це пояснюється тим, що вуглекислий газ у дузі розкладається з
утворенням окису вуглецю й кисню (С02→ СО+О). Атомарний
кисень взаємодіє з залізом з утворенням окису заліза (Fе+О=FеО).
Окис заліза відновлюється вуглецем з утворенням окису вуглецю
(FеО+С=Fе+СО), який не встиг виділитися при затвердінні, і є
причиною виникнення пор у металі шва. Щоб виключити
окислення металу – одержати щільний наплавлений шар, за-
стосовують леговані зварювальні дроти (Св-08ГС, СВ-10Г2С,
Св-18ХГСА, Нп-30ХГСА та ін.), що містять розкислювачі
(марганець, кремній та ін.). При зварюванні (наплавленні) дротом
з розкислювачами окисли заліза відновлюються розкислювачами
до чистого заліза, а окисли марганцю і кремнію, що утворилися,
переходять
у
шлак: FеО+Mn=Fе+MnО
→
у
шлак;
2FеО+Si=2Fе+SiО2 → у шлак.
Для наплавочних робіт застосовують дріт Нп-30ХГСА, а
також ряд порошкових дротів ПП-5ХВЗГ2СТ, ПП-Х12ВФТ та
ін. Діаметр дроту, що застосовується, 0,5...2,5 мм.
Листи товщиною 0,7... 1 мм зварюють дротом діаметром
0,5 мм, товщиною 2...4 мм - дротом діаметром 1,2 мм. Робочий
тиск газу 120...250 кПа, витрати газу 6...20л/хв. Робоча напруга
при зварюванні тонкого листового матеріалу дротом діаметром
0,5 мм 17...19 В і доходить до 28...34 В при діаметрі дроту
2,5 мм. При зварюванні дротом діаметром до 2 мм густина
струму має становити І00 А на 1 мм2 перерізу електрода, а при
зварюванні дротом діаметром більше 2 мм — 70 А/мм2. Виліт
дроту діаметром 0,5 мм із наконечника пальника 6...8 мм, при
діаметрі 2,5 мм доходить до 15...30 мм.
254
←
Розділ 7. Способи компенсації зношеного шару металу
Напівавтоматичне зварювання у середовищі вуглекислого
газу має майже у 2,5 рази вищу продуктивність, ніж ручне
газове зварювання.
Автоматична установка для наплавлення деталей у
середовищі вуглекислого газу складається з токарного верстата,
джерела струму, шафи керування, механізму подачі дроту,
газової апаратури. Зміщення електрода від зеніту при наплав-
ленні циліндричних деталей 3...8 мм. Крок наплавлення
2...2,5 мм/об. Швидкість наплавлення 45...80 м/год, швидкість
подачі дроту 70...300 м/год.
Основною областю застосування зварювання у середо-
вищі вуглекислого газу є зварювання листового матеріалу тов-
щиною від 0,7...4 мм і ремонт наплавлення циліндричних
деталей діаметром 10...60 мм. Зварювання листового матеріалу
застосовується при ремонті кузовів та кабін автомобілів. Віднов-
люють наплавленням у середовищі вуглекислого газу спрацьо-
вані розподільні вали, вилки карданних валів, посадочні повер-
хні трансмісійних валів, колінчасті вали двигунів внутрішнього
згоряння компресорів та ін.