- •Передмова
- •І. Зміст навчальної дисципліни за темами Змістовий модуль 1. Сутність, учасники та інструменти фондового ринку
- •Тема 1. Сутність, функції та роль фондового ринку в економіці.
- •Тема 2. Цінні папери та похідні інструменти фондового ринку.
- •Тема 3. Основи методики визначення курсової вартості та управління портфелем цінних паперів.
- •Тема 4. Суб’єкти фондового ринку та його інфраструктура.
- •Змістовий модуль 2. Організація діяльності з обігу цінних паперів на фондовому ринку
- •Тема 5. Організаційно оформлені фондові ринки та позабіржовий обіг цінних паперів.
- •Тема 6. Професійна діяльність на фондовому ринку.
- •Тема 7. Державне регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 8. Сучасний стан, проблеми та стратегічні перспективи розвитку фондового ринку України.
- •Іі. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Сутність, функції та роль фондового ринку в економіці
- •1. Предмет, мета, завдання дисципліни, її місце в системі економічних знань.
- •2. Поняття фондового ринку (ринку цінних паперів), його завдання, функції
- •Функції фондового ринку
- •3. Первинний і вторинний ринки цінних паперів. Біржовий, позабіржовий ринки.
- •4. Інфраструктура, суб’єкти фондового ринку.
- •Тема 2. Цінні папери та похідні інструменти фондового ринку
- •1. Сутність цінних паперів, їх види та форми випуску.
- •Основні властивості цінних паперів
- •За суб’єктами (за особами, які мають право їх випускати):
- •Залежно від переходу прав власності на цінні папери в процесі обігу:
- •Залежно від обігу на ринку:
- •Залежно від рівня ризику:
- •За економічною суттю:
- •За формою вкладання інвестицій:
- •2. Основні характеристики, види, причини, умови випуску та особливості обігу: акцій, облігацій, векселів, інвестиційних та ощадних сертифікатів.
- •3. Основні характеристики, види, причини, умови випуску та особливості обігу похідних цінних паперів.
- •4. Рішення про випуск цінних паперів, інформація про емісію, особливості реєстрації цінних паперів.
- •Тема 3. Основи методики визначення курсової вартості та управління портфелем цінних паперів
- •1. Майбутня вартість цінних паперів, грошей, простий, складний відсоток, дисконтована вартість, ануїтет
- •2. Формування, основи методики визначення курсової вартості, доходів цінних паперів, основні показники, що характеризують якість цінних паперів.
- •3. Методика, моделі та індекси оцінки інвестицій: модель Гордона, Модільяні та Міллера, індекс Шарпа та Трейнора.
- •4. Дивідендна політика та її зв’язок з курсовою вартістю акцій.
- •5. Стратегія в управлінні портфелем, пасивна та активна стратегії, оцінка ефективності управління портфелем
- •Тема 4. Суб’єкти фондового ринку та його інфраструктура
- •1. Категорії учасників фондового ринку.
- •2. Емітенти цінних паперів. Інвестори, інвестиції та інвестиційна діяльність
- •3. Посередники на фондовому ринку.
- •4. Інфраструктура фондового ринку
- •Тема 5. Організаційно-оформлені ринки та позабіржовий обіг цінних паперів
- •1. Види організаційно-оформлених ринків.
- •2. Фондова біржа: функції, організаційно-правова форма та структура.
- •3. Види біржового посередництва. Брокери. Спеціалісти. Біржові маклери. Біржові доручення (накази).
- •4. Котирування, котирувальна комісія. Лістинг та його доцільність. Учасники торгів на фондовій біржі.
- •5. Брокерські місця на фондовій біржі. Члени фондової біржі та вимоги до них.
- •6. Методи визначення біржових цін.
- •7. Види біржових угод. Касові угоди. Термінові угоди. Тверді угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціонні контракти.
- •Тема 6. Професійна діяльність на фондовому ринку
- •1. Законодавча база функціонування і регулювання професійної діяльності на фондовому ринку.
- •2. Сутність професійної діяльності на фондовому ринку.
- •3. Суб’єкти професійної діяльності на фондовому ринку (професійні учасники), їх функції.
- •4. Загальна характеристика окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.
- •5. Сучасні тенденції, особливості, проблеми професійної діяльності на фондовому ринку України.
- •Тема 7. Державне регулювання фондового ринку в україні
- •1. Сутність державного регулювання фондового ринку.
- •2. Роль, функції та методи здійснення державного регулювання фондового ринку.
- •Загальний аспект – державою встановлюються правила та стандарти, обов’язкові для всіх учасників ринку й зокрема для державних органів.
- •Конкретний аспект – установлюються правила, обов’язкові для певних учасників ринку, наприклад, для фондових бірж або для торговців.
- •3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку: склад, функції, завдання на фондовому ринку.
- •4. Саморегулювання, саморегулівні організації, їх роль у регулюванні фондового ринку.
- •Тема 8. Сучасний стан, проблеми та стратегічні перспективи розвитку фондового ринку україни
- •1. Результати виконання стратегій, концепцій функціонування та розвитку фондового ринку України за 1995-2010 роки.
- •2. Перспективи удосконалення ринкової інфраструктури фондового ринку та забезпечення її надійного і ефективного функціонування.
- •3. Консолідація інформаційної та технологічної біржової системи, модернізація депозитарної системи України, підвищення вимог до учасників ринку.
- •4. Ключові напрями удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів, саморегулювання, популяризація фондового ринку.
- •5. Податкове та валютне стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України.
- •6. Інтеграція національного фондового ринку у світовий фінансовий ринок.
- •V. Перелік питань для підсумкового контролю навчальної дисципліни “Фондовий ринок”
- •Термінологічний словник
- •VII. Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Ресурси
6. Методи визначення біржових цін.
Біржові ціни – це ціни, які діють на біржах, за якими укладаються відповідні угоди. Розрізняють: ціни ф’ючерсних угод; ціни опціонних угод; ціну продавця; ціну покупця; ціну біржових котирувань; ціну оплачену та ін.
Ціни на купівлю-продаж товарів, які виставляються на біржі, формуються на основі попиту та пропозиції, шляхом прилюдної та гласної торгівлі у торговельно-операційній залі біржі.
На біржі використовують такі відомі види цін: ціна продавця (пропозиції) (Ask), ціна покупця (попиту) (Bid), ціна біржової угоди. Ціною продавця на біржовий товар є ціна, яка вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж або оголошена під час торгів з метою стимуляції продажу; Ціною покупця на біржовий товар є ціна, яка вказана покупцем у заявці на купівлю або оголошена безпосередньо під час торгів при обговоренні ним пропозиції продавця. Ціною біржової угоди є остання ціна, названа учасником під час торгів, за якою укладена угода.
Нагадуємо, що існує щоденний ліміт зміни ціни. На Болгарській фондовій біржі на сегментах офіційного ринку він складає, наприклад, +/-15% від середньої ціни певної акції впродовж попередньої сесії. В Україні суттєвим денним коливанням аналітики вважають 10%, але зупинення торгів і біржове розслідування на предмет наявності маніпуляцій у країні практично не проводиться. Це дещо знижує об’єктивний рівень стійкості нашого біржового ринку.
Цінова політика продавців може бути:
а) стримуючою оборот, високою;
б) стимулюючою операції, оптимальною;
в) демпінговою, як з метою розчищення ринку, так і при входженні у малодоступні біржові ринки.
Досить часто ціна стає об’єктом маніпулювання, штучного конструювання цінової інформації (у нормі, як відомо, ціна враховує все) для спекулятивних цілей.
Маніпулювання на фондовому ринку – дії учасника або групи учасників торгів, направлені на встановлення контролю за цінами, що включають купівлю та продаж цінного папера з метою створення оманливої уяви активної торгівлі або надання недостовірної інформації про цінні папери, емітента, ціни на цінні папери (включаючи інформацію, наведену в рекламі) з метою підняти або знизити ціну, щоб спонукати інших учасників ринку до купівлі або продажу цінного папера, що веде до цілеспрямованого встановлення ціни, яка не відповідає її справжньому ринковому значенню.
Котирування цін – це їх визначення за угодами, укладеними на біржі, яке робиться котирувальною комісією за встановленою методикою на основі повідомлень про діючі ціни. Ціни котирування носять довідковий характер та служать орієнтиром для продавців і покупців у призначенні своїх бажаних цін. Котирування ні в якому разі не є зарані встановленою ціною угод для даних біржових зборів (за винятком відповідних видів угод на строк), це – інформація про ціни й кон’юнктуру попереднього періоду біржової торгівлі, необхідна для правильного визначення ринкової ситуації на біржі.
Головна особливість ф’ючерсних угод полягає в тому, що при укладанні ф'ючерсних угод торгують стандартними контрактами, в яких детально регламентовані всі умови – сума, термін, методи розрахунку, фіксовані дати виконання у визначені дні березня, червня, вересня та грудня.
При здійсненні ф’ючерсних угод застосовується хеджування – форма страхування ціни чи прибутку. При хеджуванні учасники угод дістають можливість застрахувати себе від можливих утрат від змін ціни протягом терміну угоди. Ф’ючерсні контракти дають змогу зайняти коротку та довгу позиції. Обидва хеджери, кожний зі свого боку, знижують свої ризики. Виграш полягає в тому, що динаміка цін стає менш невизначеною. Успіх ринку в цілому залежить від бази хеджування.
Різновид термінових операцій становлять опціонні угоди: їхнім об’єктом є право купити чи продати фінансовий актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в момент укладення угоди, тобто це – угода з нефіксованою датою поставки активу. Ціна поставки фінансового активу має назву «виконавча», або «страйк»- ціна. За придбання права купити чи продати валюту сплачується невелика премія. За сприятливого руху курсу впродовж терміну угоди це право реалізується, в протилежному випадку сплачена премія втрачається, і операція не відбувається (тобто опціон вигідний за умов цінових коливань, які перевищують розмір премії).
При укладанні валютних угод використовують ціну продажу й ціну купівлі певної валюти. Оскільки в угодах беруть участь дві валюти, важливо розуміти, про яку з них ідеться: про ту, що продається, чи про ту, що купується. Ця обставина має принципове значення для розрахунку суми платежу. Ціна угоди буде нижчою чи вищою залежно від того, яка валюта береться за основу і хто є ініціатором угоди.